Право, мораль, звичай: характер взаємодії

Академія праці і соціальних відносин

Алтайський інститут праці та права

Юридичний факультет

Курсова робота

по дисципліни: Теорія держави і права

на тему: Право, мораль, звичай: характер взаємодії

Барнаул 2011

Введення

З моменту зародження людського суспільства в ньому стали з’являтися соціальні норми, тобто певні необхідні правила спільного людського буття. Соціальні норми вироблялися і виробляються людьми, а сама їх поява була необхідністю, так як будь-яка система, прагне до саморегуляції і впорядкування своєї діяльності, інакше її чекає хаос і руйнування. Процес їх появи та розвитку, прямо пов’язаний з переходом людини до стадії суспільного співіснування, який триває досі.

Право склалося пізніше інших нормативних систем, таких як мораль, звичай і релігія, головним чином, на їх основі. З часом в людському суспільстві замість суспільної влади з’явилася влада публічна, чиї інтереси вже не співпадали з інтересами всього суспільства. Для їх досягнення влада стала спиратися на особливий апарат, покликаний контролювати дотримання певних норм і карати за їх порушення. Право стало більш жорстко регулювати економічні та соціальні відносини в суспільстві, поступово виходячи на провідні позиції серед інших соціальних норм.

З часом початку формуватися наукова дисципліна В«Теорія держави і праваВ», що є в Нині однією з базових дисциплін юридичного профілю. Мається кілька визначень предмета дослідження даної науки, проте всі вони сходяться в тому, що вона вивчає процес виникнення, становлення і розвитку держави і права; їх взаємозв’язок; їх характерні ознаки, сутність, риси, форми і зміст; їх місце і роль в житті суспільства. Теорія держави і права систематизувала знання як про державу і право в цілому, так і про їх взаємозв’язку. Процес розвитку та формування даної науки триває і в даний час. Зрозуміло, одним з розділів даної дисципліни є право та інші соціальні норми.

Тема курсової роботи: В«Право, мораль, звичай: характер взаємодіїВ». Вивчення соціальних норм і їх взаємодії між собою має велике значення в життєдіяльності сучасного суспільства, що підтверджує актуальність даної теми. Наше життя регулюється дією соціальних норм. Ми можемо не знати точного формулювання понять право, мораль, звичай, проте ми регулярно зустрічаємося з ними в житті і інтуїтивно розуміємо їх значення.

5 стр., 2448 слов

Предмет, функції та метод теорії держави і права — Теорія ...

... — поняття існуючого) — виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства. Теорія держави і права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й ... взаємозв'язку явищ. 3. Ґрунтується на єдності та діалектичному взаємозв'язку держави і права. Держава і право — різні соціальні явища, що органічно пов'язані між собою, обумовлюють одне одного, ...

Метою даної курсової роботи є розгляд взаємодії таких соціальних норм як право, звичай і мораль. Таким чином, були поставлені наступні завдання:

  • дати визначення поняттями право, мораль і звичай;
  • позначити істотні ознаки даних соціальних норм і ті функції, які вони виконують у житті суспільства;
  • простежити взаємодію права, звичаю і моралі;
  • виявити взаємозв’язок права і звичаю;
  • розглянути специфічні особливості у взаємодії права і моралі.

1. Поняття права, моралі і звичаю

1.1 Поняття, сутність, функції та ознаки права

У сучасній юридичній науці термін В«правоВ» використовується в декількох значеннях. По-перше, правом називають правові претензії людей, наприклад, В«право людини на життя В»,В« право народів на самовизначення В». Ці домагання обумовлені природою людини і суспільства і вважаються природними правами.

друге, під правом розуміється система юридично норм. Це право в об’єктивному сенсі, бо норми права створюються і діють незалежно від волі окремих осіб.

третє, названим терміном позначають офіційно визнані можливості, якими володіє фізична або юридична особа, організація. В«Громадяни мають право на працю, відпочинок, охорону здоров’я, майно В»і т.п., організації мають у своєму розпорядженні правами на майно, на діяльність у певній сфері державного і суспільного життя. У всіх цих випадках мова йде про суб’єктивному сенсі права, тобто про праві, що належить окремій особі — суб’єкту права.

Не може залишитися без уваги і одне з останніх визначень поняття права, яке належить С.С. Алексєєву: В« Право — це система норм, виражених у законах, інших визнаних державою джерелах і є загальнообов’язковим, нормативно-державним критерієм правомірно дозволеного (а також забороненого) поведінки В». Тут правом є лише визнані державою нормативні положення. У відповідності з цим визначенням виділяють ознаки права :

1) загальнообов’язкова нормативність, єдині й постійні правила поведінки, які мають загальне дію;

2) вираз норм в законах, інших визнаних державою джерелах, які є формою загальнообов’язкової нормативності, що надає праву якість інституційного утворення, тобто явища об’єктивувати в визнаних державою документах.

Тим самим норми набувають властивість формальної визначеності. Дані ознаки підкреслюють, що стрижнем права, його основним критерієм є категорія свободи, дозволу, правомірна поведінка, навіть, незважаючи на те, що в зміст права включені заборони, приписи і т.п. Право перебувати під авторитетом державної влади, здатної до примусу.

У теперішній же час право розуміється в об’єктивному і суб’єктивному значеннях. Під правом в об’єктивному сенсі розуміється система юридичних норм, яка виражається в відповідних нормативних актах держави (кодексах, законах, конституціях, указах), що не залежать від окремих індивідів. Під правом в суб’єктивному сенсі розуміється система різних прав і свобод суб’єктів, що випливають з державних актів або належать індивідам від народження і залежать від їх волі і свідомості, особливо в процесі використання. Правова наука скористалася даними термінами не тільки для того, щоб розмежувати два тісно пов’язаних, але не співпадаючих явища, але й щоб повніше відобразити їх суспільно-юридичну природу, функціональну і соціальну роль. Наприклад, природні права людини не залежать від держави і не спрямовані проти нього, а існують і реалізуються при його підтримці. З іншого боку, саме існування таких прав служить обмежувачем для влади. Поняття права в суб’єктивному і об’єктивному значенні необхідні в юридичній науці і практиці, так як вони виконують важливі пізнавальні, прикладні, операційні, аналітичні, і соціально-регулятивні функції.

6 стр., 2988 слов

Поняття зобов’язального права України та його система — ...

... видів. Враховуючи це, зобов'язальне право поділяється на загаль-ну та спеціальну частини. Система зобов'язального права Від класифікації зобов'язань ... особами власних потреб. Цим відносинам притаманна така ознака як багатоманітність, оскільки майновий оборот (товарообмін) може ... майна фізичної або юридичної особи. Певна група норм зобов'язального права спрямо-вана на усунення негативних наслідків, що ...

Ознаки права, характеризують його як специфічну систему суспільних відносин. Ці ознаки можна визначити наступним чином: 1) нормативність. Право має нормативний характер, що ріднить його з іншими формами соціального регулювання — нормативністю, звичаями. Право, яким володіє кожна людина чи юридична особа, визначена в Відповідно до чинних норм. У деяких навчаннях про право ознака нормативності визнається домінуючим і право визначається як система юридичних норм. При такому підході право фізичної або юридичної особи виявляються лише результатом дії норм. В дійсності має місце протилежна залежність: в результаті багаторазового повторення яких варіантів поведінки формуються відповідні правила. Знання сформованих правил полегшує людині вибір вірного рішення щодо того, як йому слід чинити в тій чи іншій життєвій ситуації. 2) формальна визначеність. Передбачає закріплення правових норм в будь-яких джерелах. Норми права офіційно закріплюються в законах, інших нормативних актах, які підлягають однаковому тлумаченню. У праві формальна визначеність досягається офіційною публікацією судових рішень, визнаних у якості зразків, обов’язкових при розгляді аналогічних юридичних справ. У звичайному праві вона забезпечується формулою закону, який санкціонує застосування звичаю, або текстом судового рішення прийнятого на підставі звичаю.

На основі норм права та індивідуальних юридичних рішень чітко й однозначно визначаються суб’єктивні права, обов’язки, відповідальність громадян і організацій. 3) ієрархічність норм права, їх підпорядкованість: норми права мають рі…