Реферат на тему:Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права.
Понятійний апарат адміністративного права
Як і в будь-якій галузі права, в адміністративному праві використо-вується система понять, або понятійний апарат.
Насамперед варто зупинитися на терміні «адміністративне право». Адміністративне право можна розуміти: а) як галузь права; б) як галузь за-конодавства; в) як галузь юридичної науки; г) як навчальну дисципліну.
Як галузь права адміністративне право — це система юридичних за-собів (норми, відносини, законодавство, методи, форми, компетенція суб’єктів, способи реалізації норм), які застосовуються для формування публічно-управлінських відносин, а також організації і забезпечення пуб-лічно-управлінської діяльності.
Як галузь законодавства адміністративне право найчастіше розгляда-ється як сукупність нормативно-правових актів, у яких знаходять зов-нішнє вираження адміністративно-правові норми.
Як галузь юридичної науки адміністративне право являє собою систе-му теоретичних положень, обґрунтувань і тлумачень, що отримані в ре-зультаті дослідження сутності та змісту (генетичних основ, соціального призначення, предмета, методу, функцій, норм, відносин, компетенції суб’єктів і т. ін.) адміністративно-правових категорій шляхом застосуван-ня наукових методів пізнання (порівняльно-правового, історико-правового, формально-логічного, соціологічного, статистичного, системно-фун-кціонального, логіко-семантичного та ін.).
Предметом науки адміністративного права є закономірності, особли-вості, колізії та проблеми у сфері публічного управління.
Як навчальна дисципліна адміністративне право — це система знань про адміністративно-правову галузь, науку і законодавство, що викладені в навчальних програмах, методичних матеріалах і навчальній літературі.
Основний понятійний апарат адміністративного права складається з науково-правових понять двох видів: понять, запозичених з інших право-вих сфер, та з власних понять.
Запозичені поняття поділяються на три види:
- а) запозичені з теорії держави і права (право, джерела права, право-відносини, суб’єкти права, правопорушення, держава, державна влада, поділ влади та ін.);
- б) запозичені з конституційного права як базової галузі права (кон-ституція, закон, статус громадянина, законодавча влада, місцеве самовря-дування та ін.);
- в) запозичені з інших правових галузей, хоч таких і небагато (на-приклад, делікт, склад, профілактика).
9 стр., 4168 слов
К СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
... адміністративної відповідальності [12, c. 21]. Терміном "адміністративне право" охоплюється зміст трьох понять – адміністративне право як галузь права, як наука і як навчальна дисципліна. Адміністративне право як галузь права – це система правових норм, що регулюють в інтересах ...
Власні поняття створюються і використовуються всередині самого адміністративного права, наприклад, адміністративно-правові норми, ад-міністративно-правові правовідносини, адміністративно-деліктні відно-сини, адміністративний штраф, адміністративний арешт, громадське міс-
це, адміністративне затримання, адміністративна юрисдикція, адміністра-тивно-правовий режим, акт управління, адміністративно-деліктне право та ін.
Функції адміністративного права
Адміністративному праву притаманні такі функції:
1) право-виконавча є юридичною формою реалізації виконавчої влади;
- правотворча — наділяє суб’єктів виконавчої влади повноваження-ми з адміністративної нормотворчості;
- організаційна — визначається організаційним характером управ-лінської діяльності, що постійно «підтримується» нормами адміністра-тивного права.
правоохоронна — забезпечує додержання встановленого у сфері публічного управління правового режиму та захист законних інтересів і прав усіх учасників регульованих управлінських відносин.
Джерела адміністративного права
Під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм.
Відомо, що за своїм змістом адміністративно-правова норма відрізня-ється від норм інших галузей права тим, що регулює відносини управлін-ського характеру.
Нормами адміністративного права визначаються межі відповідної по-ведінки органів виконавчої влади, їхніх службовців, громадян, а також громадських організацій (їхніх органів) у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави.
За допомогою адміністративно-правових норм органи управління, державні органи, громадяни, громадські організації наділяються певними повноваженнями.
У цих нормах встановлюються також гарантії реалізації прав і до-держання обов’язків.
Таким чином, внаслідок дії адміністративно-правових норм створю-ється відповідний правовий режим управлінської діяльності.
Адміністративно-правові норми містяться безпосередньо в Конституції, законодавчих актах, постановах уряду, нормативних наказах, інших нор-мативних актах державних структур, а також у рішеннях місцевих рад та їхніх виконавчих органів. Усі вони є джерелами адміністративного права.
До джерел адміністративного права належать не тільки нормативні акти, а й затверджені ними кодекси, статути, правила і т. ін., що регулю-ють управлінську діяльність.
Таким чином, джерело адміністративного права — це акт суб’єкта публічного управління, що регулює виконавчо-розпорядчу діяльність і складається з адміністративно-правових норм.
Якщо такий акт, поряд з нормами адміністративного права, містить норми інших галузей права (фінансового, цивільного й ін.), для адмініст-ративного права він буде джерелом лише в частині, що містить адмініст-ративно-правові норми.
Магдебурзьке право в Україні (2)
... збірники постанов суду шеффенів, який здійснював провадження на основі місцевого права, та акти органів самоврядування, своєрідні міські статути, так звані вількіри. В Саксонії використовувалось узагаль ... які вони отримали, перебуваючи ще під литовським та польським пануванням. Джерела Магдебурзького права. Магдебурзьке право не було єдиним зводом. Це фактично була узагальнена назва комплексу ...
Усі джерела адміністративного права мають свої особливості й різ-няться між собою. Ці відмінності найчастіше зумовлені такими обстави-нами: а) цільовою спрямованістю і змістом норм; б) їх юридичною чин-ністю; в) масштабом дії норм; г) правовим статусом адресатів та ін.
Вчені-адміністративісти давно помітили, що кількість джерел адмі-ністративного права просто не піддається підрахункам. І дійсно, адмініст-ративно-правові акти Президента і Кабінету Міністрів публікуються майже в кожному номері газет «Голос України» і «Урядовий кур’єр», ве-лика їх кількість приймається центральними та місцевими органами ви-конавчої влади, численними структурними підрозділами.
Розмаїтість джерел адміністративного права обумовлює необхідність виділення у цьому масиві окремих видів. Найдоцільнішою є така класи-фікація:
Конституція України (Основний Закон).
Законодавчі акти України:
- а) закони України;
- б) кодифіковані акти управлінського характеру (кодекси, положення, статути).
Постанови Верховної Ради України, що містять адміністративно-правові норми.
Укази і розпорядження Президента України.
Нормативні акти, що приймаються органами виконавчої влади:
- а) нормативні постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;
- б) положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України;
- в) нормативні накази, інструкції керівників центральних органів ви-конавчої влади;
- г) нормативні акти урядових органів управління.
Нормативні накази керівників державних підприємств, об’єднань, установ і організацій.
Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).
Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (наприклад, рішення, що передбачають у разі порушення їх, адміністративну відпові-дальність).
Міжурядові угоди України з іншими державами і міжнародно-пра-вові акти, ратифіковані та визнані нашою державою.
10. Акти судових органів.
Сукупність джерел адміністративного права є специфічною систе-мою, компоненти якої пов’язані між собою. Ознаки системи джерел ад-міністративного права такі:
- а) усі вони основані на нормах Конституції та законів, що мають юридичну чинність;
- б) нормативні акти вищих органів слугують юридичною базою для нормативних актів органів нижчого підпорядкування, що також є джере-лами адміністративного права;
- в) нормативні акти вищих органів, як джерела адміністративного права, мають більшу юридичну силу і масштаб дії порівняно з актами, що приймаються суб’єктами нижчого підпорядкування.
