Законна сила судового рішення

Реферат

Чим обумовлений вибір мною такий теми як: «Законна сила судового вирішення»?

У – перших, до розв’язання суперечок, претензій, розбіжностей фізичні і юридичних осіб, органи виконавчої влади використовують різні правові інструменти, і інститути. Деякі із питань вирішуються з допомогою адміністративного права, шляхом винесення заборони, розпорядження скоєння певних дій.

По-друге, частина питань вирішується питання з допомогою укладання різноманітних договорів. Як і те договір між Російською Федерацією та суб’єктами Росії, і навіть договірне право як підгалузь громадянського. Але суд його рішення мають вирішальне значення з нашого правову систему, за всі спірним правовідносин, які виникають між суб’єктами права. Відповідно до ст. 46 конституції РФ, кожному гарантується судовий захист його права і свободи. Це основна відмінність від адміністративного розгляду, а як і договірних правовідносин. Суд посідає особливе місце серед інших органів структурі державної влади. Це єдиний орган, здійснює правосуддя, гарант державного соціального захисту права і свободи людини і громадянина у складі федерації. Владна діяльність суду виявляється у формі судових постанов.

Судове рішення щодо цивільному справі – акт, яким владно підтверджується наявність або відсутність спірного правовідносини, його конкретний утримання і в такий спосіб спірне правоотношение перетворюється на безспірне, підлягає примусовому здійсненню. З визначення судового вирішення ми можемо винести кілька важливих для теоретичної розробки теми аспектів. Рішення суду властиво, подібні зі властивостями нормативних розпоряджень. Рішення суду спеціально наділене законної силою, без якою вона залишилося б добрим побажанням, яке виконання повністю залежало від волевиявлення зобов’язаних суб’єктів.

У науці Цивільно-процесуального права, існують різноманітні погляди на природу законної сили судового вирішення. У цьому дипломної роботі ми постараємося виділити найактуальніші і питання вирішити них. Так, багато процесуалісти вбачають таку в обов’язковості рішення, складової, на думку, саму суть цього поняття. Спроба розкрити сутність законної сили судового вирішення через його обов’язковість, як властивість не випадкова. Як далі показано, саме це властивість рішення суду забезпечує активне і цілеспрямоване дію сконцентрованого у ньому государственно-властного розпорядження.

Крім властивості обов’язковості судового вирішення притаманні такі властивості:

6 стр., 2988 слов

Поняття зобов’язального права України та його система — ...

... ав-томобіль Гриценко. Кісельов звернувся в суд із позовом про ви-знання за ним права власності на автомобіль і витребування його від Гриценко. У судовому засіданні Уніговський не заперечував факту ... домо-вленість не має ніякої юридичної сили. Який порядок укладення договору? Яке рішення повинен винес-ти суд? Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи кількох осіб, погодження ...

  • незаперечність — неможливість касаційного оскарження, опротестування й касаційної перевірки рішення, вступило чинність закону;
  • винятковість — як вияв обов’язковості у тому, що у набрання сили рішенням в чинність закону сторони, і інші особи, що у справі, і навіть їх правонаступники що неспроможні знову заявляти у суді самі позовні вимоги, тому ж підставі;
  • пропорційність у тому, що встановлені хто розпочав чинність закону рішенням Господарського суду факти і що правовідносини неможливо знайти що у справі особами оскаржені й інші справі і потребують доведення.

У дипломної роботі стоїть питання формальної й матеріальної сили судового вирішення. Дається визначення цим поняттям. Освещаются відмінність і подібність цих понять.

Один із глав дипломної роботи присвячена теоретичного висвітлення питання: «Межі законної сили судового вирішення». Без з’ясування сенсу цієї тези не можна отримати закінченого ставлення до законної силі судового вирішення, як одному з найважливіших інститути громадянського процесу. Це має і велика практичного значення, бо встановивши кордонів, у яких діє судове рішення, що набрало чинності в чинність закону, неможливо практично у кожному даному випадку визначити, ким поширюється законного сила судового вирішення, так само як яке правоотношение підпадало під дію судового вирішення. Також з упевненістю сказати, що ні визначивши меж законної сили судового вирішення втрачають всяке значення і їхні властивості судового вирішення: винятковість, незаперечність, можливість втілення.

Слід зазначити, що тему дипломної роботи по-різному висвітлюється у науковій літературі. Саме визначення законної сили судового вирішення трактувалося процессуалистами загалом однозначно, як вияв дії судового вирішення. Тому саме дискусія велася у межах вже встановленого поняття про законної силі як дії судового вирішення. Проте зміст, властивості, межі законної чинності рішення суду порузумівались по-різному. Полеміка, присвячена цієї проблеми, що в юридичної літературі, доки дозволила виробити єдину позицію в зазначеним питанням чи навіть намітити шляху усунення розбіжностей. Тож у дипломної роботі, приділятимуть більше уваги вихідним, вузловим поняттям, зосередимо основну увагу на прояві динамічних властивостей рішення, вступило чинність закону.

Дослідники цієї проблеми виділяють відмінні наслідки набрання рішенням судна у чинність закону, як за вмістом, і за кількістю. Наприклад, М.Г. Авдюков виділяє п’ять правових наслідків, Д.М. Чечот – три (можливість втілення є прояв обязательности).[1] Суть навіть у кількісному виділенні правових наслідків різними авторами, а концептуальному підході до розв’язання цієї проблем. На думку Н.Б. Зейнера, основним властивістю законної сили виступає общеобязательность. М.А. Бурвич, навпаки, не вважає общеобязательность проявом законної сили та навіть включає це властивість в характеристику названого інституту, вважаючи, що общеобязательность характеризує судове рішення, як акт управління. Н.А. Чегина трактує преюдициональность як наслідок неспростовності винятковості й обов’язковості, а Д.І. Полумордвинов питання преюдициональности розглядає у межах такого правового наслідки, як винятковість. Розробка цієї теми дипломної роботи у роки Н.І. Масльонніковій, Гурвіч М.А. свідчить про актуальності і потрібності питання.

12 стр., 5690 слов

Трудові спори і порядок їх вирішення

... розгляд та вирішення трудових спорів здійснюється на підставі закону відповідно до правосвідомості суддів, в умовах, що виключають будь-який вплив на суддів з боку інших сторонніх осіб. 3. Порядок і строки розгляду індивідуальних трудових спорів ...

Реформування нашої держави та його правової системи, поставило нові запитання для теоретичного обговорення й однією з актуальних на мою думку, є тема моєї дипломної роботи: Законна сила судового вирішення».

1.1 Поняття законної сили судового вирішення

Законна сила судового вирішення є її правове дію, що полягає у цьому, що розв’язання цієї стає обов’язковим як сторін та інших учасників справи, так самого суду. Установленное рішенням Господарського суду право підлягає безперешкодному здійсненню на вимогу управомоченных осіб. Рішення входить у чинність закону після закінчення терміну на касаційне оскарження чи опротестування, якщо вона було чи опротестоване. Що стосується приношення касаційної скарги чи касаційного протесту, рішення, якщо вона скасовано, входить у чинність закону по розгляді справи вищим судом.

Вступившее в чинність закону судове рішення стає, в такий спосіб, хіба що законом для даного конкретного випадку. Ця якість судовий процес випливає безпосередньо з специфіки судового вирішення як акта правосуддя. При дослідженні законної чинності рішення суду слід зазначити такі моменти:

  • але в спочатку має бути висунуто то становище, що розв’язання цієї, винесене судом, як органом структурі державної влади, висловлює собою волю суспільства, закладену в об’єктивному право і, насамперед у законі: конституції Росії. Судове рішення є, як вже сказано, вираженням закону стосовно даним конкретним відносинам. Отже, законна сила судового вирішення є виявом сили закону – акта держави – щодо конкретного окремого випадку. Це становище має велику принципове значення: інститут законної сили судового вирішення безпосередньо випливає з значення й сили закону, у нашій державі, що безпосередньо з інститутом судової влади й судового (владного) акту на Росії. Будучи підтвердженням відповідно до закону відомого правовідносини, спірного суб’єктивного права чи факту і укладаючи у собі веління, звернене сторонам процесу решти конкретних особах і організаціям, судове рішення як акт органу держави – суду набуває загальнообов’язковий характер;
  • б) судове рішення висловлює об’єктивну істину, встановлену судом під час розгляду конкретного справи. Суд як орган, що дозволяє суперечка чи устраняющий невизначеність тієї чи іншої факту і правовідносини проголошує правду, даючи захист справді наявному й порушеному чи оскарженому праву чи що охороняється законом інтересу громадянина.

    Усунення спірності правовідносини чи факту, який походить від органу держави, має бути певних захворювань і твердим, не допускає надалі того самого спору;

  • до суду, будучи органом держави, назавжди і безповоротно дозволяє спірний питання, поставлений з його розгляд, підтверджуючи наявність або відсутність правовідносини чи факту, і дає наказ, визначальний поведінка відомих осіб;
  • р) обов’язковість судового вирішення винесеного і що виключає можливість подальшого спору, викликається також міркуваннями визначеності, стабільності, правопорядку у цілому.

Законна сила судового вирішення набуває значення особливого інституту, що сприяє зміцненню правопорядку у цілому в кожному даному випадку судового розгляду.

14 стр., 6872 слов

Украина ХХІ века: верховенство права или верховенство закона

... тлумаченням закону, на основі верховенства права. Надавати абсолютної законної влади ... верховенства права, саме в такій ситуації державний апарат починає приймати рішення обґрунтовуючи їх «справедливим правом», що в ... вирішення, що зменшує ймовірність тиранії і водночас дозволяє запобігти неприйнятного ризику виникнення безладу. Чому краще підкорятися законам та діяти за умови його верховенства? ...

1.2 Статистичні і динамічні елементи законної сили судового вирішення

Законна сила є органічне поєднання властивостей судового вирішення, які обумовлюють його стійкість і функціонування. Інакше кажучи, законної силі рішення притаманні моменти статистичного і динамічного порядку. Неопровержимость, винятковість і преюдиціальність мають один який би їх ознака, – відбивають стійкість рішення мають вимоги певного поведінки по ставлення до цього акту із боку конкретних суб’єктів. У єдності вони забезпечують необхідну стабільність рішення як правоприменительного акту й представляють статистичний елемент законної сили. Проте, властивості, щоб забезпечити стабільність судового вирішення що неспроможні власними силами здійснити примусове втілення що міститься у вирішенні государственно-властного розпорядження. Силу примусового впливу надає рішенню такий елемент законної сили, як обов’язковість. Це властивість забезпечує динамізм судового вирішення і можливість впливати, по-перше, на зобов’язаних суб’єктів, по-друге, на зобов’язаних осіб, які мають вважатися (встановленими судом фактами і правовідносинами, і навіть вживати заходів виспівати рішень суду).

«Обов’язковість — це динамічний елемент законної сили судового решения»[2]

З погляду деякими авторами: М. Громова, З. Кегеруков журнал Законність № 2, 1999 р. «У ЦПК доцільно було закріпити визначення поняття законної чинності рішення з недопущення злиття з цим елементом» (мається на увазі обов’язковість законної чинності рішення суду).

У гражданско процесуальному законодавстві немає поняття «законної сили судового вирішення». Законна сила судового вирішення у науці громадянського процесу, як зазначалося вище, отримує різні формою визначення. Під законної силою судового вирішення вченими юристами розуміється звані «правові дії рішення суду», незмінюваність, безпосередній прояв дії норм правничий та правова стабільність і забезпечувана законом обов’язковість дії. Правове дію в тому, що наявність або відсутність правничий та що у його основі чинників встановлюється конкретно кожному за випадку. Права підлягають безперешкодному здійсненню на вимогу зацікавлених осіб. І з які дають визначень законної чинності рішення суду несе національне зерно, але з одне з яких загалом не охоплює повною мірою всіх ознак (властивостей) аналізованої категорії.

Гадаю, що законна сила рішення є особливе правове дію матеріального правничий та громадянського процесуального закону, у конкретному акті правосуддя. Вона – втілення сили та авторитету судової влади, рішення, як процесуальний акт має правової силою незалежно від цього, правильно воно чи ні. Навіть тому разі, якщо рішення незаконне і необгрунтовано, воно, як та інші процесуальні акти, зберігає чинність до її скасування чи зміни. І тут вищестоящий суд визнає, що ухвалено рішення немає тих властивостей, що необхідні здобуття права воно перейшло лише чинність закону. Якщо ж рішення правильно, то вищестоящий суд залишає їх у силі. Цим підкреслюється, що розв’язання цієї вже з винесення задовольняло всі вимоги, що ставляться до ньому, як до акту правосуддя. Визнання рішення законним і обгрунтованим тягне у себе автоматичне вступ рішення на чинність закону. Визначення касаційної інстанції про залишення рішення на силі означае6т визнання його законним і обґрунтованим і тому залишає його тією силі, що була йому властива як процесуальному акту. Суд другий інстанції не перериває правового дії рішення, не лишає її сили, а залишає у цьому стані, у її доти перебувало. Іноді касаційна інстанція вносить у виконання ці зміни. І тут рішення залишається у силі з змінами, внесені у нього вищестоящий суд.

30 стр., 14903 слов

Договор об оказании образовательных услуг

... как, понятие, содержание, основные положения договора об образовании, а также заключение, прекращение и изменение договора об образовании. Следует также отметить об актуальности данной темы, так ... услуг: понятие и заключение. 1.1. понятие договора образования. Договор об образовании Вуз самостоятельно решает вопросы, связанные с заключением договоров, определением обязательств и другими условиями, ...

Рішення, не що набрало чинності в чинність закону, діє і як процесуальний акт, постановлений судом; сила поширюється лише з боку процесу. По вступ у чинність закону рішення набуває такі властивості як обов’язковість, винятковість, незаперечність, преюдициональность і можливість втілення. Природно, ступінь дії рішення доі після введення права його держав-членів">його в чинність закону буде різна.

1.3 Властивості законної сили судового вирішення

Рішення, що набрало чинності в чинність закону, обов’язковий і підлягає точному виконання в можливо найкоротші терміни. Без обов’язковості рішення її законна сила набуває формально і втрачає своє реальне значення. Вступившее в чинність закону рішення, означення й постанову обов’язкові всім посадових осіб і громадян, і підлягають виконання по всій території Росії.

Обов’язковість рішення, ухвали і постанови не позбавляє зацікавлених осіб можливості звернутися до суду для захисту охоронюваних законом інтересів, суперечка про які судом ні розглянутий і дозволено.

Обов’язковість вступило чинність закону судового вирішення означає, що це органи влади й посадові особи немає права змінити чи скасувати судове постанову. Усі судові справи і адміністративні органи влади й посадові особи немає права винести постанову про, яке суперечило б хто вступив в чинність закону