Поняття істотних умов договору

Реферат

Термін як істотна умова договору підряду: Теорія та арбітражна практика

Єкатеринбург 2010

Зміст

1. Введення

2. Поняття та значення істотних умов договору

3. Договір підряду — чи є термін істотною умовою

4. Різні способи відображення умови про термін виконання робіт у договорі підряду та їх можливі наслідки

5. Актуальна позиція арбітражних судів з питань визначення терміну у договорі підряду

6. Висновок

7. Список літератури та арбітражна практика

1. Введення

У сучасних умовах договір підряду є одним з найбільш часто використовуваних на практиці, особливо в області підприємницької діяльності, Договір застосовується там, де мова йде про роботи, які мають певний, окремий від них результат, при цьому сторона, яка виконує роботи, сама ж їх і організовує. Найбільш важливу сферу застосування підряду складає будівництво. При цьому поспіль має місце як власне в будівельних, так і тісно пов’язані з ними проектні, вишукувальні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи. Крім того, підрядний договір опосередковує також і відносини по виконанню різного роду робіт для побутових потреб.

Договір підряду є одним з найбільш детально врегульованих цивільним законодавством, що з одного боку створює організаційно-правову основу різних видів виникають правовідносин, а з іншого боку — породжують теоретичні та практичні проблеми.

Актуальність теми цієї роботи пояснюється тим, що сучасний стан правового регулювання відносин у сфері підрядних відносин особливо будівництва та реконструкції об’єктів нерухомості викликає великий інтерес як з боку теорії правових наук, так і правозастосовчої діяльності.

Оскільки формат даного реферату не дозволяє поглиблено розглянути всі цікаві проблеми підрядних правовідносин, я вирішила зупинитися на досить вузькій темі — на різних підходах до визначення терміну як умови договору підряду існуючих в сучасної цивілістики і проблемі зазначення строку виконання робіт в підрядних договорах, а також помилок, часто допускаються сторонами при узгодженні умов про терміни, і відображенню і тлумаченню підрядних норм в існуючій на сьогоднішній день правозастосовчій практиці арбітражних судів.

2. Поняття і значення істотних умов договору

Зміст будь-якого, в тому числі підрядного договору як угоди становить сукупність узгоджених його сторонами умов, в яких закріплюються права і обов’язки контрагентів, що складають зміст договірного зобов’язання. За своїм юридичним значенням в теорії цивільного права умови прийнято ділити на істотні, звичайні і випадкові [1].

11 стр., 5037 слов

Стадії укладення цивільно правового договору

... договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором (ст. 635 ЦК). Необхідність укладення між сторонами попереднього договору ... факту. На пов'язаність характеру правового зв'язку між суб'єктами відповідної ... виконанням роботи, наданням послуги тощо (основного договору). Попередній договір - це договір, сторони ... істотних умов основного договору (умов, визначених законом як таких або умов, що ...

З них сам законодавець використовує і, відповідно, розкриває сенс тільки названих першими, тобто істотних, умов.

Ознака, яка об’єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, що формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним породити права та обов’язки у його сторін [2].

Істотними визнаються всі умови договору, які вимагають узгодження, бо при відсутності угоди сторін хоча б по одному з них договір визнається неукладеним (п. 1 ст. 432 ЦК), тобто неіснуючим.

Це умови, які закон вважає необхідними і достатніми для виникнення того чи іншого договірного зобов’язання. Істотними закон визнає:

  • умови про предмет договору;
  • умови, прямо названі в законі або інших правових актах як істотні;
  • умови, необхідні для договорів даного виду.

Істотні умови договору можуть підрозділятися на приписувані та ініціативні. Такий розподіл важливо з точки зору організації і техніки укладання договорів, особливо в сфері підприємницької діяльності. Умови, необхідні для укладення договорів даного виду, наприклад умови про предмет договору, вважаються продиктованих законом. Умови, які самі по собі не потрібні для укладення договору, але включені в нього виключно за бажанням сторін, розглядаються в якості ініціативних [3].

В теоретичній і навчальній літературі умови, включені в договір за бажанням сторін, називають випадковими, протиставляючи їх умовам звичайним, які взагалі не узгоджуються сторонами, але входять у зміст їх договірного зобов’язання. До останніх традиційно відносять умови, передбачені диспозитивними нормами для більшості договорів (про термін та місце виконання, ціною і т.п.).

Неважко бачити, що випадкові умови договору, будучи прямо запропонованими однією з сторін, завжди тому є істотними (абз. 2 п. 1 ст. 432 ЦК), а звичайні або стають такими (якщо сторони прямо вибирають відповідний варіант поведінки, передбачений диспозитивною нормою), або не входять до зміст угоди сторін. У зв’язку з цим законодавство не використовує поняття звичайних і випадкових умов.

У ряді випадків закон сам називає ті чи інші умови договору в якості істотних. Наприклад, у ст. 942 ГК прямо зазначені істотні умови договору страхування, а в ст. 1016 ГК перераховані істотні умови договору довірчого управління майном. Іноді закон зобов’язує включити в договір те чи інше умова, прямо не називаючи його істотним, що якраз має місце в главі 37 Цивільного кодексу Російської Федерації, що регламентує підрядні правовідносини — умова про терміні прямо не названі істотними.

Відділення істотних умов від усіх інших має велике значення. Узгодження істотних умов означає, що договір укладений. Звідси від протилежного випливає, що за відсутності згоди хоча б по одному з таких умов зазначена мета не буде досягнута. У зв’язку з відзначеним виникає необхідність визначити, що являє собою «неукладений договір «і в якому співвідношенні він перебуває з конструкцією «Недійсний договір». Або, що по суті справи одне і те ж, яке співвідношення «зірваної угоди» з угодою «Недійсною»?

21 стр., 10259 слов

Зовнішньоекономічний договір (контракт) і порядок його державної реєстрації

... - 44 сторінки. РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1.1 Поняття і особливості зовнішньоекономічного договору Перед підписані контракту бажано провести ... що важливе місце у зовнішньоекономічній діяльності посідає правове регулювання, в якому зовнішньоекономічний договір має визначальне місце. Субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати ...

Зазначене питання піддався розгляду, в Зокрема, в роботах В.П. Шахматова і Н.В. Рабинович. Висновки, до яких прийшов кожен з авторів, виявилися прямо протилежними. Так, Н.В. Рабинович (Рабинович Н.В. Недійсність угод та її наслідки) поклала в основу зазначеного розмежування наслідки ті х та інших правочинів (договорів), маючи на увазі, що при невдалої операції ними служать зобов’язання з безпідставного збагачення, а при недійсною — ті спеціальні наслідки, які встановлені законом стосовно до визнання угод (договорів) недійсними з того чи іншого підставі, зазначеному в ГК. При цьому до «Нездалим» віднесені операції (договори), вчинені при відсутності зазначеного в законі фактичного складу, при невизначеності волі, за відсутності в угоді суттєвої умови і при впливі на волю учасників, коли він повністю позбавлений волі.

В.П. Шахматов, піддавши критиці погляди Н.В. Рабинович (Шахматов В.П. Склади протиправних угод і зумовлені ними наслідки), прийшов до висновку, що поділ на «неукладені» і «Недійсні» угоди (договори) не має практичного значення, оскільки наслідки виконання «незаконних угод» все одно визначаються за правилами, встановленими для недійсних угод. Якщо мати на увазі «не відбулися угоди (договори)», то оцінка, яку дала їм Н.В. Рабинович, видається єдино правильною. По-перше, для оспорювання юридичної дії подібного договору немає необхідності вдаватися до правил про недійсність угод. Якщо сторони не погодили якого з числа істотних умов договору, це буде означати, що відсутній відповідний юридичний факт (договір — угода), а значить, не виникають наслідки цього факту (договір — правовідносини).

По-друге, ототожнення «несформованих» договорів з недійсними представляється вельми спірним і по суті. Так, не відбувся договір («неукладений договір «) — це завжди» ніщо «, а недійсний — може бути «Щось», маючи на увазі ті спеціальні насл…