Морське право » Українські и

Реферат
  • Поняття й історія міжнародного морського права 2 </ p>
    • Кодифікація міжнародного морського права 4 </ p>
    • Конвенція ООН з морського права 1982 року 8 </ p>
    • Правило проходу кораблів у нейтральних водах 9 </ p>
    • Висновок 15 </ p>
    • Використана література: 16 </ p>
    • Поняття й історія міжнародного морського права </ p>
    • Міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що складається з принципів і норм, які визначають режим морських просторів і регулюють відносини суб’єктів міжнародного права в зв’язку з їх діяльністю у Світовому океані. </ p>
    • Дана галузь є однією з найстаріших, тому що з давніх часів Світовий океан, що становить 71% планети Земля, грав велику роль у задоволенні господарських потреб і транспортних потреб народів світу.

    Протягом довгого часу звичайне право становило основу даноїгалузі, регулюючи перш за все відносини, пов’язані з мореплавством ірибальством. Міжнародний договір також застосовувався для цих цілей наранніх стадіях розвитку міжнародного морського права, але досить рідко.

    Так, в VI, V і IV ст. до н.е. були укладені договори між Стародавнім Римом і

    Карфагеном про встановлення кордонів і режиму плавання в затоках Карфагенськийі Лаціуму, біля берегів Іспанії, Лівії, Сардинії. Дані договори надализгодом вплив на формування міжнародно-правового режимутериторіальних вод. </ p>

    — За римським правом, море, загалом визнавалося вільним длясудноплавства і рибного лову, але з обмеженнями. Море, як і повітрявважалося res communis omnium (річчю, загальною для всіх), разом з тим вонопідкорялося юрисдикції імператора. Крім того, свобода моря визнавалася

    Римом тільки відносно своїх громадян, але не для інших народів. </ P>

    Древнеізраільское право розглядало морські простори на захід від

    Палестини як домініону Ізраїлю. В цілому можна констатувати, що вантичному міжнародному праві не існував принцип свободи відкритого моря,як і не було самої галузі міжнародного морського права в якостісистеми норм, які визначають режим морських просторів і правила їхвикористання. Пояснювалося це нерозвиненістю економічних відносин івідсутністю єдиного світового ринку. </ p>

    4 стр., 1529 слов

    Банківське право: поняття, предмет і система

    ... Остання повинна вивчати категорії та поняття, що стосуються правового регулювання банківської діяльності, та розробляти рекомендації щодо вдосконалення банківського права. Отже, банківське право тісно пов’язане з економічними процесами в державі ...

    — У феодальну епоху з її патрімоніальнимі відносинами було характернопоширення влади монарха (imperium) і його права володіння (dominium)на значні водні простори. Так, Португальська корона претендувалана Атлантичний океан на південь від Марокко, Іспанська монархія — на Тихийокеан і Мексиканська затока, Англійські королі — на північну Атлантику,

    Венеція вважала себе сувереном Адріатичного моря, а Генуя — Лігурійського.

    Ряд цих претензій підкріплювався буллами римських пап Олександра VI (1493 р.)і Юлія II (1506 р.).

    У феодальну епоху розвиток норм і правил морськоїдіяльності йшло по окремих морських регіонах і враховувало місцеві умовиі традиції. Таким чином з’явилися регіональні джерела морського права:

    Родоський морський кодекс, Олеронскіе сувої, Закони Вісбі, Кодекс Ганзи,

    Консолато дель маре та ін В основному ці джерела являли собою звідмісцевих законів, звичаїв і звичайний, що склалися і діяли вкраїнах і портах певного морського регіону. Незважаючи на регіональнийхарактер, багато положень цих джерел мали істотний вплив нарозвиток міжнародного морського права. </ p>

    • Бурхливий розвиток промисловості, торгівлі та мореплавства, що призвело довеликих географічних відкриттів, сприяло утвердженню принципусвободи відкритого моря і відмови від територіальних претензій на морськіпростору за межами територіальних вод. Засновник наукиміжнародного права голландський мислитель, юрист і дипломат Гуго Гроцій,відстоюючи інтереси першого країни переміг капіталізму — Нідерландів, всвоїй книзі «Свобода морів або право, що належить Голландії,брати участь у торгівлі в Ост-Індії »(« Mare Liberum ») стверджував, щоні Португалія, ні будь-яка інша держава не можуть володіти морями і володітивинятковими правами на судноплавство. Гроцій зазначав, що загальніпотреби людства й інтереси міжнародної торгівлі вимагаютьвизнання відкритості морів. У той же час він визнавав можливістьвстановлення пояса територіальних віл прибережних державою і правомирного проходу по ньому судів інших держав. </ p>
    • Велика французька революція та затвердження капіталістичних виробничих відносин в багатьох європейських країнах сприяли широкого визнання принципу свободи відкритого моря. У 1661 р. італійський юрист А. Джентілі писав, що mare portio terrae (море — частина суші), маючи на увазі пояс територіальних вод, за межами яких повинен діяти принцип свободи морів.

      </ P>

    • Історія міжнародних морських відносин свідчить про те, що норми і принципи міжнародного морського права складалися і розвивалися при безпосередній взаємодії двох тенденцій — захисту своїх інтересів прибережними державами і необхідності вільного використання відкритого моря в інтересах всіх суб’єктів міжнародного права. </ p>
    • XX століття ознаменувалося надзвичайно швидкими темпами розвиткупромисловості, науки і техніки;
    • появою світогосподарських зв’язків ісвітового ринку;
    • значним розширенням діяльності держав у Світовомуокеані. Всі ці зміни вимагають розвитку норм та інститутівміжнародного морського права, їх кодифікації. </ p>
    • Кодифікація міжнародного морського права </ p>
    • У зв’язку з бурхливим розвитком торгівельного, риболовецького і військового флотудержав, розширення своєї діяльності у Світовому океані зазвичай-правовоїхарактер норм міжнародного морського права перестав задовольняти зростаючимпотребам морської діяльності. Виникла гостра необхідність розробкиі прийняття міжнародних морських угод.
      11 стр., 5338 слов

      Право в системе социальных норм

      ... имеет следующую структуру “если…, то…., а в противном случае”. Социальная норма - это первичный элемент нормативной и нормативной системы общества. Нормативно-нормативная система общества - это особый набор социальных ... отклонения от установленных правил поведения См. подробнее: А.В. Венгеров. Теория государства и права. учебник для юридических вузов .-М. : Новый юрист, 1998, стр. 354 Социальное ...

      </ p>

    • Перша спроба кодифікації норм міжнародного морського права, неувінчалася успіхом, була зроблена в 1930 р. в рамках Гаазькоїконференції з кодифікації міжнародного права. </ p>
    • Організація Об’єднаних Націй з самого початку своєї діяльностіприступила до кодифікації і прогресивному розвитку міжнародного морськогоправа. У період 1949 — 1956 рр.. Комісія міжнародного права ООН провелавелику роботу з кодифікації звичайно-правових норм та розробці нових. Цедало можливість провести I Конференцію ООН з морського права в 1958 р.,на якій було розглянуто та прийнято чотири конвенції: про відкрите море;територіальному морі та прилеглій зоні;
    • континентальному шельфі;
    • рибальствіі охорону живих ресурсів відкритого моря. </ p>
    • В результаті цієї великої роботи міжнародного співтовариства вдалосякодифікувати ряд загальновизнаних принципів і норм міжнародного морськогоправа: принцип свободи відкритого моря, що включає свободу судноплавства,рибальства, прокладки морських кабелів і трубопроводів, польотів надвідкритим морем;
    • право мирного проходу через територіальне море;
    • принципреального зв’язку між судном і державою прапора;
    • про режим континентальногошельфу та ін </ p>
    • Однак на I Конференції не вдалося вирішити питання про максимальну ширинітериторіального моря і рибальської зони. Для вирішення цих проблем буласкликана II Конференція ООН з морського права в I960 р. На жаль, II

    Конференція не дала бажаних результатів. </ P>

    — Тим часом питання, пов’язані з шириною територіального моря,рибальської зони, континентального шельфу, з економічними та іншимиправами прибережних держав у їх взаємодії з інтересамиміжнародного співтовариства в цілому, ставали все більш актуальними.

    Додатково до цих питань додалися проблеми, породжені науково -технічною революцією, — забруднення морів і океанів, можливістьвикористання потужних технічних засобів у справі розвідки і видобутку живих інеживих ресурсів Світового океану, розширення й ускладнення науковихдосліджень морських просторів. </ p>

    • До цього часу вагомим політичним чинником міжнародних відносинстали держави, що розвиваються, які заявили про свої інтереси восвоєнні Світового океану. </ p>
    • Сукупність цих обставин викликала необхідність нової широкоїдискусії з проблем розвитку міжнародного морського права, якапочалася під егідою ООН в 1967 р. </ p>
    • У процесі цієї дискусії державам вдалося узгодити своїпозиції з питань безпеки мореплавства і охорони людського життяна морі, захисту і збереження морського середовища, режиму рибальства. Урезультаті з’явилися такі міжнародно-правові акти, як Конвенції зохорони людського життя на морі 1960 і 1974 рр..;
    • Конвенція проміжнародних правилах запобігання зіткнення суден у морі 1972 р.;
    • Конвенція з пошуку і рятування на морі 1979 р.;
    • Конвенція про втручання ввідкритому морі у випадках аварій, що призводять до забруднення нафтою 1969;
    • Конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншихматеріалів 1972 р.;
    • Конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973;
    • Конвенція про запобігання забруднення моря з наземних джерел 1974 р.;
    • Конвенція про збереження атлантичних тунців 1966; Конвенція про порядокведення промислових операцій в Північній Атлантиці 1967 р.; Конвенція прозбереження антарктичних тюленів 1972 р.

    і ін </ p>

    4 стр., 1601 слов

    Співвідношення права Європейського Союзу і права його держав-членів

    ... стосується безпосереднього застосування правового апарату Європейського Союзу у праві держав - його членів, імплементації норм міжнародного законодавства до законодавства країн. 1. Поняття та принципи права Європейського Союзу Право Європейського Союзу - це специфічний правопорядок, правова ...

    — Проблеми, пов’язані зі створенням і вдосконаленням нормміжнародного морського права в конкретних областях, вказували нанеобхідність розробки і прийняття всеохоплюючої конвенції з морськогоправу — хартії сучасного міжнародного морського права. Серед іншихпершорядну важливість придбали проблеми режиму континентального шельфу ірибальської зони, району морського дна за межами національної юрисдикції іохорони морського середовища від забруднення. Для вирішення цих складних завдань увідповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН 2750 С (XXV) від 17Грудень 1970 і 3067 (XXVIII) від 16 листопада 1973 була скликана III

    Конференція ООН з морського права, яка працювала з 1973 по 1982 рік. </ P>

    • Багатоплановий, глобальний характер Конференції та її нормотворчізавдання зумовили специфіку процедурних та організаційних форм цьогофоруму. Важливою складовою частиною Правил процедури Конференції було

    «Джентльменську угоду» про консенсус як головному засобі прийняттярішень. Іншим важливим елементом організації роботи Конференції був принцип

    «Пакетного» підходу, тобто розгляду всіх питань в сукупності, виходячиз визнання тісному взаємозв’язку всіх проблем Світового океану. Конвенція недопускає будь-яких застережень і винятків. </ p>

    • Всього було проведено 11 сесій, причому починаючи з 7-ї сесії кожна зних мала додаткові ( «відновлені») частини сесії. У них бралиучасть делегації 164 держав. Запрошені також були 12спеціалізованих установ ООН, 19 міжурядових організацій таряд неурядових організацій. </ p>

    На Конференції проявили себе сили, за якими стояли певніполітичні і економічні інтереси, такі, як «Група 77»

    (держави, що розвиваються, яких було насправді близько 120); групазахідних капіталістичних держав; група соціалістичних держав;група Архип-лажних держав; група держав, що не мають виходу доморя, і інших, що перебувають у несприятливих географічних умовах;група сильних держав та ін Незважаючи на таку різноманітність інтересівберуть участь у конференції держав врешті-решт вдалося винести наєдине за всі роки голосування узгоджений текст Конвенції ООН зморського права. 30 квітня 1982 Конвенція була прийнята: </ p>

    • «за» проголосували 130 делегацій, «проти» — 4 і 17 утрималися.

    Разом з Конвенцією були прийняті 4 резолюції, що склали Додаток I доній. </ p>

    Заключний акт III Конференції ООН з морського права був прийнятий в

    Монтего-Бей (Ямайка) 10 грудня 1982 р. У цей же день Конвенція ООН зморського права 1982 р. була відкрита для підписання. </ p>

    • Конвенція ООН з морського права 1982 року </ p>

    — Дана Конвенція, що стала результатом великої і кропіткої роботизначного числа суб’єктів міжнародного права, являє собою одинз найбільших загальних багатосторонніх договорів за всю історію міжнароднихвідносин. Конвенція 1982 р. складається з 17 частин, що включають 320 статей, і

    3 стр., 1284 слов

    Фінансове право і фінансова політика держави

    ... держави. | Фінансове право Росії. Загальна частина | Глава 2. Фінансова діяльність держави і утворень | Глава 2. Фінансова діяльність держави і утворень | Фінансове право Росії. Загальна частина | Глава 2. Фінансова діяльність держави ... фінансове право, що застосовується в якості політичного засобу акумулювання, розподілу та використання державних коштів. За своєю сутністю фінансово-правова політика ...

    9 додатків. 16 листопада 1994, після закінчення 12 місяців з дати здачі назберігання шестидесятих ратифікаційної грамоти, Конвенція відповідно дост. 308 вступила в силу. Україна в Конвенції 1982 р. не бере участь, однакготується приєднатися до неї. </ p>

    • Конвенція підтверджує і доповнює ряд положень Женевських конвенційз морського права 1958 р. і вводить нові норми та інститути, яківідображають сучасні тенденції розвитку в освоєнні Світового океану.

    Конвенція вперше в договірному порядку встановила гранично допустимуширину територіального моря 12 миль. Вона підтвердила і деталізованаправо мирного проходу іноземних суден через територіальне море.

    Конвенція ввела новий інститут — архіпелажние води, що застосовується додержавам-архіпелагу. У Конвенції зафіксовані правила транзитногопроходу через міжнародні протоки, що дають можливість здійснюватисвободу судноплавства і польотів через них. Зовсім новим є інститутвиключної економічної зони, в межах якої прибережномудержаві надаються суверенні права щодо розвідки,розробки та збереження природних ресурсів, що знаходяться на дні, в йогонадрах і в покривають водах, і управління ними, а також щодо іншихвидів економічної діяльності. Конвенція підтвердила основні норми вщодо континентального шельфу і внесла уточнення в цей інститут, вЗокрема чітко визначила зовнішню межу континентального шельфу. </ p>

    Вперше в договірній практиці був визначений статус величезній території

    • Району морського дна за межами континентального шельфу ( «Району»).

    Визначено порядок регулювання діяльності з дослідження івикористання його ресурсів. </ p>

    • Конвенція істотно розширила перелік свобод відкритого моря,включивши в нього поряд із традиційними свободами судноплавства, рибальства,польотів, прокладки кабелів і трубопроводів також свободи зводитиштучні острови, установки і споруди, які допускаються відповідно доміжнародного права, і проводити морські наукові дослідження. У Конвенціїє блок норм, що регламентують порядок проведення морських науковихдосліджень, а також група норм, спрямованих на забезпечення захисту тазбереження морського середовища. </ p>
    • Конвенція містить детально розроблений механізм врегулюванняспорів, пов’язаних з тлумаченням і застосуванням її норм. </ p>
    • Важливим положенням Конвенції у справі забезпечення загального миру ібезпеки є резервування відкритого моря для мирних цілей. </ p>
    • У зв’язку з тим що Конвенція кодифікувала ряд звичайно-правових норм,ці норми продовжують діяти для держав, що не беруть участь в ній. </ p>
    • У цілому можна констатувати, що Конвенція ООН з морського права 1982р. — це важливий історичний етап у кодифікації і прогресивному розвиткуміжнародного права, що має на меті стабільний розвиток міжнароднихвідносин у зв’язку з діяльністю суб’єктів міжнародного права у Світовомуокеані. </ p>
    • Правило проходу кораблів у нейтральних водах </ p>
    • В окремих морських районах свобода мореплаваннярегулюється національним законодавствам прибережних держав. На цихобмеження та правової регламентації військового мореплавання слідзупинитися окремо, особливо у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН зморського права в 1982 році. </ p>
    • Так, наприклад, у внутрішніх і територіальних водах прибережнихдержав — свобода іноземного військового мореплавання, як такавідсутня. Визнаючи право мирного проходу іноземних військових кораблівчерез територіальні води, національні закони і правила багатьох держав містять досить істотні обмеження, які повинні здійснюватисяіноземними військовими кораблями здійснюють мирний прохід. Юридичнаоснова цих обмежень була закладена в Конвенції 1958 року «Протериторіальному морі та прилеглій зоні «. </ p>
    • Але якщо в Конвенції 1958 року тільки в самій загальній форміговорилося про проході і про закони і правила прибережної держави,що відноситься до транспорту і судноплавству, то в Конвенції 1982 року цізапитання викладаються в розгорнутому вигляді. </ p>
    • Згідно зі статтею 18 Конвенції 1982 року під проходом черезтериторіальне море «розуміється плавання через територіальне море зметою: а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води або не стаючи нарейді або у портовогпро споруди за межами внутрішніх вод;
    • б) пройти у внутрішні води або вийти з них або стати на такому рейдіабо у такого портового споруди «. </ p>
    • Таким чином, Конвенцією 1982 передбачені два видипроходу через територіальне море: без заходу у внутрішні води і порти ііз заходом у внутрішні води і порти. </ p>
    • Далі, відповідно до статті 18 випливає, що прохід іноземного судна є мирний, якщо тільки їм не порушується мир, добрий порядок абобезпека прибережної держави. Такий прохід повинен здійснюватися ввідповідно до Конвенції 1982 року і іншими портами міжнародного права. </ p>
    • Прохід іноземного судна вважається таким, що порушує мир, добрийпорядок або безпеку прибережної держави, якщо в територіальномуморе воно здійснює будь-якій з наступних видів діяльності: а) загрозу силою або її застосування проти суверенітету, територіальноїцілісності або політичної незалежності прибережної держави абобудь-яким іншим чином у порушенні принципів міжнародного права,втілених у Статуті ООН;
    • б) будь-які маневри або навчання з будь-яким видом зброї;
    • в) будь-який акт пропаганди, що має на меті посягання на оборону абобезпеку прибережної держави;
    • г) будь-який акт, спрямований на збір інформації на шкоду обороні абобезпеки прибережної держави;
    • д) підйом у повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого літальногоапарату;
    • е) навантаження або вивантаження будь-якого товару або валюти, посадку або висадкубудь-якої особи, всупереч митним, фіскальним, іміграціонним або санітарнимзаконами і правилами прибережної держави;
    • ж) будь-який акт навмисного і серйозного забрудненного всупереч

    Конвенції 1982 року; з) будь-яку риболовну діяльність; и) проведення дослідницької або гідрографічної діяльності; к) будь-який акт, спрямований на створення перешкод функціанірованію будь-якихсистем зв’язку або будь-яких інших споруд або установок прибережноїдержави; л) будь-яку іншу діяльність, яка не має прямого відношення до проходу. </ p>

    4 стр., 1769 слов

    Поняття права міжнародних договорів

    ... інших питань, виконання і припинення міжнародних договорів. 3. Суб’єкти права міжнародних договорів Сторонами, чи суб’єктами, міжнародних договорів виступають тільки суб’єкти міжнародного права. Як випливає зі ст. 6 Віденської конвенції 1969 року, «кожна держава ...

    8 стр., 3991 слов

    Территории в міжнародному праве

    ... Сучасне міжнародне право забороняє насильницьку зміну государственной території. Територія держави змінюватися в результате: 1. Поділу існуючої держави, виходу ... про рибальстві й охороні живих ресурсів моря. Ці конвенції й у час мають силу для ... держави й прямими вихідними лініями, прийнятими для відліку ширини територіального моря. Внутренними морськими водами прибережного держави вважаються також: ...

    • Також у Конвенції 1982 вказується, що в територіальнихводах підводні човни та інші підводні транспортні засоби повинніслідувати в надводному положенні і під своїм прапором. </ p>
    • Особливо суттєво розширено можливості для прибережнихдержав приймати закони і правила, що відносяться до мирного проходу вщодо наступних питань: а) безпека судноплавства та регулювання руху суден;
    • б) захисту новігаціонних засобів і устаткування, а також іншихспоруд або установок;
    • в) захисту кораблів і трубопроводів;
    • г) збереження живих ресурсів моря;
    • д) запобігання порушенню рибальських законів і правил прибережноїдержави;
    • е) збереження навколишнього середовища прибережної держави ізапобігання, скорочення і збереження під контролем її забрудненного;
    • ж) морських наукових досліджень і гідрографічних зйомок;
    • ж) запобігання порушення митних, фіскальних, імміграційних абосанітарних законів і правил прибережної держави. </ p>
    • Для цих законів існують деякі застереження. </ p>
    • Спеціально підкреслюється, що такі закони і правила невідносяться до проектування, конструкції або обладнання іноземних суден,а також до комплектування екіпажу, якщо тільки вони не вводять в діюзагальноприйняті міжнародні норми і стандарти. </ p>
    • Крім того, іноземні судна при проході повинні дотримуватися всізакони і правила і всі загальноприйняті міжнародні правила, що стосуютьсязапобігання зіткненню в море. Особливо вказується на можливістьвстановлення прибережних державою морських коридорів і схем поділуруху в територіальних водах. </ p>
    • Всі ці положення відносяться в рівній мірі до всіх судів, у томучислі і військовим кораблям. </ p>
    • Якщо будь-якої корабель не дотримується законів і правилприбережної держави, що стосуються проходу через територіальне море, іігнорує будь-яке звернене до нього вимогу про їх дотримання, прибережнадержава може зажадати від нього негайно залишити територіальнеморе. </ p>

    — закріплена в Конвенції регламентація мирного проходу військовихкораблів через територіальні води прибережних держав враховуєісторичний досвід, об’єктивні потреби держав у розвиткуміжнародного судноплавства та міжнародної торгівлі, обгрунтованіекономічні інтереси та інтереси безпеки прибережних держав.

    Конвенція не дає підстав прибережному держави перешкодити мирномупроходу іноземних військових кораблів, якщо вони повністю виконують усіположення Конвенції стосуються мирного проходу. Конвенція недвозначновизнає за військовими кораблями право мирного проходу через територіальніводи іноземних держав, також як зізнається це право за невійськовимисудами. </ p>

    • Слід також, відзначити, що відповідно до Конвенції судувсіх держав користуються правом мирного проходу через архіпелажние води ввідповідно до правил, що передбачають мирний прохід черезтериторіальні води. </ p>
    • Особливий інтерес з точки зору можливого обмеження військовогомореплавання викликає міжнародно-правовий режим економічних зон.

    Існує ряд аспектів, які стосуються перебування військових кораблів уекономічній зоні. </ p>

    20 стр., 9859 слов

    Особливості джерел трудового права України

    ... не виникатиме. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА 1.1 Поняття джерел Трудового права України та їх класифікація Суспільні відносини, повязані з ... держави. Таким чином, обєктом дослідження моєї роботи є особливі аспекти, що притаманні джерелам трудового права України ... значенні під джерелом трудового права розуміється результат діяльності правотворчих органів, а також результат сумісної ...

    • Економічна зона являє собою морський район шириною небільше 200 миль, відлічуваних від вихідних ліній, від яких відміряєтьсяширина територіального моря, що знаходиться за межами територіальногоморя і прилеглий до нього, що потрапляє під особливий режим, згідно з якимправа та юрисдикція прибережної держави і права і свободи іншихдержав регулюються відповідними положеннями Конвенції 1982 року. </ p>

    Правовий статус економічною зоною можна визначити в такийчином: «що знаходяться за межами територіального моря і прилягає донього морський район, званий виключною економічною зоною, євідкритим морем щодо здійснення в ньому свобод відкритого моря іінших законних видів використання моря, як це встановлено Конвенцією

    1982 року. Однак він не вважається відкритим морем у відношенні здійсненнів ньому суверенних прав і юрисдикції прибережної держави. </ p>

    • Прибережне держава у своїй виключній економічній зонімає: а) суверенні права з метою розвитку, розробки та збереженняприродних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться на дні, в його надрахі покривають водах, а також з метою управління цими ресурсами;
    • б) юрисдикцію, передбачену у відповідних положеннях Конвенціїу відношенні: створення та використання штучних островів, установок іспоруд, морських наукових досліджень, захисту і збереження морського

    Середовища, а також інші права, передбачені в Конвенції «. </ P>

    • Конвенція 1982 року не містить норм, що забороняють абообмежують військове мореплавання або виконання військовими кораблями ілітаками завдань бойової підготовки. Більше того — статті 88 — 115 Конвенції,пов’язані з відкритого моря, поширюються і на економічну зону. Аце означає, що економічна зона резервується для мирних цілей і в нійкожна держава користується свободою судноплавства, прокладки підводнихкабелів і трубопроводів та іншими правомірними з точки зоруміжнародного права видами використання моря. </ p>
    • Разом з тим кораблі повинні утримуватися від будь-яких дій,що порушують правовий режим економічної зони, встановленої прибережнимдержавою відповідно до положень Конвенції 1982 року. Зокрема,не доводиться сумніватися в тому, що оголошення районів в іноземнійекономічній зоні, тимчасово небезпечних для плавання, внаслідок проведенняна них навчань та стрільб будуть неправомірними, тому що порушуються праваприбережної держави на здійснення економічної діяльності у своїйзоні. </ p>
    • Також неправомірними будуть і дії пов’язані з практичнимрішенням бойових завдань, оскільки їх виконання не можливе без нанесенняшкоди живим ресурсам або створення перешкод економічної діяльностіприбережної держави. </ p>

    Що ж стосується інших питань військового мореплавання, то

    Конвенція 1982 року не дає прибережних держав права довільнообмежувати свободу військового мореплавання, зближувати режим економічноїзони з режимом територіальних вод. Військові кораблі в іноземнійекономічній зоні має право здійснювати військово-морську присутність іповсякденну діяльність у повній відповідності до Статуту ООН, іншимичинними міжнародними договорами та угодами. </ p>

    5 стр., 2158 слов

    Закон як джерело права

    ... правової нормою, позначають терміном «джерело права». Закон як джерело права відома з найдавніших часів. У ... кодекс, Містобудівна кодекс, Кодекс торгового мореплавання, Кодекс внутрішнього водного транспорту, і ... конституцією. Конституція – «це основний закон держави (Республіки на складі федерації), основний ... стає обов'язкової виспівати. З кожним роком кількість ухвалених законів Російській Федерації ...

    • Таким чином, морське право проходу поширюється тільки натериторіальне море прибережної держави, і будь-які спроби цьогодержави до поширення правил проходу на вільну економічнузону незаконні і не мають під собою жодних юридичних підстав. </ p>
    • Висновок </ p>
    • Завершуючи написання даної теми, я хочу відзначити наступне:морське законодавство, що стосується мирного проходу військових кораблів утериторіальному морі добре розвинене і зачіпає практично всі аспектиперебування іноземних військових кораблів у територіальному морі. Це зводитьдо мінімуму виникнення різних конфліктів між прибережнимдержавою і державою, до флоту якого відноситься будь-який корабель,при дотриманні обома сторонами правил, передбачених Конвеціей 1982та законами і правилами встановленими прибережних державою. </ p>
    • Використана література: </ p>

    1. Анцелевіч Г.А., Висоцький А.Ф. Сучасне міжнародне мор ське право. К, 1995 </ p>

    2. Гришко Г.С. «Військове мореплавання і стратегічну рівновагу». </ P>

    3. Іващенко Л.А. «Основи міжнародного морського права». М.1997г </ p>

    • </ P>

    4. Лазарєв М.І. Теоретичні питання сучасного морського права. </ P>

    • М., 1995 </ p>

    5. Молодцов С.В. Міжнародне морське право. М., 1993 </ p>

    • </ p>