Інформаційне право в системі права

метки: Інформаційне, Право, Метод, Означає, Інформаційні, Порушення, Учасників, Полягає

Під «інформація» у різний час переховувалися різні значення.

Згідно з тлумачним С.І.

1. відомості про навколишній світ і що протікають у ньому процесах;

2. повідомлення, що інформують про положення справ, про стан чого-небудь.

інформація

Інформація класифікується за:

а) за роллю в правовій системі:

1) Правова , яка поділяється на:

• нормативну правову інформацію (створюється в порядку правотворчої діяльності та міститься в нормативних правових актах);

• ненормативну правову інформацію (створюється в порядку правозастосовчої та правоохоронної діяльності).

До ненормативної правової інформації можна віднести загальну інформацію про стан законності і правопорядку, інформацію про цивільно-правові відносини, договірних та інших зобов’язаннях, інформацію, пов’язану з розкриттям та розслідуванням правопорушень (, криміналістична, судово-експертна, оперативно-розшукова).

2) Неправова інформація.

б) за ступенем доступності:

1) Відкрита інформація.

До відкритої

2) обмеженого доступу.

До інформації з обмеженим доступом відносяться і службова таємниця , секрети виробництва і комерційна таємниця , персональні дані, лікарська, адвокатська, нотаріальна таємниця та ін

Інформація має свої, властиві тільки їй ознаки, що мають універсальний і які у будь-яких формах її існування.

1. Ідеальність і несамостійність інформації. Поки інформація в пам’яті людини, вона ідеальна, у разі перенесення на носій інформація не матеріалізується, вона залишається ідеальною для суб’єктів її використовують. Є лише носій інформації. Несамостійність інформації проявляється у неможливості для неї існувати і функціонувати без матеріального носія.

   4 стр., 1745 слов

   Державна таємниця в Україні: організаційно-правовий аспект

   ... інформацію” та „Про державну таємницю”[3]. Однією із складових охорони державної таємниці є захист інформації з обмеженим доступом [4]. У сучасній юридичній практиці використовують дві категорії: „таємниця” та „інформація ...

2. Невичерпність інформації виявляється в тому, що інформація при її передачі може необмежену кількість користувачів і при цьому залишатися незмінною.

3. Ознака наступності інформації виявляється в тому, що всі зміни інформації супроводять зміни в системах, що носять поступальних характер, що забезпечує спадкоємність станів як на фізичному, так і на інформаційному рівні.

4. Трансформируемое інформації означає можливість передавати один і той же зміст в різній формі і при різних способах пред’явлення.

5. Універсальність інформації виявляється в тому, що її зміст може бути пов’язано з будь-якими явищами і процесами фізичної, біологічної, соціальної реальності.

6. Комплексне характеризує відповідність інформації потребам системи по сле-дме параметрами: адекватність, вірогідність, пів-нота, надмірність, доступність і цінність інформації.

Дані юридичні властивості інформації повинні враховуватися при правовому регулюванні відносин.

2.

Поняття » право» з’явилося порівняно недавно і трактується різними вченими юристами по-різному. Однак в основу всіх визначень покладено принцип предметної галузі інформаційного права, по відношенню до якого або у зв’язку з яким виникають суспільні відносини, що підлягають правовому регулюванню.

В інформаційному праві основним об’єктом, з приводу якого виникають суспільні відносини, що підлягають правовому регулюванню, є інформація, що знаходиться в цивільному, адміністративному або іншому громадському обороті.

Інформаційне право

Предметом інформаційного права

Під методом правового регулювання розуміються способи впливу галузі інформаційного права на відносини. Багатофункціональність і специфіка інформації призводять до необхідності застосовувати в інформаційному праві як , так і імперативні методи залежно від виду та призначення інформації.

Імперативні методи

До імперативним методів належать:

1. метод веління, який полягає у покладанні на учасників інформаційних правовідносин обов’язки вчиняти будь-які дії (наприклад, використання інформації з особливим правовим режимом);

   4 стр., 1760 слов

   Понятие трудового права: предмет, метод, цели, задачи трудового права

   Изучить метод трудового права. Изучить цели и задачи трудового права. Изучить основные принципы трудового права. Объект изучения – трудовое право как основополагающая отрасль современного права. Предмет изучения – предмет, метод, цели и задачи трудового права. При написании работы была использована современная научная литература. ...

2. метод заборони, який полягає у покладанні на учасників інформаційних правовідносин обов’язку утримуватися від яких-небудь дій (позначаються діяння, що являють собою інформаційні порушення).

Диспозитивні методи

До диспозитивним методів належать:

1. метод дозволу, який полягає в наданні учасникам інформаційних правовідносин права вчиняти будь-які дії або не робити їх за своїм вибором (частіше використовується у сфері бібліотечної та архівної справи);

2. метод узгодження, який застосовується при регулюванні правовідносин між рівними суб’єктами для досягнення будь-якого згоди між ними (застосовується у сфері інтелектуальної власності);

3. метод рекомендацій, полягає у вказівці законодавцем кращою моделі поведінки учасників інформаційних правовідносин (регулювання засобів масової інформації);

4. метод заохочень, при цьому законодавець надає різні пільги, якщо суб’єкти інформаційного права вибирають запропоновану законодавцем модель поведінки.

Спираючись на об’єктивні закономірності суспільних відносин в сфері, особливості та юридичні властивості інформації, можна сформулювати принципи інформаційного права.

1. Принцип пріоритетності прав особи — зобов’язані захищати права і свободи людини і громадянина в інформаційній сфері.

2. Принцип вільного виробництва і розповсюдження будь-якої інформації, не обмеженої законом.

3. Принцип заборони виробництва і розповсюдження інформації шкідливої ​​і небезпечної — заборона спрямований на захист інтересів і свобод особи і суспільства від впливу шкідливої ​​інформації, що може призвести до порушення стабільності і цілісності держави. При цьому заборона може накладатися тільки законодавчо.

4. Принцип вільного доступу до не обмеженої законом інформації. Жодна державна структура не може вводити обмежень з доступу споживачів до інформації, якою вона володіє до встановленої для неї компетенцією, яка зачіпає права і свободи людини і громадянина та представляє суспільний інтерес.

5. Принцип повноти обробки та оперативності надання інформації означає обов’язок будь-якої державної структури накопичувати, зберігати інформацію в повному обсязі до встановленої для неї компетенцією, а також надавати у встановлені терміни споживачам.

   4 стр., 1945 слов

   Право европейского союза : принципы , система , источники

   ... правовая система ЕС – принципы права Европейского Сообщества. Принципы права ЕС включают две группы: принципы, определяющие юридическую силу норм и источников права ЕС, их соотношение с национальным правом государств-членов и общие принципы права. ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЕС Принцип верховенства права ЕС означает, ...

1. Принцип законності передбачає, що суб’єкти інформаційного права зобов’язані суворо дотримуватися Конституції Республіки Білорусь і .

2. Принцип відповідальності стосовно до інформаційно-правовому регулюванню означає невідворотне настання відповідальності за порушення вимог та приписів інформаційно-правових норм.

3. Принцип оборотоздатності інформації. Цей принцип визначає необхідність правового регулювання відносин, що виникають при обігу інформації, з метою захисту інтересів що у ньому сторін.

4. Принцип распространяемості інформації означає, що одна і та ж інформація може багаторазово копіюватися в необмеженій кількості без зміни її змісту.

3. Джерела інформаційного права

Джерела права

У структуру джерел інформаційного права включаються:

• законодавчі акти Республіки Білорусь;

• підзаконні нормативні акти;

• акти Конституційного суду Республіки Білорусь;

• акти і норми міжнародного права, а також двосторонні і багатосторонні договори.

До основних джерел можна віднести:

1) Конституцію Республіки Білорусь;

2) закони Республіки Білорусь:

• Про (від 10 січня 2000 р. № 357-3);

• Про секрети (від 29 листопада 1994 р. № 3410-ХІ);

• Про засоби масової (від 17 липня 2008 р. № 3515 — XII);

• Про бібліотечну справу (від 22 березня 1995 р. № 3680 — XII);

• Про інформацію, інформатизації і захисту інформації (від 26 листопада 2008 р. № 3850-ХП).

• та інші.

3) Укази Президента Республіки Білорусь:

• Про деякі питання інформатизації в Республіці Білорусь (від 6 квітня 1999 р. № 195);

  3 стр., 1332 слов

  Тема 7. Загальні положення про здійснення цивільних прав і виконання ...

  ... справ України. 7. Забезпечення здійснення цивільних прав та інтересів органами виконавчої влади. 8. Застосування у процесі правоохоронної діяльності норм, що регулюють право учасників цивільних правовідносин на самозахист 9. ... 3. Значення, види та зміст науково-технічної інформації. 4. Міжнародна охорона промислової власності. 5. Авторське право на комп’ютерні програми. 6. Роль ОВС України ...

• Про деякі питання забезпечення захисту державних секретів (від 20 квітня 2007 р. № 195).

4) Міжнародні джерела:

• Загальна декларація прав людини;

• Міжнародний пакт про , соціальні та культурні права;

• Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод;

• Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини.

4.

Наука інформаційного права покликана виробляти теоретичні шляхом вивчення закономірностей, особливостей та проблем формування і розвитку цієї галузі.

Наука інформаційного права на сьогоднішній момент тільки формується, але вже можна виділити найбільш важливі напрямки наукових досліджень, в числі яких:

1. вивчення правових режимів інформації та інформаційних ресурсів;

2. вивчення інформації як об’єкта права;

3. вивчення інформаційних систем, технологій та засобів їх забезпечення;

4. вивчення різних видів режиму закритої інформації;

5. дослідження структури інформаційного права як комплексної галузі права;

6. дослідження практики застосування норм інформаційного законодавства;

7. вивчення правових проблем глобальної Інтернет ;

8. вивчення правових проблем безпеки.

Наведений перелік не є вичерпним, т.к сфера інформаційних відносин активно розвивається, формуючи нові напрями наукових досліджень. Тим не менш, інформаційного права має фундаментальні теоретичні дослідження.

Інформаційне право як навчальна покликана узагальнити основи наукових знань у галузі теорії інформаційного права, розкрити особливості інформаційно-правових норм та інститутів, практику їх застосування, озброїти майбутніх фахівців необхідними для самостійної роботи знаннями і навичками.

Права, свобода і обов’язки людини і громадянина

... для цього необхідні відповідні гарантії здійснення людиною своїх прав та свобод. Проте, за всієї важливості закріплення прав і свобод людини відповідно до міжнародних стандартів, найважливішим, ... можуть виникнути із передбачених законом конфліктних ситуацій, що перешкоджають здійсненню регулятивних правовідносин [22, 183]. Зазначимо, що в юридичній літературі зустрічається неоднозначне тлумачення ...

5. правовідносини

Інформаційне правовідносини

Інформаційні виникають саме в рамках інформаційної сфери.

1. відносини, пов’язані зі створенням і інформації (створення офіційної інформації);

2. відносини, пов’язані зі зберіганням інформації (, зберігання інформації з особливим режимом доступу);

3. відносини, пов’язані з передачею та розповсюдженням інформації (правове становище засобів масової інформації, поширення інформації за допомогою використання мережі Інтернет тощо глобальних інформаційних мереж);

4. відносини, пов’язані зі споживанням інформації (реалізації прав громадян на інформацію, відносини у сфері бібліотечної та архівної справи).

Елементи інформаційних правовідносин:

• суб’єкти, що вступають у правовідносини при здійсненні інформаційних процесів;

• поведінка суб’єктів при здійсненні ними інформаційних правовідносин;

• об’єкти, у зв’язку з якими суб’єкти вступають у інформаційні правовідносини;

• права, обов’язки та суб’єктів правовідносин при здійсненні інформаційних процесів.

Суб’єкти інформаційних правовідносин

Однак для , щоб виступати в ролі суб’єкта інформаційних правовідносин, необхідно мати інформаційної правоздатністю та інформаційної дієздатністю.

Під інформаційною правоздатністю розуміється визнана правовими нормами фактична можливість або здатність суб’єкта мати суб’єктивні інформаційні права і виконувати суб’єктивні інформаційні обов’язки. У той же час здатність володіти суб’єктивними інформаційними правами і обов’язками не означає здатності самостійно їх набувати і здійснювати. У даному випадку необхідна інформаційна дієздатність, під якою розуміється здатність і можливість суб’єкта своїми діями набувати суб’єктивні юридичні права, створювати для себе юридичні обов’язки, а також нести відповідальність за свої дії в інформаційній сфері.

Об’єктами інформаційних правовідносин

Змістом інформаційних правовідносин є взаємні права та обов’язки учасників інформаційних правовідносин.

Трудові правовідносини: поняття, особливості, структура

... цих відносин. В науці трудового права визначення трудових правовідносин проводиться, виходячи із законодавчого визначення трудового договору, що дається в ст. 21 КЗпП. Трудові відносини виникають із угоди між ... на навчання, влаштувались на роботу тощо. Правовідносини – це завжди двохсторонній зв`язок конкретно визначених суб`єктів, у якому одна сторона має права, а інша – відповідні обов`язки. Жодна ...

До прав відносяться:

• правомочність на власні дії, що полягає в можливості здійснення фактичних і юридично значущих дій;

• правомочності на чужі дії, які полягають у можливості вимагати від зобов’язаної особи виконання покладених на нього обов’язків;

• правомочність на захист, полягає в можливості вдатися до державно-примусовим заходам у випадку порушення суб’єктивного права або невиконання одним з учасників правовідносини своїх обов’язків.

Обов’язки:

• необхідність здійснювати певні дії або утриматися від них;

• необхідність виконати вимоги уповноваженої суб’єкта;

• необхідність віднести відповідальність за порушення суб’єктивних прав інших учасників правовідносини або за невиконання їх законних вимог.

Класифікація інформаційних правовідносин:

1. регулятивні та охоронні.

Регулятивні правовідносини пов’язані з вольовою діяльністю з пошуку, накопичення, передачі, виробництва та розповсюдження інформації, наприклад доступ фізичних та юридичних осіб до державних інформаційних ресурсів.

Охоронні правовідносини виникають у зв’язку з вчиненням правопорушення.

2. матеріальні і процесуальні.

Матеріальні — складаються з приводу реалізації прав і обов’язків суб’єктів цих відносин, наприклад, у результаті реалізації права громадянина або організації на спростування не дійсності і ганьблять їх честь і гідність відомостей.

Процесуальні — складаються з приводу процедури їх виникнення, зміни, припинення, наприклад при оформленні громадян на допуск до відомостей особливої ​​важливості, цілком таємним і секретних відомостей;

3. абсолютні та відносні (залежно від структури зв’язку між суб’єктами інформаційних правовідносин).

Абсолютні — відносини, що складаються між заявниками та невизначеним колом осіб після публікації відомостей про видачу патенту, що містять, зокрема, і формулу винаходу або перелік істотних ознак промислового зразка і його зображення.

Правовідносини батьків та дітей (2)

... Права батьків і дітей на майно одне одного…………………………………32 3.3. Аліментні зобов`язання батьків по утриманню неповнолітніх дітей (умови, розмір, порядок і підстави зміни розміру аліментів)………………………34 Розділ 4. Позбавлення батьківських прав ... сімейного права, у якій розглядаються права й обовязки батьків, права дітей. По-друге, на даний час стали складатися нові правовідносини між дітьми і батьками, ...

У відносних інформаційних уповноваженій суб’єкту як зобов’язаних протистоять точно пойменовані особи. Наприклад, відносини між працівниками і роботодавцем, що складаються з приводу даних.