Зміст цивільно правового договору

Реферат

1. Поняття та значення цивiльно-правового договору.

2. Види договорiв у цивiльному правi.

5. Змiна та розiрвання цивiльно-правового договору.

6. Свобода договору у цивiльному правi.

Вступ

волевиявлення. Актом такого волевиявлення, що легiтимiзує та певною мiрою навiть сакралiзує його, є цивiльно-правовий договiр (далi – договiр).

Укладення договору повинно мати добровiльний характер та базуватися виключно на взаємнiй вiльнiй згодi його рiвноправних сторiн. Забезпечення сутностi договору як домовленостi сторiн та свободи їхнього волевиявлення вiд диктату третiх осiб, зокрема органiв публiчної влади, є основною функцiєю однiєї з фундаментальних засад сучасного цивiльного права – принципу свободи договору.

Цивiльний кодекс України (надалi – ЦК) у ст. 3 прямо проголошує свободу договору однiєю з головних загальних засад цивiльного законодавства. Згiдно зi ст. 6 ЦК сторони мають право укласти договiр, не передбачений цивiльним законом, урегулювати у передбаченому законом договорi свої вiдносини, не врегульованi ним, а також вiдступити вiд положень закону i врегулювати свої вiдносини на власний розсуд. Вiдповiдно ст. 627 ЦК встановлює, що сторони є вiльними в укладеннi договору, виборi контрагента та визначеннi змiсту такого договору, а ст. 628 ЦК передбачає можливiсть укладення змiшаних договорiв, що складаються з елементiв рiзних договорiв.

1. Поняття та значення цивiльно-правового договору

прийнято розкривати щонайменше з двох точок зору:

його мiсця у структурi цивiльного правовiдношення

його функцiй

мiсця договору у структурi цивiльного правовiдношення

рiзновид правочину, тобто юридичний факт

договiр вiдрiзняється вiд правочину

1) договiр представляє собою рiзнi, але узгодженi дiї двох або бiльше учасникiв цивiльних вiдносин (сторiн), якi мають як правило протилежнi iнтереси, однак виражають їх взаємне волевиявлення (цим вiн вiдрiзняється вiд одностороннього правочину);

2) договiр спрямований на виникнення, змiну або припинення цивiльних прав та обов’язкiв саме його сторiн, а не iнших осiб (договором в окремих випадках можуть встановлюватися права iнших осiб, однак ним не можуть покладатися обов’язки на учасникiв цивiльних вiдносин, якi не є його сторонами).

ототожнюють iз цивiльним правовiдношенням

  • договiр пропонують розглядати як рiзноаспектне явище, яке поєднує в собi юридичний факт (правочину), i цивiльне (зобов’язальне) правовiдношення

як документ, який фiксує акт виникнення зобов’язання з волi його учасникiв

11 стр., 5037 слов

Стадії укладення цивільно правового договору

... волевиявлення на надання певним домовленостям між ними сили попереднього договору (ч. 4 ст. 635 ЦК). При визначенні умови щодо строку (терміну) укладення основного договору ... договору як регулятора суспільних відносин має принциповий характер. По-перше, це змінює його роль в механізмі правового ... останніх тощо. Оскільки договір є різновидом правочину, на нього поширюється загальна класифікація ...

В основу положень Цивiльного кодексу України покладено третiй пiдхiд, згiдно з яким договiр розглядається одночасно i як юридичний факт (правочин), i як цивiльне (зобов’язальне правовiдношення).

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 626 ЦК України домовленiсть двох або бiльше сторiн, спрямована на встановлення, змiну або припинення цивiльних прав та обов’язкiв.

«змiна»«розiрвання»

Інiцiативна

Прграмно-координацiйна

Інформацiйна

4) ;

Охоронна (захисна)

Регулятивна функцiя цивiльно-правового договору.

1) договiр виражає волю сторiн, а правовий акт – органа, який його прийняв (видав);

2) договiр поширюється на вiдносини його сторiн, правовий акт створю права та обов’язки для невизначеного кола осiб, тобто має загальний характер.

2. Види договорiв у цивiльному правi

Разом з тим, для подiлу договорiв на види застосовуються i спецiальнi критерiї, якi характернi лише для договорiв як дво- або багатостороннiх правочинiв.

За кiлькiстю сторiн:

1) двостороннi;

2) багатостороннi.

За розподiлом прав та обов’язкiв мiж сторонами:

1) одностороннi (односторонньозобов’язуючi);

2) двостороннi (двостронньозобов’язуючi).

За наявнiстю, або вiдсутнiстю майнового еквiваленту

1) вiдплатнi;

2) безвiдплатнi.

В цивiльному правi iснує кiлька форм вiдплатностi:

  • грошова;
  • речова (матерiальна);
  • вiдробiткова.

ч. 5 ст. 626

За моментом укладення:

1) консенсуальнi;

1)головнi

За послiдовнiстю досягнення цiлей:

1) основнi;

2) попереднi.

1) на користь сторiн договору;

2) на користь третiх осiб;

3) про виконання третiм особам.

За характером прав, якi встановлюються договором:

2) речовi.

публiчний договiр

Групи цивiльно-правових договорiв:

1) договори про передання майна у власнiсть (iншi речовi права);

2) договори про передання майна у тимчасове користування;

4) договори про надання послуг

  • фактичних;
  • юридичних;
  • змiшаних (юридично-фактичних);

5) договори про розпорядження майновим правами iнтелектуальної власностi;

3. Змiст цивiльно-правового договору та його тлумачення

договору як юридичного факту

договiр як зобов’язальне правовiдношення

змiст договору становлять його умови.

628 ЦК України, вiдповiдно до якої змiст договору становлять умови (пункти), визначенi на розсуд сторiн i погодженi ними, та умови, якi є обов’язковими вiдповiдно до актiв цивiльного законодавства.

З урахуванням цiєї законодавчої норми усi умови договору за їх значенням прийнято подiляти на:

1) iстотнi

2) неiстотнi

Істотними

  • щодо предмету;
  • не включенi до договору, або не передбаченi законом в якостi iстотних, однак є необхiдними для договорiв даного виду (умова щодо цiни; щодо строку у попередньому договорi тощо).
    15 стр., 7435 слов

    Правова характеристика шлюбного договору

    ... будемо настільки скептично налаштовані до шлюбним договорами. Укладення шлюбного договору це справа виключно добровільна, можливе лише ... погодили між собою його істотні умови. Ці умови погоджують у процесі переговорів, які передують укладенню договору. Загальний порядок ... відносин додався більш сучасний – шлюбний контракт. Уклавши його, особи законодавчо можуть зобов'язати другу половинку віддавати ...

Типовi умови договору:

1) у випадках, передбачених договором;

2) у разi вiдсутностi посилання у договорi на типовi умови можуть бути застосованi як звичаї дiлового обороту.

Проблема звичайних та випадкових умов

  • звичайнi

випадковi

Згiдно зi ст. 637 ЦК України здiйснюється вiдповiдно до загальних правил тлумачення правочину, закрiплених у ст. 213 ЦК.

Таке тлумачення здiйснюється з урахування кiлькох критерiїв:

1. буквальне значення слiв i понять, якi вживаються у договорi, а також загальноприйняте у цiй сферi вiдносин значення термiнiв;

2. порiвняння вiдповiдної частини договору зi змiстом iнших його частин, усiм змiстом договору, намiрами сторiн;

3. мета договору, змiст попереднiх переговорiв, усталена практика вiдносин мiж сторонами, звичаї дiлового обороту, подальша поведiнка сторiн, текст типового договору та iншi обставини, що мають iстотне значення.

4. Укладення цивiльно-правового договору

Укладення договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договiр є укладеним, якщо сторони в належнiй формi досягли згоди з усiх iстотних умов договору.

«неукладеного» «недiйсного»

Форма договору (ст. 639 ЦК).

Традицiйнийнетрадицiйнi (конкурентнi)

Традицiйний спосiб шляхом пропозицiї однiєї сторони укласти договiф (оферти) i прийняття пропозицiї (акцепту) другою стороною.

Пропозицiя до укладення договору (оферта) та її три ознаки (ст. 641)

Проблема «публiчної оферти»

Суперечнiсть ч. 2 ст. 641 та ст. 699 (публiчна пропозицiя укласти договiр купiвлi-продажу).

Стаття 641 . Пропозицiя укласти договiр Реклама або iншi пропозицiї, адресованi невизначеному колу осiб, є запрошенням робити пропозицiї укласти договiр, якщо iнше не вказано у рекламi або iнших пропозицiях.

Стаття 699

1. Пропозицiя товару в рекламi, каталогах, а також iнших описах товару, звернених до невизначеного кола осiб, є публiчною пропозицiєю укласти договiр, якщо вона мiстить усi iстотнi умови договору.

2. Виставлення товару, демонстрацiя його зразкiв або надання вiдомостей про товар (описiв, каталогiв, фотознiмкiв тощо) у мiсцях його продажу є публiчною пропозицiєю укласти договiр незалежно вiд того чи вказана цiна та iншi iстотнi умови договору купiвлi-продажу, крiм випадкiв, коли продавець явно визначив, що вiдповiдний товар не призначений для продажу.

Прийняття пропозицiї укласти договiр (акцепт) та його двi ознаки.

Момент укладення договру (ст. 640 ЦК).

в якiй вказаний i не вказаний строк

Стаття 645

1. Якщо вiдповiдь про прийняття пропозицiї укласти договiр одержано iз запiзненням, особа, яка зробила пропозицiю, звiльняється вiд вiдповiдних зобов’язань.

якщо вона негайно повiдомила особу, якiй було направлено пропозицiю, про одержання вiдповiдi iз запiзненням.

Вiдповiдь, одержана iз запiзненням, є новою пропозицiєю.

5. Змiна та розiрвання цивiльно-правового договору

7 стр., 3264 слов

Функції господарського договору

... то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. 8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ... сторін господарських результатів. функції, якузгодження економічних інтересів 70. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів. Загальний порядок укладання господарських договорів 1. Господарський договір ...

Передбаченi договором умови є обов’язковими до виконання сторонами. Водночас можуть виникати ситуацiї, коли в змiст договору необхiдно внести змiни, або ж його треба розiрвати.

Стаття 651 . Пiдстави для змiни або розiрвання договору 1. Змiна або розiрвання договору допускається лише за згодою сторiн, якщо iнше не встановлено договором або законом . 2. Договiр може бути змiнено або розiрвано за рiшенням суду на вимогу однiєї iз сторiн у разi iстотного порушення договору другою стороною та в iнших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслiдок завданої цим шкоди друга сторона значною мiрою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладеннi договору. 3. У разi односторонньої вiдмовиСтаття 652 . Змiна або розiрвання договору у зв’язку з iстотною змiною обставин 1. У разi iстотної змiни обставин, якими сторони керувалися при укладеннi договору, договiр може бути змiнений або розiрваний за згодою сторiн, якщо iнше не встановлено договором або не випливає iз сутi зобов’язання. Змiна обставин є iстотною, якщо вони змiнилися настiльки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договiр або уклали б його на iнших умовах. 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у вiдповiднiсть з обставинами, якi iстотно змiнились, або щодо його розiрвання, договiр може бути розiрваний, а з пiдстав, встановлених частиною четвертою цiєї статтi, — змiнений за рiшенням суду на вимогу заiнтересованої сторони за наявностi одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така змiна обставин не настане; 2) змiна обставин зумовлена причинами, якi заiнтересована сторона не могла усунути пiсля їх виникнення при всiй турботливостi та обачностi, якi вiд неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б спiввiдношення майнових iнтересiв сторiн i позбавило б заiнтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладеннi договору; 4) iз сутi договору або звичаїв дiлового обороту не випливає, що ризик змiни обставин несе заiнтересована сторона. 3. У разi розiрвання договору внаслiдок iстотної змiни обставин суд, на вимогу будь-якої iз сторiн, визначає наслiдки розiрвання договору виходячи з необхiдностi справедливого розподiлу мiж сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору. 4. Змiна договору у зв’язку з iстотною змiною обставин допускається за рiшенням суду у виняткових випадках, коли розiрвання договору суперечить суспiльним iнтересам або потягне для сторiн шкоду, яка значно перевищує затрати, необхiднi для виконання договору на умовах, змiнених судом. . Правовi наслiдки змiни або розiрвання договору 1. У разi змiни договору зобов’язання сторiн змiнюються вiдповiдно до змiнених умов щодо предмета, мiсця, строкiв виконання тощо. 2. У разi розiрвання договору зобов’язання сторiн припиняються. 3. У разi змiни або розiрвання договору зобов’язання змiнюється або припиняється з моменту досягнення домовленостi про змiну або розiрвання договору, якщо iнше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змiни. Якщо договiр змiнюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змiнюється або припиняється з моменту набрання рiшенням суду про змiну або розiрвання договору законної сили . 4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту змiни або розiрвання договору, якщо iнше не встановлено договором або законом. 5. Якщо договiр змiнений або розiрваний у зв’язку з iстотним порушенням договору однiєю iз сторiн, друга сторона може вимагати вiдшкодування збиткiв, завданих змiною або розiрванням договору. Стаття 654 . Форма змiни або розiрвання договору 1. Змiна або розiрвання договору вчиняється в такiй самiй формi, що й договiр, що змiнюється або розривається, якщо iнше не встановлено договором або законом чи не випливає iз звичаїв дiлового обороту.

8 стр., 3932 слов

Римське право зобов`язання і його види

... зобов'язання, як dare, facere, praestare було поширеним і ходовим у римському праві, про це свідчить Гай: "Особистий позов має місце ... виконання вирішувалося, перш за все, в залежності від договору сторін: зобов'язання має бути виконане в строк, передбачений ... praestare - нести відповідальність (praes stare). Пізніша право йшов у напрямку пошуків єдиного терміна, що покриває класичне триєдине ...

6. Свобода договору у цивiльному правi.

в залежностi вiд стадiї на якiй проявляється свобода договору її можна подiлити на:

свободу укладення договору

свободу виконання договору

3. .

Однак, встановлюючи в законi свободу договору, варто пам’ятати слова В. Г. Сокуренка та А. М. Савицької: не може бути абсолютної свободи – вона завжди нормована вiдповiдними соцiальними нормами i знаходить свiй вираз в правах i обов’язках. Юридичною мiрою свободи є права i обов’язки, встановленi в законi.

Згiдно з ст. 627 нового Цивiльного кодексу України свобода договору встановлюється з урахуванням вимог цього кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства, звичаїв дiлового обороту, вимог розумностi та справедливостi.

На пiдставi вiдповiдних норм нового Цивiльного кодексу та iнших актiв цивiльного законодавства України можна видiлити

1.

2. Сторони є вiльними у виборi контрагента .

3. Сторони вiльнi у виборi типу договору, яким вони мають намiр опосередковувати свої зв’язки.

4. Сторони є вiльними у визначеннi умов договору.

5.

декiлька елементiв свободи виконання договору

1).

яку має кредитор;

2).

яку має боржник;

3).

яку мають обидвi сторони.

1. Кредитор вiльний у виборi способу виконання договору (одноразово чи частинами).

2. Боржник вiльний у виборi виконувати договiр особисто чи покладати його виконання на iншу особу.

3. Боржник вiльний у виборi мiсця виконання договору.

4. Боржник вiльний у виборi способу виконання грошового зобов’язання або зобов’язання передати цiннi папери;

5. Боржник вiльний у виборi предмету виконання альтернативного зобов’язання.

6. Сторони вiльнi у виборi часу виконання договору.

7. Сторони вiльнi у виконаннi зобов’язання в якому беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв.

Висновок

Таким чином можна пiдвести певнi висновки.

В Цивiльному Кодексi (2, ст. 452) мiстяться норми, що встановлюють певний порядок змiни i розiрвання договору, а також всiх iнших операцiй пов’язаних з цивiльними та адмiнiстративними договорами.

3 стр., 1332 слов

Тема 7. Загальні положення про здійснення цивільних прав і виконання ...

... Співвідношення понять «зловживання правом» та «правопорушення». 6. Захист цивільних прав та інтересів органами внутрішніх справ України. 7. Забезпечення здійснення цивільних прав та інтересів органами виконавчої ... зобов’язань за договором підряду; 2. Права та обов'язки сторін за договорами про виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт. 3. Відповідальність за договором підряду. 4. ...

Обов’язковою умовою змiни або розiрвання договору за рiшенням суду є дотримання спецiальної досудової процедури врегулювання суперечки безпосередньо мiж сторонами договору. До теперiшнього часу дiє положення, згiдно якому суперечка може бути переданий на дозвiл арбiтражного суду лише пiсля ухвалення сторонами заходiв по безпосередньому врегулюванню суперечки, за винятком деяких категорiй суперечок, якi не мають вiдношення до змiни i розiрвання договорiв.

Стаття 453 Цивiльного Кодексу чiтко регламентує правовi наслiдки змiни i розiрвання договорiв:

1. При змiнi договору зобов’язання сторiн зберiгаються в змiненому виглядi.

2. У разi розiрвання договору зобов’язання, з нього виниклi, припиняються

3. Момент, з якого зобов’язання вважаються змiненими або припиненими, визначається по-рiзному залежно вiд того, яка здiйснена змiна або розiрвання договору: за угодою сторiн або за рiшенням суду.

В першому випадку виниклi з договору зобов’язання вважаються змiненими або припиненими з моменту висновку угоди сторiн про змiну або розiрвання договору. У свою чергу, цей момент повинен визначатися за правилами, встановленими вiдносно моменту укладення договору

В другому випадку, коли змiна або розiрвання договору проводиться за рiшенням суду, зобов’язання вважаються змiненими або припиненими з моменту вступу рiшення до законної сили.

тому збоку держави має проводитися виважена законодавча полiтика по забезпеченню правової достовiрностi даного виду договорiв.

Використана лiтература

1. Вiтрянський В. В. Цивiльний кодекс про договiр/ Вiсник Вищого Арбiтражного суду Укр., 2004р.№ 10

3. Коментар частини першої Цивiльного кодексу України/ Пiд ред. Брагiнського М. В., К., 2003г

5. Кабалкiн А. Тлумачення i класифiкацiя договорiв. / Українська юстицiя № 7 2004 р.

«Про загальноправового класифiкатора галузей законодавства» / Збiр актiв Президента i Уряду України. 2003. N 51. Ст. 4936

7. Андрiєнко Л. Форми договорiв i наслiдки їх недотримання /. „українська юстицiя”, 2003 № 2

8. Арбiтражний процесуальний кодекс України / К. „Просвiта” 2004р.

9. Закон „Про захист прав споживачiв” вiд 07. 02. 94г.