Реферат юрисконсульта

Курсова робота

Інститут сучасних технологій освіти

(код і повний найменування спеціальності)

(найменування спеціалізації)

(найменування дисципліни, через яку виконано робота)

(вид роботи: контрольна робота, курсова робота, дипломна робота, дипломний проект, звіт з практики,

письмова атестаційна робота, творча атестаційна робота)

«>Деонтологическая характеристика

професійної діяльності юрисконсульта»

(тема курсової, контрольної, дипломної роботи (проекту); питання завдань ПАР,ТАР; вид практики)

Тухватулліна Наталя Леонідівна

(>Виполнил студент:Ф.И.О. (повністю))

р. Уфа, 1 курс

(Пункт дистанційного навчання, курс навчання)

(Керівник ЗКР,КР, практики:Ф.И.О. (повністю))

(Рецензент ЗКР:Ф.И.О. (повністю))

УФА

2008

Зміст

Запровадження. 3

Глава 1.Деонтологическая характеристика професійної діяльності юрисконсульта. 4

§ 1. Основні категорії юридичної деонтології. 5

§ 2.Юрисконсульт – коротка юридичнапрофессиограмма. 8

Глава 2. До питання законодавчого регулювання діяльності юрисконсульта 10

Додаток. 15

I. Положення про юридичному відділі (бюро), головному (старшому)юрисконсульте,юрисконсульте виконкому Ради народних депутатів (Затверджене Постановою Ради Міністрів РРФСР від 12 вересня 1972 р. № 584, з ізм. ідоп., внесеними Постановою Радміну РРФСР від 14.06.1974 N 358 — СП РРФСР, 1974, № 17, ст. 93) 15

II. Сучасні громадські об’єднання, куди входять російські юристи (підготовлено за матеріалами Інтернету) 18

Список використаних джерел. 20

Запровадження

Вивчення моральних аспектів й питання професії необхідно представникам кола спеціальностей, особливо таких, «об’єктом» якого є саме людина. Там, де представники певної професії через неї специфіки перебувають у постійному і навіть безупинному спілкуванні коїться з іншими людьми, що з впливом з їхньої внутрішній світ, долю, з моральними взаємовідносинами, існують специфічні «моральні кодекси» людей цих професій, спеціальностей.

юридичної деонтології

Глава 1.Деонтологическая характеристика професійної діяльності юрисконсульта

деонтологія

Юридична деонтологія обумовлена специфікою професійної діяльності юриста, особливостями його морального та соціального становища. «Необхідність підвищених моральних вимог, отже, й особливою професійної моралі, як свідчить історичний досвід, проявляється насамперед у лікарської, юридичної, педагогічної, наукової, журналістської та мистецької діяльності, тобто у тих галузях, які безпосередньо пов’язані вихованню і задоволенням потребличности»/4/. Усі вимоги моралі, властивою даному суспільству, повністю, без будь-яких вилучень поширюються на представників юридичної професії.

Найбільш суттєві елементи моралі відбивають такі категорії деонтології, як обов’язок і пильнували справедливість, совість, і відповідальність, гідність і честь.

Розглянемо основнідеонтологические категорії та його прояв у професіональній юридичної діяльності.

§ 1. Основні категорії юридичної деонтології

Борг

У очах суспільства суддя, прокурор, слідчий — непохитний страж законності, яким рухає тільки відчуття боргу, що компромісів, операцій із совістю, не споживач, піддаючись будь-яким впливам і службовець лише закону та справедливості яких. Але от щоб діяти в такий спосіб, недостатньо займати певну посада і знати закони. Необхідні ще відповідні моральні якості, дозволяють міцно триматися в обороні справедливості, попри які впливу.

Справедливість

Справедливість панує у професіональній діяльності юристів. «Право – писав давньоримський правознавецьУльпиан – здобули своє назва відjustitia (справедливість), бо, відповідно до чудовому визначеннюЦельса, право є наука казка про доброго і справедливому» /12, з. 21/. Юрист, в такий спосіб, «представник справедливості». Реалізуючи правове і моральне вимога справедливості, юрист спирається на закон. Будь-яке рішення, усяка дія коли вона відповідає закону, його правильно витлумаченої сутності, відповідатиме моральним нормам, у яких грунтується закон. Відступ від ухвалення закону, обхід його, викривлене, хибне тлумачення й застосування їх в суті своїйбезнравственни. Вони суперечать як правових норм, а й нормам моралі, професійної етики юриста. У цьому аморальні як свідомі порушення ними закону, а й неправильні, протизаконні дії і рішення, зумовлені небажанням глибоко опанувати необхідними знання ми, їх удосконалювати, неохайністю,неорганизованностью, відсутністю внутрішньої дисципліни і належного шанування праву, його розпорядженням.

Вимога справедливості у державі й суспільство втілюється в основні принципи і конкретні нормах Конституції Російської Федерації. Для професії юриста справедливість є нероздільний моральний і службовий борг.

Совість

Юрист, ведучи провадження у справі чи виконуючи інші функції, чи діє у сфері, яка зачіпає життєво важливі блага людей, має з багатьма колізіями, виявляється перед необхідністю приймати відповідальні рішення, нерідко тримають у складних моральних ситуаціях. І тільки працівники з досить розвиненим почуттям совісті, здатні правильно, самокритично і судити свої спонуки та вчинки, можуть ефективно виконувати свою високу історичну місію і підтримувати престиж свою професію й особистості. Юрист, ведучи провадження у справі чи виконуючи інші функції, чи діє у сфері, що зачіпає життєво важливі блага людей, має з багатьма колізіями, виявляється перед необхідністю приймати відповідальні рішення, нерідко тримають у складних моральних ситуаціях. І тільки працівники з розвиненою почуттям совісті, здатні правильно, самокритично і судити свої спонуки та вчинки, можуть ефективно виконувати свою високу історичну місію і підтримувати престиж свою професію й особистості /4,с.17/.

Відповідальність

Відповідальність — загаломфилософско-социологическое поняття. Відповідальність в етики та відповідальність у праві тісно пов’язані. Досить, приміром, нагадати теоретичні обгрунтування кримінальної відповідальності, принципу особистої й винною відповідальності.

>Достоинство

Поняття гідності особистості спирається на принципу рівності всіх людей моральному відношенні, полягає в рівному право кожного особи на одне повагу, заборона принижувати його гідність, незалежно від цього, яке соціальнеположение вона обіймає.

Честь

Репутація

тактом

Професійний такт юриста формою нічим особливим не відрізняється від зазвичайного такту, людської тактовності, ввічливості, пильності тощо. Ці загальнолюдські якості потрібні юристу, оскільки вона має справа переважно з людьми недостатньо високих моральних рис, зіпсованою людської психікою. Професійний такт — це спеціально — професійне вміння, з допомогою якого юрист у кожному даному випадку застосовує до правопорушникам найефективніший засіб виховного впливу. Його можна інакше назвати педагогічним підходом до правопорушникам. Це свого роду паспорт загальної культури юриста.

Юрист мусить уміти спостерігати, передбачати, аргументувати, доводити, переконувати перетворювати будь-які конфліктні ситуації, вільно вибирати оптимальні форми веденнядиалога./11/

§ 2.Юрисконсульт – коротка юридичнапрофессиограмма

Діяльність юрисконсульта пов’язані з правовим забезпеченням діяльності підприємства.

Одне з основних функцій юрисконсульта у тому, щоб вести активну організаційну роботу з правовим питанням для підприємства, у пихатій інституції. Ця організаційну роботу за змістом виявляється у тому, що можна назвати переважно активним консультуванням.

>Юрисконсульт мав відбутися о курсі діяльності організації, її підрозділів, зрозуміти її. Його завдання – шляхом рекомендацій, рад, підготовки пропозицій з правовим питанням, візування проектів документів юридичного характеру сприяти широкого використання правових норм, коштів на підвищення ефективності всіх ланок підприємства, внесення до цієї роботи духу законності, попередження правопорушень.

>Юрисконсульт покликаний зводити до мінімального межі можливість виникнення конфліктних справ, попередити можливе правопорушення в конфліктної ситуації.

Діапазон питань, із якими випадає зіштовхуватися юрисконсульту, надзвичайно широкий: це й громадянська право, і трудове право, питання арбітражу, і суто цивільна процес, і фінансовий право, і земельне право тощо.

>Юрисконсульт бере участь у складанні договорів, візує їх тексти, і навіть тексти протоколів розбіжностей, організує, інколи ж безпосередньо ведепретензионную роботу, готує матеріали й виступає в арбітражі попреддоговорним суперечок і суперечкам про виконання господарських договорів.

>Юрисконсульти беруть участь у розроблення заходів щодо використанню правових засобів у цілях забезпечення схоронності власності. Свої пропозиції вони засновують на результатах аналізу даних, які у актах інвентаризації, ревізії, службових перевірок, впретензионно-искових матеріалах, рішеннях судів, органів арбітражу, повідомленнях і уявленнях органів прокуратури, внутрішніх справ про розкраданнях, недостачу, псування продукції, фактах безгосподарності.

Аналіз діяльність кращих юридичних відділів свідчить, що добре організована юридична служба приносить підприємству економічний ефект й безпосередньо впливає на результати виробничої діяльності, скорочуючи чи ліквідуючи дебіторської заборгованості,нормализуя ритм постачання пального, матеріалів, напівфабрикатів, стабілізуючи роботу транспортних підприємств, постачальників, одержувачів.

>Юрисконсульт повинен надавати активну правову допомогу фінансової, бухгалтерської службам з відшкодування матеріальних збитків, заподіяної підприємству, зі справляння прострочений дебіторській заборгованості, соціальній та застосуванні чинного законодавства при списання тих матеріальних цінностей і надходження коштів.

Робота юрисконсульта побудовано значною мірою на авторитеті, на службових контактах, на сформованих у створенні ділових відносинах. І це, своєю чергою, залежить від цього, як «поставив» себе юрисконсульт, як і реально своєю низькооплачуваною роботою довів плідність діяльності юридичної служби, її важливість для діяльності колективу, виконуваних їм завдань. /1/

Глава 2. До питання законодавчого регулювання діяльності юрисконсульта

Однією зі специфічних особливостей діяльності юрисконсульта є неможливість проконтролювати результат його індивідуальної роботи жодним іншим способом, інакше як через твердження моральної норми, має обмежувальний чи попереджувальний характер. Звідси виникла потреба по-перше, захисту членів товариства від можливого сваволі фахівця, який володіє недоступними іншим знаннями, а по-друге, обмеження ризику глобальних наслідків професійної діяльності. Ці дві проблеми можна вирішити через створення особливих професійних моральних кодексів.

Професійні кодекси виникають найчастіше внаслідокдельности членів спеціальної корпорації, відбивають колективний, систематизований досвід рішення моральних проблем, що виникають у професійної діяльності, тобто вони теж маютьконвенциальную природу. У процесі створення професійних кодексів завжди доводиться шукати певний консенсус, визначається оптимальним балансом інтересів членів корпорації, громадських інтересів, інтересів комерційних організацій, утягнутих у професійну діяльність фахівців. /8/

Нині точна чисельність вітчизняних юрисконсультів невідома, бо їх облік офіційно немає. У той самий час у кожною підприємницькою структурі здійснюється обслуговування. Таких комерційним структурам у Росії більш 2 мільйонів — юридичних осіб у різних організаційно-правових форми і діючих з урахуванням різних форм власності. Переважна більшість випадків таке обслуговування здійснюється штатними юрисконсультами; у решті — адвокатами, юридичними фірмами і юристами, які працюють самостійно, за договорами підряду. У результаті маємо чотири форми юридичного обслуговування підприємств. Отже, за найскромнішими підрахунками, штатних юрисконсультів кілька сотень тисяч жителів. І це тільки тих, хто працює у бізнесі, але є що й державні структури відносини із своїми юридичними службами — податкові інспекції, структура МВС РФ, міністерства оборони РФ, всі ВНЗ.

Як кажуть, звана цифра є в кілька сотень тисяч жителів дуже є приблизною навіть із найскромнішим підрахунками. І водночас у юрисконсультів немає організаційного, ні інформаційного, нікадрово-методологического центру. У радянський період таким центром було Управління правової роботи у народному господарстві Мін’юсту, куди зверталися до пошуках роботи, зі скаргами тощо. буд. Нині аналога такого Управління немає. Мабуть, крім газети «>еж-ЮРИСТ», важко визначити ще якесь видання, спеціально призначене для юрисконсультів. Приблизно 30 тис. суддів обслуговують десяток спеціалізованих видань,юрисконсультам ж, яких мінімум у 10 разів більше, практично ніде поділитися своїмопитом/3/.

У зв’язку з цим у професійної середовищі останнім часом лунали різні погляду, пов’язані з законодавчим регулюванням діяльності юрисконсультів і створення механізмів, закріплюють обов’язковість дотримання основних вимог професійної етики. Наведемо приклади основних позицій з цього питання.

>Клеандров М., суддя Конституційного Судна РФ,