Екологічні права та обов’язки громадян в Україні

Реферат

1. Екологічні права та обов’язки громадян в Україні

1.1 Поняття та види екологічних прав громадян

Екологічні права громадян — це визнана міжнародним співтовариством та закріплена в юридичних нормах національного законодавства можливість певної поведінки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Найбільш повно екологічні права людини знайшли відображення в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, схваленій на Нараді міністрів охорони навколишнього середовища в Орхусі (Данія) у червні 1998 р. і ратифікованій Верховною Радою України в 1999році. Конвенція проголосила права кожної людини, нинішніх і майбутніх поколінь: жити в навколишньому середовищі, сприятливому для його здоров’я і добробуту; вільного доступу до екологічної інформації; участі у прийнятті екологічних рішень, проведенні екологічної експертизи, розробці екологічних програм, планів, політики, проектів нормативних актів тощо.[2]

Термін «екологічні права» вперше в Україні на законодавчому рівні був закріплений у Законі України від 25 червня 1991 року «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 9).

В подальшому вони були зафіксовані і в Конституції України (ст. 50).

Це свідчить про їх провідну роль у загальній системі прав людини. Крім цього, екологічні права громадян закріплені в низці законів України: «Про охорону атмосферного повітря», «Про екологічну експертизу», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» та ін.

Екологічні права належать до суб’єктивних прав, підставою для виникнення яких є екологічна система, що існує нині.

Суб’єктивне екологічне право громадян являє собою правову форму реалізації їх екологічних інтересів, основою виникнення і задоволення яких є їх екологічні потреби. Екологічний інтерес — це ставлення до певних екологічних об’єктів, що існують у громадян. За юридичною сутністю екологічні права можна поділити на: а) конституційні; б) встановлені в спеціальних законах, переважна більшість норм яких спрямована на регулювання тих чи інших за характером екологічних відносин чи пов’язаних з цим відносин; в) передбачені підзаконними нормативними актами та договорами. До першої групи належать права, передбачені у ст. 50 Конституції України: право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Конституційне закріплення названих прав вказує на їх важливість, невід’ємність і невідчужуваність.

18 стр., 8874 слов

Джерела екологічного права

... джерела екологічного права. Предметом роботи є екологічне законодавство та наукові розробки про джерела екологічного права. До екологічного законодавства належать: Лісовий кодекс України, Водний кодекс України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» ...

До другої групи входять, крім зазначених у Основному Законі, перелічені у ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» права кожного на: участь в обговорені проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля, та внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ та організацій з цих питань; участь у розробці та здійсненні природоохоронних заходів; участь у проведенні громадської екологічної експертизи; здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; об’єднання в громадські природоохоронні формування; здобуття екологічної освіти та інші.

Екологічний характер мають права, закріплені іншими законами. Наприклад, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у ст. 6 визнав право кожного на охорону здоров’я, що передбачає: безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя територій і населеного пункту, де він проживає; безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я і здоров’я населення, включаючи існуючі й можливі фактори ризику та їх ступінь, тощо.

Третю групу становлять екологічні права, закріплені в підзаконних нормативно-правових актах і договорах. Перелік їх різноманітний. Вони також підлягають еколого-правовій охороні і захисту.

Екологічні права за формою реалізації поділяються на індивідуальні і колективні. Свої екологічні права громадяни можуть реалізувати самостійно, а також спільно з іншими, об’єднавшись в організації, групи та інші утворення. Створення громадських природоохоронних об’єднань розширює можливості громадянина в реалізації екологічних прав.

Екологічні права диференціюються на абсолютні і відносні. Така класифікація вказує на відмінність в колі (кількості) зобов’язаних осіб. Для абсолютних прав характерно те, що їх носію протистоїть непевна кількість осіб як зобов’язаних суб’єктів і кожен з цих суб’єктів повинен утримуватися від порушення прав. Екологічні права також можна поділити залежно від захисту екологічних інтересів на екологічні майнові і особисті немайнові права. Природні об’єкти, хоча і прирівнюються в новому ЦК України до речей (майна), але залишаються об’єктами особливого роду. Природа не є результатом діяльності людини. Майнові об’єкти не так уніфіковані, як екологічні. Головним критерієм розмежування сфери цивільного й екологічного права є перебування відповідного природного об’єкта у взаємозв ‘язку з природним середовищем.[3]

16 стр., 7511 слов

Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні

... та її органи Конституція і закони України покладають обовязки забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Тому актуальність дослідження теоретичних та практичних проблем, повязаних із конституційним закріпленням та реалізацією права людини, зумовлена глобалізацією доктрини прав людини ...

1.2 Характеристика окремих екологічних прав громадян

Екологічні права — комплексна правова категорія, яка охоплює цілу і систему таких прав, визначену Законом «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до ст. 9 якого кожен громадянин України має право на:

  • а) безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище (право на екологічну безпеку);
  • б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань (право на участь в обговоренні проектів екологічно значимих рішень);
  • в) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища,раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
  • г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; екологічний право громадянин природоохоронний

д) об’єднання в громадські природоохоронні формування;

  • е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію);
  • є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та проведенні громадської екологічної експертизи;
  • ж) одержання екологічної освіти;
  • з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
  • и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Екологічний характер мають права, закріплені й іншими законами. Так, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» в статті 6 проголошено право кожного на охорону здоров’я, що передбачає: безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживав;безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я і здоров’я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь тощо. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачив у статті 4 право на безпечні для здоров’я та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище; участь у розробці, обговоренні та громадській експертизі проектів програм і планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів та інше. Закон України «Про екологічну експертизу» конкретизує можливості громадян та їх об’єднань брати участь у проведенні громадської експертизи об’єктів, визначених у статті 7, при додержанні встановлених цим Законом принципів, вимог та правил.[2]

3 стр., 1333 слов

Реферат об авторском праве и смежных правах

... «Об авторском праве и смежных правах». Выделим несколько определений, связанных с понятием смежных прав, согласно ст. 4 этого закона. Смежными правами признаются права на результаты творческой деятельности артистов-исполнителей, производителей фонограмм и организаций эфирного и кабельного вещания. Целью смежных прав ...

1.3 Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища

Екологічним правам повинні відповідати певні екологічні обов’язки.

Кореляція екологічних прав і обов’язків громадян створює режим найбільшого сприяння для життєдіяльності людей. Таке поєднання дає розумний баланс інтересів усіх суб’єктів екологічних правовідносин, сприяє досягненню гармонічної взаємодії природи і суспільства. Будь-які суб’єктивні екологічні права можуть бути реалізовані тільки через чиїсь екологічні обов’язки, і, навпаки, екологічні обов’язки припускають чиє-небудь право вимагати їх виконання. Поза кореляцією дані категорії не можуть існувати.

Екологічний обов’язок являє собою встановлену в законодавстві або договорі міру належної, суспільно необхідної поведінки, яка спирається на можливість державного примусу. У ній виражаються як особисті, так і суспільні екологічні інтереси. Через екологічний обов’язок задовольняється інтерес управомоченого щодо будь-якого суб’єктивного екологічного права. Обов’язок відповідає також інтересам і правозобов’язаного суб’єкта. В екологічному праві обов’язок установлюється як в інтересах управомоченого, так і в екологічних інтересах держави в цілому.

Екологічний обов’язок є одним зі способів забезпечення екологічних прав, умовою їхньої реальності й ефективності. Якщо суб’єктивне екологічне право — це сфера влади і волі індивіда, то екологічний обов’язок — сфера необхідності і підпорядкування.

Структура екологічного обов’язку містить такі елементи: необхідність здійснювати певні дії або утримуватися від них; необхідність для правозобов’язаної особи відреагувати на звернені до нього законні вимоги управомоченого; необхідність нести відповідальність за невиконання вимог, передбачених екологічним законодавством; необхідність не перешкоджати контрагенту користуватися тим благом, щодо якого він має право (сервітут, емфітевзис, суперфіцій).

Якщо зміст суб’єктивного екологічного права утворює міра дозволеної поведінки, то зміст екологічного обов’язку становить міра належної, необхідної поведінки. Тому зміст екологічного обов’язку доцільно розглядати у двох аспектах: по-перше, в необхідності здійснювати активні позитивні дії, що відповідають вимогам екологічного законодавства, і, по-друге, в необхідності утримуватися від дій, заборонених чинним екологічним законодавством. Такі екологічні обов’язки мають пасивний характер.

Екологічні права й обов’язки в екологічних правовідносинах — це не сама поведінка суб’єктів, а надання можливості або необхідності певної поведінки в межах норм екологічного права.

Екологічні обов’язки, як і екологічні права, також можна диференціювати за різними підставами. За юридичною силою, ступенем правової урегульованості виокремлюють: а) конституційні; б) встановлені в спеціальних законах, переважна більшість норм яких спрямована на регулювання тих чи інших за характером екологічних відносин або пов’язаних з цим відносин; в) передбачені підзаконними нормативними актами та договорами.

8 стр., 3997 слов

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності — ...

... поняття об'єкта цивільного права і поняття об'єкта права інтелектуальної власності між собою істотно відрізняються. Об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той ...

Екологічні обов’язки громадянина закріплені в Конституції України (ст. 66): «не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки». До конституційних можна віднести також інші обов’язки, що трансформуються у сферу екологічного права: власність зобов’язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людини і суспільства (ч. 4 ст. 13); сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67); неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права інших людей (ст. 68) тощо.

До другої групи належить низка обов’язків, що містяться в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 12): берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів; вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище, тощо. Громадяни зобов’язані виконувати й екологічні обов’язки, передбачені в поресурсових законах і кодексах та деяких інших нормативних актах.

Коло екологічних обов’язків поширюється за рахунок їх закріплення, зокрема в підзаконних нормативних актах. Наприклад, у постанові Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1540 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (п. 27) визначаються додаткові обов’язки надрокористувачів: дотримуватися вимог, передбачених дозволом; надавати в установленому порядку спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр інформацію щодо користування надрами; забезпечувати збереження геологічних територій та об’єктів; дотримуватись інших умов, визначених угодою на користування надрами, тощо.[3]

1.4 Гарантії реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов’язків

Гарантії екологічних прав людини і громадянина — це умови, засоби, методи та механізми, за допомогою яких здійснюється реалізація кожною людиною і громадянином прав і свобод у галузі охорони довкілля, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

В юридичній літературі розрізняють наступні види гарантій екологічних прав: економічні, політичні, духовні, юридичні, міжнародно-правові.

Економічні гарантії екологічних прав громадян — це сукупність умов реалізації та засобів захисту екологічних прав громадян, що дозволяє створити систему стимулів і пільг природокористувачам, які дотримуються норм екологічного законодавства, використовують природозахисні технології, а також дозволяє органам державної влади виділяти необхідні кошти на природоохоронні потреби.

Під політичними гарантіями реалізації екологічних прав громадян розуміється міжнародна і внутрішня політика держави, яка спрямована на розвиток основних інститутів громадського суспільства, створення можливостей для населення брати участь в управлінні державою за допомогою утворення екологічних партій та сприяння розвитку громадського екологічного руху.

11 стр., 5481 слов

Права, свобода і обов’язки людини і громадянина

... 3 Конституції України визначено головний зміст та спрямованість діяльності держави - права і свободи людини та їх гарантії. Бо саме за допомогою гарантованості права і свободи людини та громадянина ... механізму реалізації прав і свобод людини, закріплення їх дійсних гарантій захисту. Особливої значущості дана тема набуває в сучасний період формування України, як демократичної, соціальної та правової ...

Окрему групу гарантій екологічних прав людини та громадянина становлять духовні гарантії, що створюють необхідні сприятливі умови для реалізації екологічних прав і обов’язків. Саме освіченість, рівень еколого-правової культури населення, природокористувачів, посадових осіб органів державної влади, ступінь усвідомлення ними духовно-моральної цінності природи безпосередньо визначають зміст прийнятих побутових, господарських і управлінських рішень, формують внутрішнє переконання у необхідності дотримання природоохоронних вимог і додержання еколого-правових приписів.

У структуру юридичних гарантій включаються міжнародно-правові, конституційно-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові та інші галузеві засади реалізації і способи захисту прав людини та громадянина. В Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року, немає положень про екологічні права людини. Їх захист здійснюється опосередковано, через охорону інших прав і свобод. Дана обставина має важливе значення щодо захисту екологічних прав громадян на внутрішньодержавному рівні. Ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює гарантії екологічних прав громадян (рис. 4.5).

Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян

Екологічні права громадян забезпечуються:

  • а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
  • б) обов’язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об’єктів економіки;
  • в) участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
  • г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  • д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров’ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  • е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  • є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Література

1) Екологічне право — Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В

2) Екологічне право — Ю.С. Шемшученко

3) Екологічне право України — А.П. Гетьман, М.В. Шульга

4) Екологічне право України — К.А. Рябець

4 стр., 1851 слов

Гарантії прав громадян на охорону праці

... та шкідливі умови праці. Згідно Закону України від 14.10 92 р. № 44 ст.669 “Про охорону праці" кожний громадянин має право на охорону праці. Гарантії прав громадян на охорону праці Стаття 6. Права громадян на ...