Суб’єкти права промислової власності

Реферат

МIНIСТЕРСТВO OСВIТИ I НAУКИ УКРAЇНИ НAЦIOНAЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ «ЛЬВIВСЬКA ПOЛIТЕХНIКA» IНСТИТУТ ЕКOНOМIКИ I МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«СУБ ЄКТИ ПРАВА ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ»

з курсу «Інтелектуальна власність»

Викoнaлa:

ст. гр. УIДм-11

Сеник Юлія

Перевiрила:

Доц. Найчук-Хрущ М.Б.

Львiв 2014

ЗМІСТ

Вступ

. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа

. Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права

. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент

Висновки

Список використаної літератури

патент винахід право промислова власність

Вступ

Згідно зі ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Поняття «інтелектуальна власність» не є новим. Його походження пов’язано із середньовіччям, з Францією, де її законодавство кінця ХVIII сторіччя дало правове тлумачення цього феномена, виходячи з теорії природного права, яка одержала свій подальший і послідовний розвиток у працях видатних французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гельвеція, Гольбаха, Руссо).

Згідно з цією теорією право автора — власника будь-якого творчого результату є невід’ємним природним правом, яке виникає з природи творчої діяльності и існує незалежно від визнання цього права державною владою. Французький патентний закон від 7 січня 1791 р. наголошував, що будь-яка нова ідея, виголошена і здійснення якої може бути корисним суспільству, належить тому, хто її створив. Було б обмеженням прав людини не визнавати промислового винаходу власністю його творця. В науковий обіг цей термін увійшов у середині 50-х років XX століття. .[1]

15 стр., 7243 слов

Право власності юридичних осіб

... 2. Право власності юридичних осіб 2.1. Форми власності. Загальні положення власності юридичних осіб. 2.2. Право власності господарських товариств. 2.3. Право власності господарських об’єднань. 2.4. Власність кооперативів. 2.5. Власність громадських організацій. 2.6. Власність релігійних організацій. 2.7. Право інтелектуальної власності ...

У загальновживаному розумінні інтелектуальна власність — це право особи на результати розумової діяльності людини у науковій, художній, виробничій та інших сферах діяльності.[2]

1. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа

Право інтелектуальної власності слід розглядати у двох значеннях:

об’єктивному та суб’єктивному. У суб’єктивному значенні право інтелектуальної власності являє собою суб’єктивне право (майнові або немайнові права) на інтелектуальний продукт, тобто певні правомочності творця або іншої особи стосовно інтелектуального продукту.

В об’єктивному значенні право інтелектуальної власності — це система

правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення та використання інтелектуального продукту. Ця сукупність правових норм становить підгалузь цивільного права і складається з декількох правових інститутів: авторське право та суміжні права, право промислової власності (патентне право), інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу та їх продукції і послуг. Кожний з названих інститутів регулює суспільні відносини у певній сфері інтелектуальної власності, яка відрізняється як специфікою самого інтелектуального продукту, так і пов’язаними з нею особливостями його використання.[3]

Так, інститут авторського права та суміжних прав призначений для охорони результатів художньої творчості — творів науки, літератури та мистецтва (об’єктів авторського права) а також групи об’єктів, які з’являються з метою їх розповсюдження — виконання творів, фонограм та відеограм, програм теле- та радіомовлення (об’єктів суміжних прав).

Інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, їх продукції та послуг містить норми, які охороняють такі об’єкти, як комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, географічне зазначення. Ці об’єкти поєднує те, що вони мають за мету індивідуалізувати суб’єктів відповідних прав, позначити різницю між ними, дають змогу відрізнити товари та послуги одного суб’єкта від однорідних товарів та послуг іншого, а також рекламують як самого суб’єкта, так і якість та властивості його продукції (послуг).

Право промислової власності регулює відносини щодо створення, використання та оформлення прав на результати науково-технічної творчості людини, до яких відносяться: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, селекційні досягнення у рослинництві та тваринництві, топографії інтегральних мікросхем. Вони охороняються після спеціального оформлення прав і одержання охоронного документу — патенту або свідоцтва.

Крім зазначених об’єктів, ЦК регулює відносини з права інтелектуальної власності на наукове відкриття та комерційну таємницю. Останні також створюються інтелектуальною працею людини, мають науково-технічну та економічну цінність, що і зумовило необхідність їх охорони.

58 стр., 28793 слов

Кримінальне право України

... та загрозою покарання тим, хто має намір його вчинити. Пріоритетним завданням кримінального права України є охорона особистих благ людини (життя, здоров`я, волі, честі й ... спеціальна превенція, - разом є виявами охоронного завдання кримінального закону. § 2. Система кримінального права України. Система Загальної частини чинного кримінального законодавства - це певний порядок розміщення загальних ...

Промислова власність є невід’ємним елементом господарської діяльності підприємств усіх форм власності, вона органічно пов’язана з економічними процесами, що відбуваються у будь-якій країні.

На відміну від авторського права, де права на твори науки, літератури та мистецтва виникають без виконання будь-яких формальних дій, про об’єкти патентного права — винаходи, корисні моделі та промислові зразки — можна говорити лише з моменту одержання патенту. Такий підхід законодавця пояснюється можливістю паралельного винахідництва, а тому існує потреба кваліфікації творчого досягнення і закріплення права на нього за конкретною особою, яка перша розкрила ці знання суспільству.

Отже, на підставі наведеного можна визначити, що промисловою власністю визнаються результати науково-технічної творчості, які відповідають вимогам законодавства. Право промислової власності в об’єктивному значенні — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості.

В суб’єктивному значенні право промислової власності є право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності. Отже, об’єктом суб’єктивного права промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної діяльності незалежно від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Наприклад, винахідник подав пропозицію до Держпатенту України.

Пропозиція відзначається високою ефективністю, але її новизна втрачена. Пропозиція ознакам винаходу не відповідає і тому ним не може бути визнана. Незважаючи на це, ця пропозиція не перестала бути об’єктом права власності її автора-винахідника. Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охорону цієї пропозиції. Вона може одержати захист лише як раціоналізаторська пропозиція.

Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права, що передбачені законодавством України про промислову власність, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.

Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Держпатентом України реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права

У відносинах, пов’язаних зі створенням, реєстрацією та використанням винаходів, корисних моделей та промислових зразків, приймає участь велика кількість суб’єктів, як фізичних, так і юридичних осіб.

Патентовласниками винаходів, корисних моделей та промислових зразків можуть бути:

винахідники винаходів і корисних моделей та автори промислових зразків;

роботодавці — стосовно службових об’єктів у випадках і на умовах, передбачених законодавством;

27 стр., 13140 слов

Права власності, засоби цивільно-правового захисту

... бути протиправно позбавлений права власності. Дана проблема виглядає особливо актуальною в зв’язку з процесами формування правової держави та багатоманіттям форм власності в Україні. У статті 13 Конституції України ... що виникають у зв’язку з реалізацією права власності. РОЗДІЛ 1. ПРАВО ВЛАСНОСТІ 1.1 Поняття власності і права власності Існування людини забезпечується головним чином завдяки ...

правонаступники — особи, яким винахідники, автори промислових зразків чи роботодавці, передали свої майнові права;

спадкоємці патентовласників.

Первинним суб’єктом є винахідник та автор промислового зразка, тобто фізичні особи, творчою працею яких створено об’єкт інтелектуальної власності. Саме вони, за загальним правилом, мають право на одержання патенту, якщо інше не встановлено законодавством.

Автором будь-якого результату творчої праці може бути громадянин України, громадянин будь-якої іншої держави або особа без громадянства, тобто це завжди буде фізична особа. Юридичні особи ні при яких умовах не набувають права авторства і можуть бути лише власниками прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.[11]

Громадяни можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи промислового зразка незалежно від віку. Поняття суб’єкта права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок стосується як автора результату, так і його правонаступників — будь-яких фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб’єктивне майнове право на результати творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або інші особи.

Суб’єктами зазначених прав можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб’єктивне право авторів переходить за договором або заповітом. Держава може стати суб’єктом зазначених прав у чітко визначених законом випадках. Так, право на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони на які минув, стають надбанням суспільства. Але хто ж може здійснювати право власності на такі об’єкти, які стали надбанням суспільства, крім держави. Проте варто мати на увазі, що при переході суб’єктивних прав автора до інших осіб в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права.

Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох співавторів. У такому разі складаються відносини, які прийнято називати співавторством. Але співавторство має місце лише тоді, коли воно маєтворчий характер. Надання технічної допомоги автору іншими особами не є співавторством, наприклад консультації, здійснення розрахунків, виготовлення моделей, креслярські роботи тощо.

Цивільно-правова теорія визнає два види співавторства:

.Коли неможливо виділити працю кожного співавтора — нероздільне співавторство.

2.Коли складові частки чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину — роздільне співавторство.[12]

За законодавством про промислову власність відносини між співавторами визначаються угодою між ними. Склад співавторів може бути змінений Держпатентом України на підставі заяви, поданої співавторами.

6 стр., 2747 слов

Виникнення держави і права — Історія України — и ...

... визначення політичної організації суспільства і права та відслідкувати, на якому саме етапі розвитку суспільства вони з'являються. Однією з теорій виникнення держави і права, є історико-матеріалістична, прихильниками якої ... худоба, яка набула функції грошей); 2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів); 3) появою групи людей ( ...

При видачі охоронних документів застосовується принцип першого заявника. Суть його полягає у тому, що держава не ставить мети з’ясування, яка особа дійсно першою досягла такого результату. Наділяється правами і захищаються права тієї особи, яка перша вчинила дії стосовно встановленого повідомлення про досягнення, тобто розкрила суспільству невідомі раніше знання.

Якщо об’єкт інтелектуальної власності створено працівником, найнятим за трудовим договором, то виникає дилема стосовно розподілу прав між цією особою та її роботодавцем. У світі вона вирішується не однозначно: в одних країнах перевага надається працівникові, в інших -роботодавцеві.

Відповідно до ст.429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належить працівникові і роботодавцеві (юридичній або фізичній особі, де винахідник чи автор промислового зразка працює) спільно, якщо інше не встановлено договором. При визначенні часток у спільному праві слід враховувати певні чинники — внесок сторін у створення цього об’єкта, обсяг матеріальних витрат роботодавця, творчий внесок творця, передбачуваний дохід від використання даного об’єкта тощо.

При будь-якому використанні об’єкта інтелектуальної власності, створеного за договором найму, роботодавець має право зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Суб’єктами права промислової власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором.

Спадкоємці можуть стати суб’єктами патентного права у разі смерті винахідника або патентовласника згідно із законом або заповітом. Коло спадкоємців, до яких переходять майнові права власника патентів, визначаються чинним цивільним законодавством.

Особисті немайнові права автора — право авторства — у спадщину не переходять.

Пункт 6 статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» проголошує, що власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Такі норми містять й інші патентні закони України.

Суб’єктом права на винаходи, корисні моделі може бути Фонд винаходів України. Це — юридична особа, яка має право користуватись і розпоряджатись переданими їй об’єктами на свій розсуд на комерційних засадах.

Права, які надаються суб’єктам права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, поділяють на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім,я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

7 стр., 3428 слов

Конституційно-громадські (особисті) права та свободи людини та ...

... Право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32) також є одним із суб'єктивних прав людини, пов'язаних із гарантуванням її свободи. Винятки можуть бути передбачені лише Конституцією України. ... Конституцією України до цього виду прав належать право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в ...

Слід звернути увагу на те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва та авторів науково-технічних досягнень не збігаються. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканність та права на обнародування чи опублікування. Право на недоторканність твору не властиве і не стосується результатів технічної творчості, винахід можна вдосконалювати будь-кому.

Майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

·Право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка

·Виключне право дозволяти використання запатентованого об’єкта (видавати

·Виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання іншим особам

·Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.[16]

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Взаємовідносини при використанні об’єкта, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожен з патентовласників може використовувати його за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання та передавати право власності на об’єкт іншій особі без згоди інших власників патенту.

3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент

Автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб’єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні є Держпатент. Для цього автор пропозиції повинен надати їй об’єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами і була здатна до відтворювання. Пропозиція має бути втілена в креслення, дослідний зразок чи описана таким чином, щоб її сутність була зрозумілою і доступною іншим особам та придатна для користування. Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу, корисної моделі чи промислового зразка належить Держпатенту України. Лише після того як Держпатент України визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, прийме рішення про внесення їх до відповідного Державного реєстру і видачу патенту автору, останній офіційно визнається автором свого творіння, і для нього виникають певні права та пільги, встановлені чинним законодавством України. Тільки після цього акту, автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних доповідей та іншими способами.

6 стр., 2988 слов

Поняття зобов’язального права України та його система — ...

... частина зобов'язального права (окремі види зобов'язань) ділиться на: 2.1. Окремі види договорів (глави 54-77 ЦК України); 2.2. Окремі ... укладення цивільно-правових догово-рів визначено в статтях 638-654 ЦК України. Існують певні особливості укладення біржових угод (договорів), проведення ... права були розміщені серед інших загальних положень зобов'язань (ст.ст. 153-160 ЦК 1963 р.), то в ЦК України ...

Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом. Патент — це юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.

Подання заявки

Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей. Це передусім — подання належним чином оформленої заявки до Держпатенту України. Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель має відповідати вимогам, встановленим Правилами складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель), затвердженими наказом Держпатенту України від 27 грудня 1994 р. Заявка на промисловий зразок має відповідати вимогам Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок, затверджених наказом Держпатенту України від 15 січня 1995 р.

Право на одержання заявки на винахід, корисну модель чи промисловий зразок передусім має автор. Він може (але не зобов’язаний) подавати заявки до Держпатенту України через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, які мають постійне місцезнаходження за межами України, подають заявки тільки через представника у справах інтелектуальної власності.

Право на подання заявки має роботодавець, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службового обов’язку чи доручення роботодавця. Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців.

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

·заяву про видачу патенту;

·опис винаходу (корисної моделі), промислового зразка;

·формулу винаходу (корисної моделі) або комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

·креслення, схему, карту (якщо на них є посилання в описі);

·реферат (складається лише для інформаційних цілей);

·відомості про заявника та його адресу.

Опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка викладається у визначеному порядку і має розкривати їх сутність настільки ясно і повно, щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Він має підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу чи корисної моделі. В описі мають бути зазначені індекс рубрики Міжнародної патентної класифікації; галузь техніки, до якої належить винахід чи корисна модель; рівень техніки; суть винаходу чи корисної моделі; перелік фігур, креслень, якщо на них є посилання в описі; відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу чи корисної моделі.

8 стр., 3849 слов

Захист прав патентовласника в Україні

... техніки. При цьому патентне право закріплює абсолютну (світову) новизну. Не визнається винаходом пропозиція, на яку уже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, ... про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять державну таємницю, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 19 січня 1995р. У ...

Формула винаходу, корисної моделі повинна виражати його сутність, базуватись на описі і викладатись у визначеному порядку ясно і стисло.

Формула винаходу чи корисної моделі — це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу чи корисної моделі, що містить сукупність ознак, які достатні для досягнення зазначеного заявником технічного результату.

У разі визнання пропозиції винаходом лише формула набуває правового значення і є єдиним критерієм визначення обсягу винаходу. Саме за формулою встановлюється факт використання чи невикористання винаходу.

Формула винаходу чи корисної моделі повинна характеризувати винахід чи корисну модель тими самими поняттями, що містить опис винаходу чи корисної моделі.

Датою подання заявки є дата подання необхідних документів.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Проведення експертизи

Наступним після подання заявки етапом є проведення експертизи, яку здійснює Державне підприємство «Український інститут промислової власності» Держдепартаменту інтелектуальної власності.

Після надходження заявки до Держпатенту України вона підлягає спеціальній експертизі. Усі заявки перевіряють за формальними ознаками (формальна експертиза).

Крім того, заявка на винахід підлягає експертизі по суті. Мета формальної експертизи заявки визначити, чи належить пропозиція, що заявляється, до об’єктів винаходу, чи відповідає заявка вимогам закону, чи є в матеріалах заявки документ про сплату збору за подання заявки, чи відповідає він встановленим вимогам.

Якщо в результаті формальної експертизи буде виявлено, що в заявці наявні всі передбачені законом документи і вони відповідають встановленим вимогам, Держпатент має прийняти рішення або про видачу патенту, або про проведення експертизи заявки по суті. В разі бажання заявника, виявленого ним у заяві про видачу патенту, видати йому патент без проведення експертизи по суті, під відповідальність самого заявника без гарантії його достовірності, то йому видається деклараційний патент.

Заявки на корисні моделі і промислові зразки експертизі по суті не підлягають і патент на зазначені об’єкти видається під відповідальність заявника і без гарантії його чинності.

У разі виявлення на момент одержання матеріалів заявки, що її матеріали не відповідають вимогам закону, Держпатент повідомляє про це заявника.

Виявлені види мають бути усунуті протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення про це. Якщо протягом зазначеного строку виявлені недоліки не будуть усунуті, то датою подання заявки буде дата одержання Держпатентом виправлених матеріалів. Якщо заявка взагалі не буде виправлена, вона вважається неподаною, про що повідомляється заявник.

4 стр., 1742 слов

Уповноважений верховної ради України з прав людини: статус і функціонування

... населення та захист конфіденційної інформації про особу. Здійснюючи свої повноваження Уповноважений Верховної Ради України з прав людини керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ...

Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) заявки на видачу патенту проводиться лише щодо винаходів на вимогу заявника або будь-якої іншої особи. Заявник має право брати участь у розгляді питань, що обумовлені проведенням експертизи. Він з власної ініціативи може вносити до заявки виправлення й уточнення, але до прийняття рішення за заявкою. На підставі позитивних результатів кваліфікаційної експертизи приймається рішення про видачу патенту на винахід.

Реєстрація патенту.

Наступним етапом у процесі розгляду заявки на об’єкт промислової власності є реєстрація патенту, що здійснюється відповідно до Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи від 25 липня 2000р., Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 20 червня 2001р., Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 12 квітня 2001р.20 У місячний строк після державної реєстрації патенту його видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб (співавторів), їм видається один патент.

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність передбачає кілька різновидів патентів:

патент на винахід — видається строком на 20 років;

деклараційний патент на винахід — видається за результатами формальної експертизи строком на 6 років;

деклараційний патент на корисну модель — видається за результатами формальної експертизи строком на 10 років;

патент (деклараційний патент) на секретний винахід — якщо винахід віднесено в установленому порядку до державної таємниці; деклараційний патент на секретну корисну модель — якщо корисну модель віднесено в установленому порядку до державної таємниці; патент на промисловий зразок -видається за результатами формальної експертизи строком на 15 років.

Припинення дії патенту і визнання його недійсним.

На відміну від спеціального законодавства , яке передбачає підстави припинення дії патенту та визнання його недійсним, ЦК встановлює випадки та правові наслідки дострокового припинення та відновлення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також прав інтелектуальної власності недійсними. Оскільки майнові права випливають з патенту, то ці норми підлягають спільному застосуванню.

Підстави припинення дії патенту передбачені ст.32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст.24 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»;

. За заявою власника патенту. Відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це у офіційному бюлетені центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності. Не допускається повна або часткова відмова від патенту на винахід без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.

. За несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель не сплачується.

Підстави визнання патенту повністю чи частково недійсним передбачені ст.ЗЗ Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст.25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю чи частково у разі:

·невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка умовам патентоздатності;

·наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

·порушення порядку патентування винаходу чи корисної моделі в іноземних державах;

·видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З метою визнання патенту на корисну модель недійсним будь-яка особа за умови сплати збору може подати до Держдепартаменту клопотання про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту, про що Держдепартамент повідомляє у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».

Висновки

Захист прав промислової власності в Україні не відповідає сучасним вимогам. Він не забезпечує надійного і ефективного захисту прав патентовласників. З одного боку, патентні закони України досить чітко визначають дії, які не визнаються порушенням патентних прав, а, з другого, не містять зазначення про дії, що визнаються таким порушенням.

Патентні закони України містять перелік спорів щодо порушення прав на об’єкти промислової власності, що розглядаються в судовому порядку. Цей перелік, як правило, закінчується нормою, за якою такому розгляду підлягають будь-які спори, що випливають із застосування патентних законів. Тому доцільність існування зазначеного переліку викликає певний сумнів. Адже всі майнові спори розглядаються в судовому порядку.

Проте істотним недоліком чинного законодавства України про промислову власність є відсутність у ньому конкретних санкцій за ті чи інші порушення. Як правило, патентні закони містять норми про відповідальність, які мають надто загальний характер. Так, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» містить лише декілька норм загального цивільно-правового характеру: про припинення правопорушення, про стягнення заподіяних останнім збитків, відшкодування моральної шкоди, а також вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов’язаних із захистом прав власника патенту.

Список використаної літератури

1.Закон України від 15.12.1993 року №3687-ХП «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003)

.Закон України від 15.12.1993 року №1576-ХП «Про охорону прав на промислові зразки» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003)

.Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР

.Мельник О. Цивільно-правовий захист патентних прав: проблемні питання / Право України. — 2003. — №2. — С.74-78.

.Паламарчук В. Інтелектуальна власність у правовому вимірі / Право України. — 2000. — №10. — С61-66.

.Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997року №938.

.Право інтелектуальної власності/ За ред. О А.Підопригори, О.Д.Святоцького.-К.,2004.

.Цивільне право України: Підручн. В 2-х томах. Том 1/ За ред. Борисової В.І., Спасибо-Фатєєвої І.В., Яроцького В.Л. -К., 2004.

.Цивільний Кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 року №435-IV

. Шишка Р.Право інтелектуальної власності: погляд на проблему/ Право України. — 1999. — №1. — С.57-59.