Статус адвоката в україні

Курсова робота

>УРАЛЬСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

>ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРИ

Курсова робота

з дисципліни: Правоохоронні органи

на задану тему: Статус адвоката

>Виполнил: студент грн. 209 — Р

>Давлеткиреев Р. Р.

Перевірила:БалтеевС.С.

Челябінськ — 2010

Зміст

Запровадження. 3

Глава 1. Особливості діяльності адвоката. 5

1.1 Визначення понять «адвокат» і «адвокатська діяльність». 5

1.2 Напрями адвокатську діяльність. 6

1.3 Повноваження й обов’язки адвоката. 13

Глава 2. Статус адвоката. 18

2.1 Придбання статусу адвоката. 18

2.2 Кваліфікаційний іспит. 20

2.3 Присвоєння статусу адвоката. 21

2.4 Реєстри адвокатів. 22

2.5 Призупинення і припинення статусу адвоката. 25

Укладання. 30

Список використаних джерел постачання та літератури.. 32

Запровадження

Кожен вправі звернутися по медичну допомогу адвоката свій вибір на утвердження своїх правий і захисту усім стадіях кримінальної процедури.

Останнє п’ятдесятиліття довело нам ясно, чого жодне освіту неспроможна нічого, якщо рівень суспільної моральності постійно знижується, поняття про право і законності стають порожніми звуками перед нагромадженням формальностей, букви закону, протекцій і безкарності суддів перед громадської думки. Гласність і жодна гласність може відновити ми поняття закон і в праві і викоренити хоч трохи хабарництво і казнокрадство. Якщо ж хочемо справді гласного судочинства, повинні хотіти і могти адвокатури і прокуратури, тобто. інакше кажучи, — хочемо ми мети, повинні хотіти і могти коштів.

Для істинного ж гласного судочинства необхідна корпорація адвокатів, людей чесних, отримали неодмінно вищу освіту, і, якщо можливо, мають відоме положення у суспільстві, які б цілком гарантовані від свавілля як адміністрації, а й суддів. Вони тільки зможуть навіяти суспільству на повагу до прийнятої ними він таку важливу і «священної обов’язки, як захист правий і особистості ближнього.

Головне відбиток суспільства від свавілля суддів не полягає в незмінності їх і установі присяжних, у яких може вступити хіба що всякий поводиться грамотно, а установі корпорації людей, цілком вільних, знаючих, відомих суспільству, і, звісно, які мають пристойне найменування прийнятої він обов’язки – адвокат.

Отже, об’єктом даної роботи є підставою адвокатська діяльність, а предметом особливості статусу адвоката.

4 стр., 1664 слов

Права та обов’язки адвоката

... випадку участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність, сприяє здійсненню ... заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Стосовно місцевих органів державного управління, то вони у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та ...

Мета роботи – проаналізувати особливості статусу адвоката.

Досягнення поставленої мети потрібно здійснити такі:

1. Вивчити визначення понять «адвокат» і «адвокатська діяльність»;

2. Розглянути напрями адвокатську діяльність;

3. Проаналізувати повноваження президента і обов’язки адвоката;

4. Розглянути придбання статусу адвоката;

5. Вивчити особливості кваліфікаційного іспит а;

6. Вивчити присвоєння статусу адвоката;

7. Проаналізувати реєстри адвокатів;

8. Розглянути призупинення і припинення статусу адвоката.

Глава 1. Особливості діяльності адвоката

1.1 Визначення понять «адвокат» і «адвокатська діяльність»

Адвокатську діяльність є кваліфікована юридична допомогу, яка надається на професійній основі особами, які отримали статус адвоката гаразд, встановленому Федеральним законом «Про адвокатську діяльність і адвокатурі Російській Федерації», фізичним та юридичним особам (далі — довірителі) з метою захисту їх прав, свобод та інтересів, і навіть забезпечення доступу правосуддя.

Адвокатська діяльність перестав бути підприємницької.

Не є адвокатської діяльністю юридична допомогу, яка надається:

  • працівниками юридичних служб юридичних (далі — організації), і навіть працівниками органів державної влади органів місцевого самоврядування;
  • учасниками та працівниками організацій, надають юридичні послуги, і навіть індивідуальними підприємцями;
  • нотаріусами, патентними повіреними, крім випадків, коли як патентного повіреного виступає адвокат, або іншими особами, які законом спеціально уповноважені ведення моїй професійнійдеятельности.[1]

Адвокат (латів.advocatus — відadvoco — запрошую) — обличчя, яке здобуло у встановленому Федеральним законом «Про адвокатську діяльність і адвокатурі Російській Федерації» порядку статус адвокат і право здійснювати адвокатську діяльність. Адвокат незалежний професійним радником із питань. Адвокат немає права розпочинати трудові відносини у ролі працівника, крім наукової, викладацької й інший творчої діяльності, і навіть займати державницькі посади Російської Федерації, державницькі посади суб’єктів Російської Федерації, посади державної служби й муніципальні посади.

Адвокат мають права поєднувати адвокатську діяльність із роботою керівника адвокатського освіти, ні з роботою на виборних посадах у адвокатській палаті суб’єкта Російської Федерації (далі також — адвокатська палата), Федеральної палаті адвокатів Російської Федерації (далі також — Федеральна палата адвокатів), загальноросійських та Міжнародних громадських об’єднаннях адвокатів.

1.2 Напрями адвокатську діяльність

>Многосторонняя адвокатська діяльність ввозяться таких напрямках:

  • складання заяв, скарг, і інших документів юридичного характеру;
  • консультації, роз’яснення, усні і письмові довідки з питань;
  • представництво у справах до судів загальної юрисдикції;
  • захист і представництво в арбітражному процесі;
  • представництво у справі про адміністративні правопорушення;
  • участь у ролі захисника звинувачуваного чи підозрюваного або у ролі представника потерпілого, громадянського позивача або права громадянського відповідача з кримінальних справ;
  • участь у ролі представника боку України в КонституційномуСуде РФ, конституційних і статутних судах суб’єктівФедерации.[2]

Упорядкування документів юридичного характеру, консультації та довідки з питань самостійна напрям адвокатську діяльність передбачає таке трапляється, коли звернення громадян і організації в юридичну консультацію носить разовий характері і предметом угоди є абсолютно певне професійне дію (наприклад, складання позовної заяви про до суду).

4 стр., 1782 слов

Правовий статус адвоката в україні

... адвокат; як помічника адвоката; як нотаріуса. Перешкодою на придбання статусу адвокат і здійснення адвокатську діяльність може бути: 1) недієздатність чи обмежена дієздатність особи, що встановлюється в регламентованому законодавством Російської Федерації ... особою, яке приймало чи участь у розслідуванні чи розгляді справи даної особи; надає юридичну допомогу довірителю, чиї інтереси суперечать ...

Якщо ж адвокат прийняв він захист у справі чи представництво

по цивільному або арбітражному справі, складання документів юридичного характеру, дача консультацій і довідок з питань охоплюють загальними обов’язками адвоката як учасника кримінального, цивільного населення та арбітражного процесу, укладання окремих угод з клієнтом не вимагає.

Сутність другого напрями адвокатську діяльність – представництво з цивільних і арбітражним справам розкривається у цивільному процесуальному і арбітражному процесуальному законодавстві. Відповідно до ст. 43–46 ЦПК громадяни і юридичних осіб можуть вести цивільні справи в самісінький суді особисто чи через представників, зокрема й у першу чергу через адвокатів. Повноваження адвоката як представника боку у цивільному процесі засвідчуються ордером, видаваним юридичної консультацією.Полномочие ведення справи в самісінький суді дає представнику декларація про вчинення від імені подається – громадянського позивача або права громадянського відповідача – усіх фахових дій, крім передачі в третейський суд, повного чи часткового відмовитися від позовних вимог, визнання позову та інших важливих процесуальних дій, вичерпний перелік яких міститься у ст. 47 ЦПК. Повноваження скоєння таких доленосних для справи дій має бути спеціально обумовлено в доручення, виданоїпредставляемимлицом.[3]

По аналогічним правилам здійснюється представництво й в арбітражному процесі.Удостоверенние належно своїх повноваження адвоката представляти в арбітражному процесі інтереси позивача чи відповідача би в економічному суперечці дають йому декларація про вчинення від імені довірителя більшості процесуальних дій, крім підписання позовної заяви про, передачі в третейський суд, повного чи часткового відмовитися від позовних вимог, і визнання позову, зміни предмети й підстав позову та інших найважливіших процесуальних дій, визначальних долю арбітражного справи. Повноваження представника скоєння кожного з цих дій мали бути зацікавленими спеціально передбачені в цьому доручення, виданої представником.

Відповідно до ст. 250 КоАП (у редакції Федерального закону від 21 лютого 2001 р.1) з метою юридичну допомогу особі, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, у виробництві може брати участі захисник, а надання юридичну допомогу потерпілому – представник. Як захисника чи представника можуть допустити адвокат, повноваження котрої засвідчуються ордером, виданими юридичної консультацією. Захисник і від допускаються до брати участь у виробництві у справі про адміністративне правопорушення з протоколу про такий правопорушення, а разі затримання особи – з адміністративного затримання. Захисник і від вправі знайомитися з усіма матеріалами справи про адміністративне правопорушення, представляти докази, заявляти клопотання і відводи, брати участь у розгляді справи, оскаржити застосування заходів забезпечення провадження у справі, остаточна постанова у ній, користуватися іншими законними процесуальними правами.

5 стр., 2099 слов

Адвокат у цивільному процесі

... [[7]]. 2.Доказивания у цивільному процесі Участь адвоката у судовому засіданні - це квінтесенція усіх її зусиль з надання правову допомогу довірителю. Успіх адвоката у суді безпосередньо залежить ... Участь судна у доведенні в сучасному цивільному процесі зводиться переважно для реалізації керівництва процесом доведення і надання сприяння отриманні доказів. Суд під час підготовки справи ...

Участь ролі захисника чи представника у процесі самостійна напрям адвокатську діяльність полягає в наступнихзаконоположениях. Відповідно до год. 2 ст. 48 Конституції РФ кожен затриманий, укладений під варту, обвинувачуваний у скоєнні злочину проти неї користуватися допомогою адвоката (захисника) з відповідно затримання, укладання під варту чи пред’явлення обвинувачення. Конституційний суд РФ тлумачить цього праварасширительно, визнаючи за громадянином право користуватися допомогою захисника завжди, що його права істотно зачіпаються чи можуть істотно порушено діями і заходами, пов’язані з кримінальним переслідуванням, навіть коли ці заходи вжито і дії скоєно ще до його формального оголошення підозрюваному протоколу про його затриманні або постанови про застосування запобіжні заходи у вигляді взяття підстражу.[4]

Захисник підозрюваного, звинувачуваного у кримінальної справи зобов’язаний використовувати усі вказаних у законі кошти й засоби захисту з метою виявлення обставин, виправдувальних підзахисного, що пом’якшує його відповідальність, надавати їй необхідне юридичну допомогу. Захисник вправі: мати з підзахисним побачення наодинці без обмеження їх кількості та тривалості; бути присутнім на пред’явлення обвинувачення, брати участь у допиті підозрілого й обвинувачуваного, соціальній та інших слідчі дії, які з їх участю; ознайомитися з протоколами цих слідчих дій, з протоколом затримання та застосування запобіжні заходи, ні з матеріалами, що уявлялися чи винні були представлятися підзахисному, а, по закінченні попереднього розслідування – з усіма матеріалами справи і виписувати потім із нього будь-які відомості про, представляти докази; заявляти клопотання, брати участь при судовому розгляді скарг; брати участь у судовому розгляді кримінальної справи у суді першої інстанції, і в засіданні касаційного суду; заявляти відводи; приносити скарги до дій і рішення особи, котра здійснює дізнання, слідчого, прокурора та суду.

Крім функції захисника адвокат у процесі може у ролі представника потерпілого, тобто. фізичної особи, якому злочином завдані моральний, фізичний чи майновий шкода (ст. 53 КПК), громадянського позивача, тобто. фізичного чи юридичної особи, яким злочином заподіяно матеріальним збиткам, інакше кажучи – майновий шкода (ст. 54 КПК), або права громадянського відповідача, тобто. фізичної особи, підприємства, заклади, чи організації, хто за законом несуть матеріальну відповідальність за збитки, заподіяний злочинними діями обвинувачуваного (ст. 55 КПК).

Адвокат – представник потерпілого, громадянського позивача і цивільного відповідача у процесі займає становище, аналогічне стану цивільному процесі, про що вже говорилося.

Відповідно до ст. 53 Федерального конституційного закону «Про КонституційномуСуде Російської Федерації» в конституційному судочинстві представниками сторін поряд з іншими особами можуть бути і адвокати. Причому кожна зі сторін може мати близько трьох представників. Представники сторін у конституційному судочинстві вправі ознайомитися з матеріалами справи, викладати умови та вимоги у справі, запитувати іншим учасникам процесу, заявляти клопотання, зокрема про відвід судді Конституційного Судна.

9 стр., 4159 слов

Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення ...

... прокурора, яка полягає у висуненні від імені держави обвинувачення, направленні кримінальної справи до суду, підтриманні державного обвинувачення в суді, ... захисника до участі в справі. Вказівки прокурора ... у процесі ... прокурора або слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в ... прокурор здійснює лише нагляд за законністю розслідування злочинів, а керівництво з його ...

У особливе напрям то, можливо виділено адвокатська діяльність у ролі представника у справі, які виникають за скаргами основі Закону РФ «Про психіатричну допомогу й гарантії прав громадян у її наданні» від 2 липня 1992 р.1 і Закону РФ «Про оскарженні до суду діянь П.Лазаренка та рішень, що порушують правничий та свободи громадян (із змінами і доповненнями)» від 18 квітня 1993 р., оскільки йдеться про щодо нових явищах у дійсності: суд виступає інструментом дозволу колізій як між окремими членами суспільства, а й між членами суспільства, з одного боку, й державою, його органами і посадовими особами – з іншого. Російської адвокатурі у цих напрямах доведеться виступити першопрохідниками у позиційному захисті цивільних прав у юридичних суперечках із державою.

У наданні кваліфікованої юридичну допомогу громадянин особливо гостро потребує випадках, що він визнається тимчасово непридатним для виконання окремих видів професійної діяльності внаслідок психічного розладу (ст. 6 Закону РФ «Про психіатричну допомогу»).

Таке рішення може бути оскаржене через суд знову, і у представництві очевидна. Так само важлива юридична допомогу адвокат і при застосуванні примусових заходів в наданні психіатричну допомогу (психіатричне огляд особи без його згодою, госпіталізація обличчя на психіатричний стаціонар внедобровольном порядку – ст. 24–25, 29 Закону РФ «Про психіатричну допомогу»).

Ці заходи також можуть бути оскаржені через суд знову, отже участь адвоката у таких справах щонайменше актуально, ніж участь захисника у процесі, коли підзахисний перебуває підстражей.[5]

Кожне напрям адвокатську діяльність по-своєму складно й важливо. І все-таки найдраматичніші ситуації, у яких бере участь адвокат, укладаються у кримінальному судочинстві, де вирішується питання винності чи невинності його клієнта, про честь і свободам останнього, словом, подальшу долю людини і громадянина. На відміну від процесу громадянського обов’язку і арбітражного у процесі адвокат – захисник обвинувачуваного не повністю пов’язаний позицією свого підзахисного, іноді є джерелом глибоких моральних колізій, у тому числі адвокат зобов’язаний вийти із гідністю.

Один із таких колізій виникає у разі, коли обвинувачуваний, викритий доказами, тим щонайменше завзято заперечує свою винність в який інкриміновано злочині, розраховує виправдання, активно захищається сама і вимагає максимальної активності у цьому напрямку і від своєї захисника, який, проте, знає гірку правду про сутності справи. Детальний розгляд і був дозвіл недопущення схожих ситуацій й розробка рекомендацій у тому, як адвокат повинен поводитись у яких, не входить у предмет даного навчального курсу. Однак у будь-якому разі адвокат неспроможна вдатися до повідку в свого підзахисного і зайти не треба, щоб в усьому потурати йому, брехати суду, словом, намагатися що найцікавіше незаконними засобами.

4 стр., 1668 слов

Характеристика джерел цивільного процесу. Аналогія права і закону

... закон або інший нормативний акт, застосовуваний судом. Таким чином, постанови Пленуму Верховного Суду України не входять ні в систему права в цілому, ні в систему джерел цивільного процесуального права. ... стверджувати, що процесуальні відносини регулюються нормами процесуального права. 2. Джерела цивільного процесуального права Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких ...

Інша ситуація характеризується тим, що підзахисний, будучи невинний, але зломлений тривалої неволею ще до його суду, попередньому слідстві, чи обмануть обіцянками, заляканий, або навіть просто підданий насильству, опускається до самообмови і чекає підтвердження свою позицію і від своєї захисника. Подібно лікаря,строящему всі дії за принципом «не нашкодь» (хворому),адвокат-защитник й у тому випадку неспроможна перед правосуддя підтакнути своємуотчаявшемуся до клієнта й