Реферат держава і право київської русі

Реферат

Держава право Київської Русі (IX-XI ст.)

р. Хабаровськ

>2007г.

Зміст

Запровадження

1 Громадський лад східних слов’ян

2 Виникнення давньоруського держави

3 Соціальна структура давньоруського держави

4 Державний лад Київської Русі

5 Адміністративні і правові реформи перших князів

6 Запровадження Християнства на Русі. Його впливом геть розвиток державності, й права

7 Проблема феодалізму на Русі

Укладання

Список літератури

Запровадження

Питання її формуванні та розвитку державності на Русі є без будь-яких перебільшень однією з центральних для вітчизняної історичної науки від, напевно, її виникнення. Цією темі присвячено незліченну кількість робіт, оскільки тема російської державності, її еволюції, значення й роль історії, має лише науковий, а й суспільно значимий характер.

Історіографія Давньоруської держави налічує понад двох століть. Перші наукові дослідження і перші особливу гостроту навколо літописного звістки про покликання варягів, суспільного устрою і побуту древніх слов’ян, причин освіти Київської держави виникли ще у другій половині XVIII в.

Найпослідовніше концепція історії Київської Русі обгрунтовано М.М. Карамзіним, що розглядав її як найважливіший етап створення могутній російської державності. Вирішальну роль історичному процесі він надавав суб’єктивного чиннику — діяльності князів, їх моральним і політичною якостям.

>С.М. Соловйов виходив з теорії родового побуту,господствовавшего у Стародавній Русі і котрий окреслив спосіб життя простолюду й державний порядок. Розпад пологових відносин також перехід в державні були, на думку історика, головна причина розпаду Київської держави, освіти, а згодом і могутності Московської Русі. Не відкидаючи повністю концепціюС.М. Соловйова, В.О. Ключевський велике значення надавав економічному та соціального чинникам розвитку суспільства.

>Послеоктябрьский період, попри наявність ідеологічних канонів, характерний подальшим поглибленим вивченням давньоруської історії. Головними об’єктами дослідження стають селянство (>Б.О. Греков), ремесло і язичницька культура (>Б.А. Рибаков), право і соціальні відносини (С.В.Юшков), побут і чесноти давньоруського суспільства (>Б.А. Романов).

14 стр., 6693 слов

Право Київської Русі

... старих звичаїв і традицій, вони тим самим надавали їм статусу джерела права. Важливим джерелом права Київської Русі були міжнародні договори князів із чужоземними державами. Це перші памятки ... мирну зовнішню політику, що сприяло зміцненню державності. За часів князювання сина Ольги Святослава послабилось економічне, політичне і культурне життя держави. Він займався переважно військовими походами. ...

Нову сторінку історія Стародавнього Новгорода відкрили археологічні пошуки й праці А.В.Арциховского і В.Л. Яніна. З останніх досліджень слід зазначити роботи П.О. Новосельцева,И.Я.Фроянова, поставили низку інших і дискусійних питань про соціальний та політичному ладі Київської Русі. Останніми роками стали доступні праці церковних істориків, присвячені прийняттю християнства й підвищення ролі Церкви у Стародавній Русі.

Метою згаданої роботи була вивчення формування та розвитку давньоруського держави. Досягнення цього необхідно:

  • простежити процес створення держави Київська Русь;
  • визначити значення прийняття християнства;
  • розглянути проблему феодалізму на Русі.

>Хронологические межі цієї роботи охоплюють IX – XI ст. Цей тимчасової проміжок у російській історії виділяється в період «домонгольської» Русі, характеризується виникненням та розвитком перших державних утворень у вигляді городових волостей, культурним єдністю і певної сталістю соціальних і етнічних процесів.

1 Громадський лад східних слов’ян

У перші століття нашої ери східні слов’яни жили родовими громадами. Громади об’єднувалися в племена. З удосконаленням знарядь праці та використанням тягловою сили коней чи волів порівняно невеличка сім’я могла виорати й засіяти шматок землі, та був зібрати врожай.

УVI—VIII ст. родові зв’язку ослабли. Сім’ї одного роду стали селитися і самостійно розорювати нові ділянки землі. Відразу осідали і це з інших пологів. Община залишалася, але він стала тепер об’єднувати сусідів, Не тільки родичів. Біля кожної сім’ї був нині у користуванні орний шматок землі. Кожній сім’ї належали знаряддя праці і зібраний врожай. Це була її приватна власності. Проте лісом, лугом, рікою сусіди користувалися разом, спільно.

У сусідською громаді майновий стан окремих сімей не було однаковим. Найкращі землі потрапляли до рук старійшин і військових вождів. І саме захоплювали більшу частину видобутку під час воєнних походів. Так разом із приватною власністю виникло та майновий нерівність. Родовий лад поступово розпадався. На півночі й у глухих місцях він затримався довше, Півдні, наприклад у племені полян, він зникав швидше.

З слов’янських племен стали виділятися багаті ватажки — князі. Близько них створювалися загони воїнів — князівські дружини. Князі збирали данина з підвладного населення, із своїх «людей». Збір і називався —полюдьем. Зазвичай князі вирушали у «>полюдье» з початком зими. На чолі сильного загону дружинників вони входили в слов’янський селище і конче потребували данина. Жителі — «піддані» князя (від слова «данина») — несли йому різне добро; особливо цінувалися хутра куниці, бобра, білки.Несли мед в глечиках і дерев’яних цебрах, кола воску й інші продукти сільського господарства. Жителі селища і годували власним коштом князя з дружиною. Князі робили військові набіги на володіння одне одного. Що стосується перемоги це теж збагачувало їх.

Слов’янські племена в VI в. зв. е. об’єднувалися в союзи. На чолі їх стояли князі найсильніших племен. То в східних слов’ян з’явилися перші державні об’єднання. Центром однієї з них стало плем’я росе, чи русь, що проживало у минулому річці Рось (приплив Дніпра, нижче Києва).

13 стр., 6067 слов

Походження й розвиток держави і права

... - аналіз походження права, фактори, поняття права та його ознаки; - визначити роль держави і права в організації суспільства. Теорія держави й права вивчає розмаїтість першопричин утворення й розвитку держави й права. При ... первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території вони б не перебували; а в державі влада поширюється на всіх людей, що ...

Пізніше назва цього племені поширилося усім східних слов’ян, яких почали називатирусами, а територію, де вони,— Російської землею чи Руссю.

2 Виникнення давньоруського держави

У ІХ ст. східнослов’янські держави, насамперед Київське і Новгородське, дедалі більше інтенсивно починається міжнародну торгівлю, міжнародну конференцію водним шляхом «із варягів у греки». Цей шлях,пролегавший землями кількох східнослов’янських народів, сприяв їхньому зближенню.

Як зароджувалася давньоруська державність? «Повістю временних літ» повідомляє, що спочатку південні слов’янські племена платили данина хазарам а північні — варягам, що прогнали варягів, а згодом передумали і закликали до варязьких князів. Таке рішення викликане тим, що слов’яни неодмінно пересварилися між собою — і вирішили задля встановлення світу і близько звернутися до іноземним князям, вбачаючи у них арбітрів для залагоджування що виникли суперечок. Саме тут літописець і «вимовив знамениту фразу: «Земля наша великою і рясна, а вбрання (порядку) у ній немає. Такпоидете княжить іволодети нами».Варяжские князі нібито спочатку не погоджувалися, по потім прийняли запрошення. Три варязьких князя прийшли на Русь й у 862 р. сіли на престоли: Рюрік — в Новгороді,Трувор — вИзборске (неподалік Пскова),Синеус — вБелоозере. Це і прийнято вважати відправним історія вітчизняної державності.

Самі собою свідоцтва літописного зводу не викликають заперечень, але у XVIII в. німецькі історики, що працювали Російської академії наук, витлумачили їх в такий спосіб, щоб довести законність панування німецького дворянства при тодішньому російському імператорському дворі, більше — обгрунтувати нездатність російського народу до творчої державного життя як минулого, і у теперішньому, його «хронічну» політичну та культурну відсталість.

У Росії її проти норманської теорії походження вітчизняної державності завжди, починаючи з її, виступали патріотичні сили. Першим її критиком був М.В. Ломоносов. Згодом щодо нього приєдналися як багато російські вчені, а й історики інших слов’янських країн. Головним спростуванням норманської теорії, вказували вони, є дуже високий рівень соціального і політичного розвитку східного слов’янства в ІХ ст. За рівнем свого розвитку слов’яни стояли вище варягів, тому запозичити досвід державного будівництва вони де вони могли.

Держава неспроможна організувати одна людина (у разі Рюрік) чи кілька навіть найбільш видатних чоловіків. Держава є продукт складного й довгого розвитку соціальної структури суспільства. З іншого боку, відомо, що росіяни князівства з різних причин й у час запрошували дружини як варягів, а й своїх степових сусідів — печенігів,каракалпаков, тюрків. Це означає, що ні варязькі військові ватажки організували Староруське держава, а потім уже існуючий держава дало їм відповідні державні посади.

До речі, слідів варязького впливу у вітчизняної історії мало залишилося. Дослідники, наприклад, підрахували, що у 10 тис. кв. км території Русі можна знайти лише 5 скандинавських географічних найменувань, тоді як і Англії, котру піддалинорманнскому нашестю, їх кількість сягає 150.

3 Соціальна структура Давньоруської держави

>Господствующим класом у Русі продовжує залишатися дружина. Удружинной організації була внутрішня ієрархія: верхівкудружинного шару представляла найстарша дружина, її члени іменувалися боярами.Низшим шаром була «>молодшая дружина»; її називалися отроками; із другої половини ХІ ст. цей термін починає вживатися переважно стосовно військовим слугам князів і бояр. Члени «>молодшей дружини» іноді іменувалися такожгридями (скандинавський з походження термін, поширення отримав лише з півночі Русі).

5 стр., 2137 слов

Громадянське суспільство та правова держава

... суспільство відстоює: природні права, економіку, приватне життя, сфера свободи, волі; то політичне суспільство (держава) опирається на: встановлені закони, політику, державу, публічне життя, сферу обов’язку. Альтернативність ознак та цінностей держави ... громадян від держави, влади і політики. Для громадянського суспільства характерна система представництва інтересів різних груп населення у вигляді ...

Упривілейоване становище членів найстаршою дружини знайшло відображення у давньоруському праві. На початку XII в. її представники отримали підвищену правовий захист — право їх вбивство було встановлено штраф в 80 гривень, вдвічі більший, ніж штраф за вбивство простого вільної людини, зокрема молодшого дружинника.

Особисто вільне сільське населення, зобов’язане лише даниною, і навіть рядові городяни іменуються у поновлюваних джерелах люди. Для особисто залежного населення вотчин, і навіть для невільних слуг використовувалися терміни челядь (>ед.ч.челядин) і холопи. Їх не повноправне стан був закріплено законодавчо: так, за вбивство холопауплачивался штраф лише на 5 гривень, що йшов пану вбитого як відшкодування збитків.

Особливу категорію населення смерди. Питання її сутності — предмет давнього спору в історіографії; найімовірніше, що смерди — група напіввійськового,полукрестьянского населення, що залежить від князя; але є й думка, що цим терміном позначалися все селяни, зобов’язані сплачувати державну подати — данина.

У другій половині ХІ ст. з’являється категорія закупів — людей, йдуть на залежність від землевласника за борги й вимушені працювати вбити пана до виплати суми боргу. Їх правове стан був проміжним між вільними людьми і холопами.

4 Державний лад Київської Русі

На чолі держави Київська Русь стояв великий князь. У своїй діяльності, він спирався на дружину і Національна рада старійшин. У найбільшої залежність від князя перебували молодша дружина. Великі землевласники користувалися більшої автономією.

Місцеве управління здійснювалося довіреними людьми князя (намісниками іволостелями), його синами і спиралося на військові гарнізони, керованітисяцкими, сотниками ідесятскими. У цей час продовжує існувати чисельна чи десяткова систему управління, яка зародилася у надрахдружинной організації, та був перетворилася навоенно-административную систему. Ресурси для свого існування місцевих органів управління отримували системою годівель (збори з місцевого населення).

У своїй діяльності князь спирався на рада, що складалася з бояр і “>княжих чоловіків”. Окремі функції чи керування галузями княжого двірського господарства здійснювалитиуни і старости. Згодом це палацеві управителі перетворюються на управляючих галузями княжого (державного) господарства. Саме тоді десяткова систему управління замінюєтьсядворцово-вотчинной, за якої політична влада належить власнику (>боярину-вотчиннику).Складивались два центру влади: княжий терем і боярська вотчина, цього встановлюється під час подальшого процесу соціально- політичної роздробленості.

Важливу державну і політичну функцію виконує народне збори (віче).Виросшее з традиції племінних сходів, воно набуває більш формалізовані риси: йому готується «порядок денний», підбираються кандидатури виборних посадових осіб, як організаційного центру діють «старціградские» (старійшини).

16 стр., 7511 слов

Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні

... та змісту гарантій прав і свобод людини та громадянина; ) конкретизація ролі та місця держави, та органів державної влади щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина; ) визначення сутності теоретичних засад гарантій прав і свобод людини та громадянина; ... врегульовував повсякденний побут населення Київської Русі. Ознакою реального демократизму ... - єдине для всіх підданих держави, і ...

Визначається компетенція віча: з участю всіх вільних (>правоспособних) жителів міста (посаду) і прилеглих поселень (слобод) вирішувалися питання оподаткування, оборони міста Київ і організації військових походів, обиралися князі (в Новгороді).

Виконавчим органом віча був рада, що складалася з «кращих людей» (міського патриціату, старійшин).Органом місцевого селянського самоврядування залишалася територіальна громада (>вервь).

До її компетенції входили земельні переділи (перерозподіл земельних наділів), поліцейський нагляд,налогово-финансовие питання, пов’язані з оподаткуванням податями та його розподілом, рішенням судових суперечок, розслідування злочинів і виконання покарань.

5 Адміністративні і правові реформи перших князів

Після смерті Рюрика Олег в 882 року захопивЛюбеч, Київ, убив які правили у ньому Аскольда й Діра і зробив Київ своєї столицею (з літопису).

Після затвердження у Києві, Олег неодноразово воював із хазарами та інших кочовим народом північного Причорномор’я — печенігами. Він звільнив ряд слов’янських племен від данини хазарам. У 907 р. він зібрав ополчення всіх східнослов’янських племен, зробив похід на столицю Візантії Константинополь (Царгород).

Після походу уклали надзвичайно вигідний Русі договір з Візантією.

Після Олега правителем Русі став Ігор. Йому вдалося переважно зберегти єдність держави. У 941 він зробив невдалий похід на Царгород, в 944 почав новий похід, алеВизантийци уклали з нею світ, яка підтверджувала вкотре умови старого договору Олега. До років правління Ігоря належить збір данини на користь князів з підвладних їм територій. Ігор спробував зібрати ще більшу данина з деревлян і у 945.

У Києві залишився княжити чотирирічний син Ігоря Святослав, роки правила мати Ольга, перше, що вона зробила — помстилася древлянам, їх столицю (>Искоростень) спалили, князь Малий було вбито. Ольга дбала про зміцнення порядку й княжої влади біля держави. До цього її посували і уроки древлянського повстання. У 947 р., як свідчить літопис, «вирушила Ольга доНовгороду і встановила поМсте цвинтарі і данини і зЛуге -оброки і данини, іловища її збереглися у всій землі».

Діяльність Ольги була на охорону кордонів, зовнішньої торгівлі, примноження княжої скарбниці, ідеологічне об’єднання, а то й всіх підвладних племен, то найближчого княжого оточення.

Святослав прославився як великий полководець,т.к. все життя провів у походах. Він підпорядкував Києву вятичів, які платили данина хазарам.Разграбил території державиБулгарии, знищив Хазарський каганат. У 965 знищив міста хозарИтиль іСаркел, після чого каганат занепав, з’явилися володіння Русі на північному Кавказі, з центром у містіТмутаракани.

У 967 пішов за Дунай на Болгарського царя, на прохання візантійців, розгромив там всіх, йому сподобалися Балкани і він заснував р.Переяславец, зробивши її своєї столицею. Він просто хотів створити велике держава, що включав землі всіх слов’ян і Візантії. На Київ напали печеніги, він повернувся,

30 стр., 14685 слов

Митне право. Курс лекцій

... предмет митного права складають управлінські відносини, але митне право й охоплює ... період розвитку державності Київської Русі, бо саме в цей ... права Підручник. Основи митної справи в Україні (під ред. М. Каленського, Київ, ... права й інших. Будучи різнорідними за своїм складом та приналежністю, усі ці відносини інтегровані у визначену специфічну спільність – митні відносини за однією спільною для всіх ...