Прокуратура і адвокатура: поняття, місце і роль в правоохоронній системі сучасної держави
Прокуратура — це орган, функції якого зазвичай полягають у кримінальному переслідуванні осіб, вчинили злочинні діяння, в підтриманні публічного обвинувачення в суді, найчастіше в нагляді за законністю попереднього розслідування злочинів і за законністю тримання осіб у місцях позбавлення волі.
Питання про те, чи відноситься прокуратура до органів судової влади, не знає однозначної рішення. Все залежить від місця, займаного прокуратурою в системі державних органів [1].
У більшості держав прокуратура діє під загальним керівництвом міністра юстиції, являє собою більш чи менш централізовану систему, але в ряді країн ця система не тільки відповідає судовій системі, але й організаційно пов’язана з нею; прокурори складаються і діють при судах. Більш того, і судді і прокурори рівним чином входять в єдиний професійний корпус, іменований магістратурою, і іменуються магістратами. При такій системі можна говорити про те, що прокуратура охоплюється поняттям судової влади.
На сторінках юридичній пресі висловлюються абсолютно різні точки зору на питання про те, яке місце займає прокуратура в державному механізмі.
Прихильники віднесення органів прокуратури до законодавчої гілки влади виходять з наступної логіки: законодавчі органи видають закони, а прокуратура наглядає за тим, щоб вони дотримувалися на території всієї країни. Тому прокуратура є одним з механізмів законодавчої влади, а прокурорський нагляд — особливий вид влади, який повинен отримувати повноваження безпосередньо від законодавця, їм формуватися і бути підзвітним тільки йому.
Прихильники віднесення органів прокуратури до судової гілки влади виходять з того, що по напрямами своєї діяльності та виконуваних функцій прокуратура найбільш близька до судової влади.
Адміністративно-владний характер повноважень прокурора при здійсненні нагляду за виконанням законів органами попереднього слідства, а також органами, що здійснюють виконання покарань, в певній мірі сприяє формуванню у ряду вчених і практиків погляду на прокуратуру як на орган виконавчої влади [2].
Таким чином, різноманіття думок в юридичній літературі з приводу місця прокуратури в державному механізмі свідчить про те, що кожне держава в світі, кожна правова система при загальній правильної ідеї поділу влади може йти власним шляхом побудови державних органів.
Прокуратура України
... системі органів прокуратури діють спеціальні прокурори (на правах районних), що підпорядковуються обласному прокуророві. До спеціальних прокуратур, належать природоохоронні, транспортні, прокуратури з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства. Генеральна прокуратура України ...
Обслуговує судову владу і таку установу, як адвокатура, головна функція якої полягає у наданні правової допомоги всім, хто її потребує. Адвокатура — це об’єднання висококваліфікованих юристів, професійно надають юридичну допомогу фізичним та юридичним особам, включаючи часом і публічно-владні органи та публічні установи. Адвокатура звичайно являє собою суспільний інститут, який іноді наділяється деякими публічними повноваженнями.
У юридичній літературі має місце думка про те, що адвокатура є особливим правовим інститутом, який поєднує в собі як публічно-правові, так і приватноправові початку. У діяльності адвокатури при наданні юридичної допомоги одночасно присутні приватні інтереси (захист прав конкретного довірителя) і публічні інтереси (припинення порушень прав і свобод громадян, встановлення режиму законності, попередження порушень у майбутньому, забезпечення принципу змагальності процесу) [3].
Крім того, в науковому середовищі починає домінувати позиція, згідно з якою здійснення адвокатом представництва, тісний, довірчий характер відносин між ним і тими, хто потребує його допомоги, зумовлює існування адвокатури саме в Як самокерованої незалежної організації.
Таким чином, у діяльності адвокатури поєднується захист приватного і публічного інтересів суспільства, спрямованого на дотримання законності, прав і свобод громадян з боку держави. Без цього неможлива побудова правового держави.
2. Прокуратура в зарубіжних країнах: конституційно-правовий статус, організація і діяльність
За займаному місцю прокуратурою в системі державних органів можна виділити чотири групи держав:
- держави, де прокуратура перебуває у складі міністерства юстиції;
- держави, де прокуратура включена до складу суддівського корпусу (магістратури) і знаходиться при судах;
- держави, де прокуратура виділена в окрему систему і підзвітна парламентові;
- держави, де прокуратура взагалі відсутня.
Звідси і різне місце прокуратури в конституційних текстах. Конституції держав, де діє друга система, лише згадують про прокуратуру. Конституції держав з відособленою централізованою системою прокуратури найчастіше присвячують їй особливий розділ, поряд з розділом про судову владу, що, очевидно, покликане підкреслити її особливе місце в механізмі державної влади.
До першої групі країн належать, зокрема, США, Франція, Польща, Японія. Так, у США і Польщі міністр юстиції (в США — Генеральний атторней) — це одночасно і генеральний прокурор. Йому підпорядковані нижчестоящі прокурори (атторней), причому в США поряд із системою федеральної прокуратури в кожному штаті діє своя система прокуратури, очолювана генеральним аторнеєм штату і не підпорядкована прокуратурі федеральної. Федеральні прокурори призначаються Президентом за поданням генерального атторнеев за порадою і за згодою Сенату. У штатах прокурорів аналогічним чином призначають губернатори.
У Франції, згідно ордонанси N 58-1270, який містить органічний закон про статус магістратури 1958 р., прокурори перебувають під керівництвом і контролем вищестоящих керівників і підкоряються міністру юстиції; в судовому засіданні їх мова вільна. При Касаційному суді і апеляційних судах діють генеральні прокурори, при трибуналах великого процесу — прокурори республіки.
К СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
... всі сторони життя людини, суспільства і держави, врегульовані нормами права, які у своїй сукупності творять систему права цієї держави [9, с. 10]. Система ж права України поділяється на окремі частини ... системи органів виконавчої влади – секретаріату Верховної Ради України, апарату органів суду, прокуратури та ін. Управлінські відносини виникають в процесі виконання делегованих державою повноважень ...
Примітно, що в Японії, де прокурори мають широкі повноваження в області судового переслідування (можуть, зокрема, на свій розсуд припиняти справи), поряд з судовим контролем за їх діями існує і громадський: в кожному окрузі з числа виборців за жеребом складається спеціальна комісія з нагляду за прокурорами [4].
До другої групі країн належать, зокрема, Іспанія, Італія.
Так, в Іспанії, відповідно до Закону 1981 р., яким регулюється органічний статут Прокуратури, прокуратура сприяє юстиції в захисті законності, прав громадян і охороняється законом поличного інтересу в силу своєї функції або по клопотаннями зацікавлених осіб, а також стежить за дотриманням незалежності трибуналів і домагається перед ними задоволення публічного інтересу. Будучи включена в систему судової влади з функціональною автономією, прокуратура виконує своє завдання відповідно до принципів єдності дій та ієрархічної Залежно і, у всякому разі, до принципів законності і неупередженості (Що означає і неналежність до політичних партій).
Органи прокуратури діють при судах аж до провінційного рівня включно. Очолює їх Генеральний прокурор держави, який призначається Королем по поданням Уряду після заслуховування думки Генеральної ради судової влади. В ієрархії судової влади він вважається таким обличчям після голови Верховного трибуналу.
Згідно ст. 112 Конституції Італії «Прокуратура зобов’язана здійснювати кримінальне переслідування «[5].
Крім цього прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів, швидким і точним відправленням правосуддя, захистом прав держави. Прокурор наділений безпосередніми повноваженнями по забезпеченню дотримання законів про публічне порядку. Прокурор порушує цивільні справи.
<…/>
