Дисциплінарна відповідальність прокурора

Реферат
Содержание скрыть
Втуп , Актуальність теми обумовлена передусім конституційними положеннями про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суттєву роль в такій діяльності виконує прокуратура України, на яку Конституцією (ст. 121) покладаються не тільки нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян, а й представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. , Місце та роль прокуратури в системі державних органів України , Створення правової держави, а саме — утвердження верховенства закону в усіх сферах суспільного жит­тя, передбачає чітке розмежування компетенції між державними органа­ми відповідно до принципу розподілу влади. Розподіл державної влади на різні гілки об’єктивно зумовлений, оскільки різними є соціальні ролі ор­ганів держави. , Загальновідомо, що головними критеріями визначення ролі та місця будь-якого державного органу влади є комплекс рис та ознак, які обумов­люють його призначення, функції, по­вноваження, форми вияву та реаліза­ції останніх.
Здійснюючи нагляд за додержан­ням прав і свобод людини і громадя­нина та додержанням законів з цих питань органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадо­вими та службовими особами, орга­ни прокуратури реагують на порушен­ня законодавства оперативно, а тому громадяни при захисті своїх прав від­дають перевагу саме їм. З цих при­чин значення прокуратури у захисті прав і свобод громадян важко оціни­ти. Саме прокуратура виступає своє­рідним гарантом прав громадян — діє­вим правозахисним органом, на який покладається обов’язок щодо захисту соціальних і в першу чергу — кон­ституційних прав особи. , Аналіз функцій про­куратури та органів законодавчої, ви­конавчої та судової влади дозволяє дійти висновку, що фундаментальним гілкам влади не властиво виконання ні функції досудового слідства, ні на­глядових функцій. Водночас поділ верховної державної влади не виклю­чає можливості існування інших са­мостійних правових інститутів влади, що має визначатися потребами дер­жавно-правового життя, необхідністю демократичного контролю та збережен­ням балансу відповідних гілок влади. , Відомо, що в правовій демократи­чній державі діє система противаг, яка забезпечує взаємодію і взаємо­зв’язок гілок влади і не дозволяє жодній з них підпорядкувати собі іншу.
9) Принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури. , Принцип гласності закріплений у п. 5 ст. 6 Закону. Це функціональний, міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують органи влади та громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Для реалізації принципу гласності ч. 1 ст. 2 Закону передбачає щорічне інформування ВРУ Генеральним прокурором про стан законності та правопорядку в державі та про роботу, виконану для їх зміцнення. , Принцип демократизму означає захист прокуратурою прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом та здійснення своєї діяльності в інтересах народу України. , Принцип публічності. Прокуратура як державний публічний орган, виходячи з обов’язку, а не бажання окремих осіб чи організацій, завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом і можливих за конкретних умов, заходів щодо виявлення і своєчасного усунення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. , Принцип єдності прокурорського нагляду діє в усіх сферах і на всіх рівнях його організації. Перед усіма прокурорами стоять спільні та єдині завдання щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів усіма піднаглядними об’єктами та суб’єктами. Усі прокурори, незалежно від рівня ланки прокурорської системи, в якій вони перебувають, наділені, в основному, однаковими за характером повноваженнями. Наявна єдність принципів в організації та діяльності всіх органів прокуратури, єдині засоби прокурорського нагляду та діяльності, єдине законодавство, єдине керівництво органами прокуратури. , Принцип централізації прокурорського нагляду означає, що підпорядкованість органів прокуратури відбувається тільки по вертикалі – кожен нижчий за рангом прокурор підпорядкований вищому, а всі прокурори Генеральному прокуророві України. Подвійного підпорядкування чи підпорядкування іншим органам державної влади чи місцевого самоврядування немає. , Система і структура органів прокуратури , Систему прокуратури України, відповідно до ст. 13 Закону України “Про прокуратуру” складають:
4) військові, транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. , Територіальні прокуратури – утворені відповідно до адміністративно – територіального поділу України. В кожній області діє обласна прокуратура. , Обласні та прирівняні до них прокуратури очолює прокурор, який має перших заступників і заступників. Структуру цих прокуратур утворюють управління й відділи, що здійснюють передбачені законом функції на обслуговування територій, а також контроль за діяльністю підлеглих прокуратур міст, районів, районів у містах тощо. У прокуратурах, починаючи з цього рівня, утворюються, як уже наголошувалося, колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. , Низовими ланками територіальних прокуратур є прокуратури міст, районів, районів у містах, міжрайонні прокуратури на правах районних ( компетенція яких поширюється на два райони або район і місто обласного підпорядкування).
4) прокуратури з нагляду за виконанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. , Військові прокуратури поділяються на такі, що прирівнюються до обласних, наприклад військові регіональні прокуратури та військова прокуратура ВМС, та до районних, наприклад військові гарнізонні прокуратури. Транспортні прокуратури діють здебільшого на правах районної прокуратури. , Органи військової прокуратури очолює заступник Генерального прокурора України – начальник Управління військових прокуратур. , На військові прокуратури покладено обов’язок за додержанням законів не тільки органами військового управління, військовими об’єднаннями, з’єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами ЗСУ, а також органами управління та посадовими особами державної охорони, СБУ та інших військових формувань, розташованих на території України. , Транспортні (на залізниці) прокуратури організовані відповідно до структури управління залізничним транспортом ( назва залізниці ).
2) за погодженням із Генеральним прокурором вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур, у межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати. , Акти прокурорського реагування на порушення законності , До актів прокурорського реагування (діяльності) відносять: протести, приписи, подання, постанови, позовні заяви, письмові вказівки, документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін. , У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. , Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві. , У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом 15 днів від моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення строку, передбаченого законом для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта. , Наведений правовий акт за суттю і фактично може бути застосовано у здійсненні майже всіх напрямів прокурорської діяльності, за винятком підтримання державного обвинувачення в суді та представництва у судах. Адже протест – це акт прокурорського нагляду, а за судами прокуратура нагляду не здійснює. , Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер або може завдавати істотної шкоди інтересам держави, юридичним осбам та громадянам, якщо не буду негайно усунуто. , Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві. , Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду. , Припис – акт наглядової діяльності прокуратури. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. , Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів або до суду (ст. 22 закону “Про прокуратуру “).
514kb. 21.11.2011 09:16

  • Смотрите также:
  • [ реферат ]
  • [ справочник ]
  • [ шпаргалка ]
  • [ лабораторная работа ]
  • [ реферат ]
  • [ реферат ]
  • [ документ ]
  • [ реферат ]
  • [ лекция ]
  • [ лабораторная работа ]
  • [ реферат ]
  • [ стандарт ]

1.doc

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

ФАКУЛЬТЕТ ЮРИДИЧНИХ НАУК

Реферат

З дисципліни … на тему:

« Украъни»

Виконав: студент 212гр.

Бегарук О.О.

Миколаїв -2007

ПРОКУРАТУРА В УКРАЇНІ

ПРОКУРАТУРА В УКРАЇНІ 2

Втуп 3

Місце та роль прокуратури в системі державних органів України 3

Завдання, основні функції та принципи організації і діяльності прокуратури 6

Система і структура органів прокуратури 11

Галузі прокурорського нагляду 13

Акти прокурорського реагування на порушення законності 16

Заохочення та дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури 20

*** 22

Список Літератури: 23

Втуп , Актуальність теми обумовлена передусім конституційними положеннями про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суттєву роль в такій діяльності виконує прокуратура України, на яку Конституцією (ст. 121) покладаються не тільки нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян, а й представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. , Місце та роль прокуратури в системі державних органів України , Створення правової держави, а саме — утвердження верховенства закону в усіх сферах суспільного жит­тя, передбачає чітке розмежування компетенції між державними органа­ми відповідно до принципу розподілу влади. Розподіл державної влади на різні гілки об’єктивно зумовлений, оскільки різними є соціальні ролі ор­ганів держави. , Загальновідомо, що головними критеріями визначення ролі та місця будь-якого державного органу влади є комплекс рис та ознак, які обумов­люють його призначення, функції, по­вноваження, форми вияву та реаліза­ції останніх.

, Приз­начення прокуратури є відмінним від функціонального напряму всіх класичних гілок державної влади. , У Конституції України прокура­турі присвячено окремий розділ, а це означає, що прокуратура не входить до будь-якої гілки влади і становить систему державних органів, діяльність яких спрямована на реалізацію само­стійно створених форм державних функцій. , Відомо, що ст. 121 Конституції Ук­раїни та ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» закріплює за прокуратурою:

1) підтримання державного обви­нувачення в суді;

2) представництво інтересів гро­мадянина або держави в суді у ви­падках, передбачених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів

при виконанні судових рішень у кри­мінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового

характеру, пов’язаних з обмеженням

особистої свободи громадян.

Здійснюючи нагляд за додержан­ням прав і свобод людини і громадя­нина та додержанням законів з цих питань органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадо­вими та службовими особами, орга­ни прокуратури реагують на порушен­ня законодавства оперативно, а тому громадяни при захисті своїх прав від­дають перевагу саме їм. З цих при­чин значення прокуратури у захисті прав і свобод громадян важко оціни­ти. Саме прокуратура виступає своє­рідним гарантом прав громадян — діє­вим правозахисним органом, на який покладається обов’язок щодо захисту соціальних і в першу чергу — кон­ституційних прав особи. , Аналіз функцій про­куратури та органів законодавчої, ви­конавчої та судової влади дозволяє дійти висновку, що фундаментальним гілкам влади не властиво виконання ні функції досудового слідства, ні на­глядових функцій. Водночас поділ верховної державної влади не виклю­чає можливості існування інших са­мостійних правових інститутів влади, що має визначатися потребами дер­жавно-правового життя, необхідністю демократичного контролю та збережен­ням балансу відповідних гілок влади. , Відомо, що в правовій демократи­чній державі діє система противаг, яка забезпечує взаємодію і взаємо­зв’язок гілок влади і не дозволяє жодній з них підпорядкувати собі іншу.

Розвиток української держав­ності переконує, що саме прокурату­ра і виконує функції одного з елемен­тів системи противаг, оскільки своєю діяльністю сприяє взаємному порозу­мінню між гілками влади. , Органи прокуратури посідають осо­бливе місце в механізмі гарантій за­конності. Завдання прокуратури щодо захисту інтересів суспільства і держа­ви, прав і свобод людини та грома­дянина реалізовуються за допомогою арсеналу правових засобів, спрямова­них на виявлення порушень закону і вжиття заходів щодо їх усунення. , Безумовно, прокуратура України з моменту її створення за своєю сут­тю є специфічним органом державної влади. Передусім специфіка прокура­тури полягає у її ієрархічній струк­турі та в цілковитій незалежності від органів державної влади. Підставами такої специфічності є відправні заса­ди (принципи), які регулюють основні параметри організації і функціонуван­ня прокуратури України з метою най­більш ефективного виконання покла­дених на неї функцій та завдань. Тому в новій редакції Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням наукових розробок та сучасних напрацювань у теорії та практиці прокурорського на­гляду концептуально визначаються регулятивні вимоги щодо організації діяльності і функціонування проку­ратури — її єдність, централізованість та незалежність від будь-яких органів державної влади та посадових осіб.

, Аналіз зазначених принципів до­зволяє стверджувати, що в Україні існує лише одна система органів, на які покладається виконання прокурор­ських функцій. Всі органи прокурату­ри будують свою діяльність за єдиними принципами і правилами та вико­нують однакові функції, передбачені Конституцією і законами України. , Отже, на сучасному етапі прокура­тура України, діючи тільки їй прита­манними методами та засобами в ме­жах своєї компетенції, не підміняю­чи інші органи державної влади, посі­дає важливе місце у системі держав­них органів України зі зміцнення за­конності, захисту законних інтересів людини і громадянина та суверенної, демократичної, правової держави. , Завдання, основні функції та принципи організації і діяльності прокуратури , Прокуратура є державним правоохоронним органом, на який покладається завдання здійснення нагляду за дотриманням і правильним застосуванням законів в Україні. , Діяльність прокуратури, спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп та територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально – економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

, Основними функціями прокуратури відповідно до Конституції України та Закону “Про прокуратуру” є:

1) підтримання державного обвинувачення в суді

2) представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно – розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах і застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеження особистої свободи громадян. , Функції прокуратури — це зазначені в законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціально-державним призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом і завданнями та здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції. , Всі зазначені функції можна виділити за їх характером як

1) наглядові;

2) не пов’язані із наглядом. , Всі вказані функції за напрямом їх прояву є зовнішніми. Водночас прокуратурі, як будь-якому державному органу, властива і внутрішня управлінсько – контрольна діяльність, а тому для забезпечення свого ефективного функціонування прокуратура виконує ще дві внутрішні функції: управлінську та контрольну.

, Суть управлінської функції в системі органів прокуратури полягає у впливі вищестоящих прокурорів на нижчестоящі органи прокуратури. , Контроль за виконанням завдань органів прокуратури – важливий елемент системи гарантій законності в безпосередній діяльності прокурорів і слідчих, засіб дії на підвищення його результативності, персональної відповідальності, виявлення та усунення недоліків та обставин, які їм сприяють. , Принципи прокуратури – це керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в нормах права, і якими узагальнюються відповідні прокурорсько-наглядові, суспільні правові норми як відображення об’єктивної реальності та наявних у них закономірностей. , Система принципів організації та діяльності прокуратури України охоплює:

1) Законність.

2) Принцип рівності у захисті прокуратурою прав та інтересів усіх суб’єктів незалежно від демографічних, антропологічних, соціальних та інших ознак, тобто принцип демократизму .

3) Гласність.

4) Публічність, тобто обов’язкове реагування наявними у прокуратури засобами на будь-які порушення закону, незалежно від суб’єктів їх вчинення.

5) Єдність і централізація прокуратури.

6) Єдино начальництво і колегіальність.

7) Незалежність органів прокуратури.

8) Принцип деполітизації.

9) Принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури. , Принцип гласності закріплений у п. 5 ст. 6 Закону. Це функціональний, міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують органи влади та громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Для реалізації принципу гласності ч. 1 ст. 2 Закону передбачає щорічне інформування ВРУ Генеральним прокурором про стан законності та правопорядку в державі та про роботу, виконану для їх зміцнення. , Принцип демократизму означає захист прокуратурою прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом та здійснення своєї діяльності в інтересах народу України. , Принцип публічності. Прокуратура як державний публічний орган, виходячи з обов’язку, а не бажання окремих осіб чи організацій, завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом і можливих за конкретних умов, заходів щодо виявлення і своєчасного усунення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. , Принцип єдності прокурорського нагляду діє в усіх сферах і на всіх рівнях його організації. Перед усіма прокурорами стоять спільні та єдині завдання щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів усіма піднаглядними об’єктами та суб’єктами. Усі прокурори, незалежно від рівня ланки прокурорської системи, в якій вони перебувають, наділені, в основному, однаковими за характером повноваженнями. Наявна єдність принципів в організації та діяльності всіх органів прокуратури, єдині засоби прокурорського нагляду та діяльності, єдине законодавство, єдине керівництво органами прокуратури. , Принцип централізації прокурорського нагляду означає, що підпорядкованість органів прокуратури відбувається тільки по вертикалі – кожен нижчий за рангом прокурор підпорядкований вищому, а всі прокурори Генеральному прокуророві України. Подвійного підпорядкування чи підпорядкування іншим органам державної влади чи місцевого самоврядування немає. , Система і структура органів прокуратури , Систему прокуратури України, відповідно до ст. 13 Закону України “Про прокуратуру” складають:

1) Генеральна прокуратура України;

2) прокуратури АРК, областей, м. Києва та Севастополя ( на правах обласних);

3) міські, районні, міжрайонні прокуратури;

4) військові, транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. , Територіальні прокуратури – утворені відповідно до адміністративно – територіального поділу України. В кожній області діє обласна прокуратура. , Обласні та прирівняні до них прокуратури очолює прокурор, який має перших заступників і заступників. Структуру цих прокуратур утворюють управління й відділи, що здійснюють передбачені законом функції на обслуговування територій, а також контроль за діяльністю підлеглих прокуратур міст, районів, районів у містах тощо. У прокуратурах, починаючи з цього рівня, утворюються, як уже наголошувалося, колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. , Низовими ланками територіальних прокуратур є прокуратури міст, районів, районів у містах, міжрайонні прокуратури на правах районних ( компетенція яких поширюється на два райони або район і місто обласного підпорядкування).

, У цих прокуратурах (низової ланки), за умови значного обсягу роботи у прокурорів є заступники, старші помічники й помічники. , До спеціалізованих прокуратур належать:

1) військові прокуратури;

2) транспортні прокуратури ( на залізниці);

3) природоохоронні;

4) прокуратури з нагляду за виконанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. , Військові прокуратури поділяються на такі, що прирівнюються до обласних, наприклад військові регіональні прокуратури та військова прокуратура ВМС, та до районних, наприклад військові гарнізонні прокуратури. Транспортні прокуратури діють здебільшого на правах районної прокуратури. , Органи військової прокуратури очолює заступник Генерального прокурора України – начальник Управління військових прокуратур. , На військові прокуратури покладено обов’язок за додержанням законів не тільки органами військового управління, військовими об’єднаннями, з’єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами ЗСУ, а також органами управління та посадовими особами державної охорони, СБУ та інших військових формувань, розташованих на території України. , Транспортні (на залізниці) прокуратури організовані відповідно до структури управління залізничним транспортом ( назва залізниці ).

На них покладається обов’язок здійснювати свої функції залежно від додержання законів Міністерством транспорту України і підпорядкованими державними підприємствами, установами та організаціями. , Природоохоронні прокуратури створені з метою посилення нагляду за додержанням екологічного законодавства України. , Прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах здійснюють нагляд за законністю діяльності адміністрації виправних, виховних колоній, тюрем, колоній поселень, лікувально-оздоровчих установ кримінально-виконавчої системи. Хоч інколи ці функції можуть покладатися і на територіальні прокуратури – у випадках, коли на відповідних адміністративних одиницях не створено спеціалізовані прокуратури. , На прокуратури, що здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, покладається, крім цього ще й обов’язок розслідувати злочини, вчинені особами. Що відбувають у цих установах покарання, а також працівниками цих закладів, скоєні під час виконання службових обов’язків. , У Генеральній прокуратурі та прокуратурі АРК є старші слідчі та слідчі в особливо важливих справах, а в прокуратурах обласного рівня та прирівняних до них можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі. У районних прокуратурах і прирівняних до них – старші слідчі та слідчі. , Слідчі прокуратури провадять досудове слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором. , Галузі прокурорського нагляду , Основні кадри органів прокуратури утворюють прокурори (їхні помічники, старші помічники, заступники ) і слідчі різних рангів. , Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості. , Під діловими якостями слід розуміти: знання справи на дорученій ділянці роботи, теоретичну підготовку, кваліфікацію, практичний досвід, вміння організувати справу (роботу) і забезпечити оперативне та якісне її виконання, здатність виявляти її недоліки, аналізувати їх причини, відшукувати способи їх подолання, здатність досягати реальних успіхів у роботі. , Моральні якості, яким повинні відповідати працівники прокуратури: вірність “Присязі працівника прокуратури”, вірність професійному обов’язку, чесність, правдивість, непідкупність, сміливість, здатність правильно сприймати критику, принциповість, нетерпимість до недоліків, чуйність і уважність до людей та ін. , Особи, які вперше призначаються на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають присягу працівника прокуратури. Текст присяги затверджується ВРУ. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором. , Чинне законодавство не містить жодних норм про вимоги щодо особи, яка претендує на посаду Генерального прокурора України чи на прокурорські посади в апараті Генеральної прокуратури. Конституція та закон обумовлюють тільки те, що Генеральний прокурор призначається на посаду за згодою ВРУ та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві, наслідком якої є відставка з посади. Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів – 5 років, без жодних застережень щодо кількості їх повторних призначень. , Однак законом чітко окреслені вимоги щодо осіб, які призначаються на посади прокурорів нижчих рівнів. Так, на посади прокурорів АРК, областей, м.Києва, м.Севастополя та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур призначаються громадяни України не молодші 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років. На посади прокурорів низової ланки можуть бути призначені особи не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років. , Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. , Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі та мають вищу юридичну освіту. , Відповідно до ст. 15 Закону “Про прокуратуру” Генеральний прокурор:

1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає заступників прокурора АРК, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

5) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів ( отже, слідчих і спеціалістів нижчестоящих від Генеральної прокуратури прокуратур призначають на посади і звільняють ті прокурори, у підпорядкуванні яких ці слідчі та спеціалісти працюватимуть. Строк повноважень слідчих прокуратур законодавством не регламентується);

6) відповідно до законів України видає обов’язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

7) присвоює класні чини, а щодо присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2, 3-го класів – вносить подання Президентові України. , Вказівки Генерального прокурора з питань розслідування є обов’язковими для виконання всіма органами дізнання й досудового слідства. , Прокурори АРК, областей, м. Києва та Севастополя:

1) призначають на посади та звільняють з посади працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор;

2) за погодженням із Генеральним прокурором вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур, у межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати. , Акти прокурорського реагування на порушення законності , До актів прокурорського реагування (діяльності) відносять: протести, приписи, подання, постанови, позовні заяви, письмові вказівки, документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін. , У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. , Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві. , У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом 15 днів від моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення строку, передбаченого законом для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта. , Наведений правовий акт за суттю і фактично може бути застосовано у здійсненні майже всіх напрямів прокурорської діяльності, за винятком підтримання державного обвинувачення в суді та представництва у судах. Адже протест – це акт прокурорського нагляду, а за судами прокуратура нагляду не здійснює. , Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер або може завдавати істотної шкоди інтересам держави, юридичним осбам та громадянам, якщо не буду негайно усунуто. , Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві. , Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду. , Припис – акт наглядової діяльності прокуратури. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. , Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів або до суду (ст. 22 закону “Про прокуратуру “).

, Подання прокурора – це подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито заходів до усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. , Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді. , Як акт прокурорської діяльності подання (апеляційне та касаційне подання прокурора) є також процесуальною підставою перевірки законності та обґрунтованості судових рішень і застосовується прокурорами при здійсненні такої функції як підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина і держави у судах. , Постанова прокурора – це такий акт прокурорського реагування який виноситься у разі порушення закону посадовою особою прокурором або його заступником, залежно від характеру порушення закону, власне мотивованою постановою про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, або порушення кримінальної справи щодо цих осіб. , Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом. , У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення. , Позов прокурора. В п. 2 СТ 5 ЦПК України зазначається, що порушення цивільної справи у суді відбувається за заявою прокурора, який вправі у випадках передбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів. Зокрема, прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права. , Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ст. 2 ГПК України).

, Прокурор може підтримувати цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, у кримінальному процесі, який поданий цивільним позивачем (це може бути і потерпілий від злочину).

, Письмові вказівки прокурора (ст. 27 Закону).

Передбачений КПК письмовий документ, у якому наглядаючий прокурор визначає для слідчого обов’язкові для виконання ним у кримінальній справі слідчі та інші процесуальні та організаційні дії. , Санкція прокурора – письмовий реквізит (затвердження) прокурора на постанові особи, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа, щодо проведення нею відповідних процесуальних дій, без якого виконувати цю дію не можна. , Затвердження прокурора – засіб прокурорської діяльності у кримінальному процесі. Для прикладу ч. 1 ст. 109 КПК України передбачено, що дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яке затверджується прокурором. , Заохочення та дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури , Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорсько-слідчих працівників. , Питання, пов’язані із заохоченнями та дисциплінарною відповідальністю працівників прокуратури, регламентується “Дисциплінарним статутом прокуратури України“, затвердженим постановою Верховної Ради України від 6.11.1991 року. , Заходи заохочення, що застосовуються до працівників прокуратури: подяка, грошова премія, подарунок, цінний подарунок, дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині, нагородження нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури України“. , За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України”, підвищення в класному чині Державного радника юстиції, що входить до компетенції Президента України. , Генеральний прокурор може застосовувати всі заходи заохочення, окрім вище зазначених, що застосовуються Президентом. , Прокурори АРК, областей і прирівняні до них, мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією, подарунком. , Про застосування інших виді заохочення ці прокурори вносять подання Генеральному прокуророві України. , Подання про відзначення державними нагородами та присвоєння звання “Заслужений юрист України” вносить Президентові Генеральний прокурор. , Дисциплінарні стягнення: догана, зниження у класному чині, зниження у посаді, позбавлення нагрудного знака “Почесний працівник прокуратури України“, звільнення, звільнення з позбавленням класного чину. , Підстави притягнення працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків чи провина, яка ганьбить прокурорсько-слідчого працівника як працівника прокуратури. , Постановлення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства було допущено недбалість або несумлінність. , Генеральний прокурор має право застосовувати дисциплінарне стягнення в повному обсязі вказаного переліку, за винятком позбавлення або пониження у класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 – го класів, оскільки це можливо лише Указом Президента за поданням Генерального прокурора України. , Прокурори АРК, областей та прирівняні до них мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, зниження в посаді, звільнення (крім зниження на посаді та звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України).

, За необхідності застосувати всі інші заходи дисциплінарного стягнення зазначені прокурори вносять подання Генеральному прокуророві. , Особи, нагороджені нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури України“, можуть бути звільнені за попередньої згоди Генерального прокурора України. , Міські, районні та прирівняні до них вносять подання вищестоящому прокуророві про накладення дисциплінарного стягнення до підлеглих їм працівників. , Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості проступку та вини. , Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто зясувати обставини справи та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. , У разі необхідності може бути призначено службову перевірку, строк якої не може перевищувати двох місяців. , Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця від дня виявлення провини, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року від дня вчинення проступку. , За один і той же проступок може бути накладено лише одне стягнення. , Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ відповідного прокурора, який оголошується працівникові під розписку. Копія наказу додається до особової справи. , Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокуророві України місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Рішення Генерального прокурора про накладення стягнення може бути оскаржене до Вищої ради юстиції України. , *** , Найближчим часом буде внесене на розгляд Верховної Ради України проект нової редакції Закону України «Про прокуратуру», в якому знайдуть своє вирішення всі передбачені Кон­ституцією України функції прокура­тури. , У законопроекті буде чітко визна­чено роль прокуратури у забезпеченні прав людини як пріоритетного на­пряму її діяльності та у захисті державних інтересів, конкретизовано та систематизовано її завдання та функції, визначено гарантії правового статусу прокуратури як єдиної самос­тійної державної структури з ураху­ванням положень розпочатої консти­туційної реформи. Адже прокуратура виступає в нашому суспільстві як гарант законності та захисту прав людини. , Список Літератури:

  1. Михайленко О., Малюга В. Поняття, значення принципів організації та діяльності прокуратури // Вісник прокуратури. — 2001. №3. — С. 22-27.

  2. Лакизюк В., Михайленко О., Малюга В. Гласність в системі принципів організації та діяльності прокуратури України // Вісник прокуратури. — 2001. № 4. — С. 16-21.

  3. Конституція України (ст.121).

  4. Закон України “Про прокуратуру” (ст.2, 4, 6, 13, 15, 22, 27).

  5. Юридичний енциклопедичний словник.- М.:Луч,- 1984

6) http://www.lib.ua-ru.net/diss/vved/33371.html .