Реферат по господарському праву

Міністерство освіти і науки України

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ Й ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛАТУГАН-БАРАНОВСКОГО

Кафедра фінансово-економічних дисциплін

>КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА

По Господарському праву

Студентки IV курсу

Роботу перевірив:

2008 р.

Зміст

1. Чи має право здійснювати підприємницьку діяльність особи які досягли 18 років?

2. Які види суб’єктів підприємництва передбачені законодавством?

3. Які види підприємств передбачені законодавством?

4. У чому подібність і відмінність філій від представництв?

5. ВідмінностіДочернего підприємства від філій і представництв?

6. Завдання.

1.1Чи має право здійснювати підприємницьку діяльність особи які досягли 18 років.

Однією з суб’єктів господарського права є приватні підприємці. Це порівняно новий суб’єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність ізпланово-распределительной економіці було заборонено. Її легалізація України відбулася відповідно Закону України від 07.02.1991 року «Про підприємництво».

Приватні підприємці — це фізичні особи (громадян України, іноземним громадянам, або особи без громадянства), не обмежені законом правомочності і дієздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють такудеятельность(производят продукцію, виконують роботи, надають їх).

Закон встановлює обмеження певних категорій осіб, щодо здійснення чи підприємницької діяльності. Не заслуговують займатися підприємницької діяльності такі категорії громадян: військовослужбовці,Гос. Службовці, народних депутатів України та інші особи, мають непогашену судимість за корисливі злочину (крадіжки,взятничество тощо.), особи, яким суд заборонив займатися певної діяльністю, неможливо знайти як підприємці з правом здійснення як певного виду до закінчення терміну встановленого рішенням Господарського суду.

Реєстрація приватні виробники здійснюється, загалом, для суб’єктів підприємницької діяльності порядку.

>Предпринимательскую діяльність заслуговують вести особи, досягли 16- років.

1.2 Які види суб’єктів підприємництва передбачені законодавством?

Підприємництво – це самостійне, ініціативне, систематичне, на ризик, господарську діяльність з досягнення економічних та соціальних результатів й отримання прибутку.

5 стр., 2270 слов

Закон України «Про підприємництво»

... на свій розсуд. Субєктами підприємництва або субєктами підприємницького права називають юридичні або фізичні особи, які безпосередньо здійснюють передбачену законодавством та їхнім статутом підприємницьку діяльність. Субєкти підприємницької діяльності Громадяни України. Іноземні громадяни. Юридичні особи України. ...

Суб’єкти господарювання – це учасники господарських відносин, здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію ( сукупність господарських правий і обов’язків), мають житло і несучі відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є:

1. Господарські організації – юридичних осіб, створені відповідно до цивільного кодексу України (435-12), державні комунальні і інші підприємства, створені згідно до цього кодексу, а як і інші юридичних осіб, які проводять господарську діяльність й зареєстровані у встановленому законом порядку.

2. Громадяни, іноземці, й особи без громадянства, які проводять господарську діяльність й зареєстровані за законом як підприємці.

3 Філії, представництва, інші окремі підрозділи господарських організацій (структурні одиниці) створені ними реалізації господарську діяльність.

Суб’єкти господарювання реалізовують свою господарську компетенцію з урахуванням права власності, права господарського ведення, права оперативно керувати, мають статусу юридичної особи, які позначаються цивільного законодавства і господарським кодексом.

Суб’єкти господарювання — відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти не лише з урахуванням права оперативно-господарського використання майна, без статус юридичної особи.

>1.3Какие види підприємств передбачені законодавством?

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, чи інші суб’єкти задоволення громадських і приватних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгової, інший господарської діяльності порядку, відповідному господарському кодексу та інші законами.

Підприємства можна створювати як здійснення підприємництва, так господарської некомерційної діяльності.

Підприємство, якщо законом встановлено інше, діє основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має окреме майно, самостійний баланс, рахунки банківських організаціях, печатку зі своїми найменуванням іиндификационним кодом.

Підприємство немає у собі інших юридичних.

Види і організаційні форми підприємств:

Залежно від форми власності, передбаченої законодавством. Україна має можуть діяти підприємства таких видів:

1. Підприємства, які діють основі колективної власності.

2. Комунальне підприємство, чинне з урахуванням комунальної власності територіальної влади.

3. державне підприємство, чинне з урахуванням державної власності.

4. Підприємство, заснований на змішаної формі власності ( з урахуванням об’єднання майна різних форм власності).

Україна має можуть діяти як і решта видів підприємств передбачені Законом.

Що стосується, тоді як статутний фонд підприємства іноземна інвестиція становить менше 10 %, воно визнається підприємством з іншими інвестиціями. Підприємство, в статутний фонд якого іноземна інвестиція становить 100 %, вважається іноземним підприємством.

15 стр., 7109 слов

Види права власності

... види та підстави набуття. Мета курсової роботи - проаналізувати інститут права власності. Завданням курсової роботи є: проаналізувати визначення права власності; виявити ознаки класифікації видів права власності; вивчити визначення підстави та умови права власності, ... державні органи можуть контролювати дії власника, пов'язані з користуванням його майном. Так, міліції надається право відстороняти від ...

Залежно від способі створення (підстави) та формування статутного фонду, діє унітарні і корпоративні

>Унитарное підприємство – створюється одним засновником, який виділяє необхідне майно, формує відповідно закону статутний фонд не подільний на частини (паї), стверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо, чи через управляючого, що й призначається. Керує підприємством, і формує його трудовій колектив

За принципом трудового найму. Вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.Унитарним є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації, або приватної власності засновника.

Корпоративне підприємство — створюється зазвичай двома чи більше засновниками за їхнім спільним рішенню (договору), діє основі об’єднання майна, і підприємницької чи праці засновників ( учасників), їх спільного керівництва справами з урахуванням корпоративних прав, зокрема через органи що ними створюються, участь засновників у розподілі доходів населення і ризиків підприємства.Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у вигляді господарського товариства, а як і інші підприємства, зокрема засновані на приватної власності двох чи більше осіб.

Особливості правового статуту унітарних і корпоративних підприємств встановлюються господарським кодексом, іншими законодавчими актами.

Підприємство, залежно кількості працюючих, від обсягуВалового доходу реалізації продукції протягом року можна віднести до малих підприємствам, середнім чи великим підприємствам.

Малим (незалежно від форми власності) – позначаються підприємства, у якихсреднеучетная кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік вбирається у 50-ти осіб, а обсяг валового доходу реалізації продукції ( робіт, послуг) цей період вбирається у суми, еквівалентній 500000 євро по середньорічному курсу Національного банку України щодо гривні.

>Большими підприємствами – називають підприємства, у якихсреднеучетная кількість працюючих за звітний рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу реалізації продукції ( товарів, послуг) протягом року перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро по середньорічному курсу Національного банку України щодо гривні.

Решта підприємства – середні.

У нещасних випадках існування залежність від іншого підприємства, передбаченого ст. 126 Господарського кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Для підприємства певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.

1.4 У чому подібність й того філій від представництв?

І філії, і рівень представництва, може бути іноземними підприємствами створеними за законодавством інших держав, здійснюють своєї діяльності України. І філії , і рівень представництва, це окремі підрозділи, які заслуговують створювати підприємство, погоджуючи питання розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування встановленому законодавством порядку. Такі підрозділи немає статуту, статус юридичної особи діють з урахуванням положення про них, затверджене підприємством. Вони можуть відкривати рахунки банках відповідно закону.

19 стр., 9360 слов

СУПЕРЕЧНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО І ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ ТА ...

... сучасному суспільстві. У зв’язку з цим не можна зменшувати роль та призначення Господарського кодексу України, який повинен посісти значне місце у сфері публічно-правових відносин, на відміну ... а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією (ч. 2, 3 ст. 175 ГК). Не є підставою для поширення Господарського кодексу на майнові відносини ...

І філії, і рівень представництва можуть відкривати підприємства, які проводять зовнішньоекономічну діяльність по закордонах України, зміст яких, здійснюється коштом підприємства.

Окремі підрозділи (філії, представництва) господарських організацій зізнаються суб’єктами господарювання, які проводять своєї діяльності від імені цих господарських організацій без статус юридичної особи.

Відокремлені підрозділи наділяються частиною майна господарюючих організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інший речовинне право, передбачене законом. Філії й представництва діють з урахуванням становища затвердженого цією організацією. Питання створення філій і представництв узгоджується з власником майна.

Відрізняються філії від представництв — повноваженнями.

>1.5Назвать відмінності дочірнього підприємства від філій і представництв.

Дочірні підприємства від філій і представництв тим, що єАссоциированними підприємствами – група господарюючих суб’єктів – юридичних осіб, пов’язані між собою відносинами економічної чи організаційної залежністю у вигляді участі у статутний фонд і потребу керувати. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальної. Вирішальна залежність виникає у разі, якщо розрив між підприємствами встановлюються відносини контролю – підпорядкування з допомогою більшого участі контролюючого підприємства у статутний фонд чи загальних зборах йди інших управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольний пакет акцій. Проста – виникає у разі, якщо одне з яких має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які мають прийматися відповідно закону і організаційних документів цього підприємства кваліфікованим більшістю голосів.

Суб’єкт господарювання, володіючи контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдингова компанія.

Представництва і філії, на відміну від дочірні підприємства немає статусу юридичної особи, і випускаю акції. Однак ж мають менше повноважень.

>2.Имущество державного підприємства «Люкс» належить їй на праві повного господарського ведення. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність однієї з постачальників автомобіль, який належить державного підприємства «Люкс».

  • Правомерни рішення керівника «Люкс»?
  • Який правової статус має майно, що є державної власністю і закріплено за державним підприємством?

>1.Имущество належить підприємству «Люкс» на праві повного господарського ведення. Повне господарське ведення засобами виробництва здійснюється державними підприємствами – суб’єктами цього права. Сенс права повного господарського ведення державного підприємства становлять повноваження щодо володіння, користування і розпорядження закріпленим за підприємством майном зпридерживанием вимог законом і статуту підприємства.

Майно належить підприємству «Люкс» на праві повного господарського ведення – тобто за створенні унітарного підприємства – не власника з найманим керівником, які мають діяти для одержання прибутку за принципами самоокупності.

Автомобіль, який керівник вирішив передати у власність однієї з постачальників, належить не особисто керівнику «Люкс», а підприємству, що є державним, і отже, є основними фондами підприємства.

3 стр., 1032 слов

Право державної власності

... Уряду. 1.3 ЗМІСТ ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ В економічному сенсі власність являє собою відношення приналежності (присвоенности) матеріальних благ, що полягає у встановленні над ними такого "господарського панування", яке ... служити для забезпечення покриття можливих боргів держави, бо підприємства і установи як юридичні особи не відповідають своїм майном за борги заснував їх власника-держави - цим ...

Основні фонди – цематериально-вещественние цінності, які використовуються у виробничому діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати запровадження експлуатацію, вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним чи моральним зносом. До основних фондів відносять: будинку, споруди, транспортні засоби, племінної худобу та т.д.

Підприємство «Люкс» — державне, і власником основних фондів є держава. Стаття 136 Господарського кодексу України говорить:

1. Право господарського ведення є речовинним правом суб’єкта підприємництва, який володіє, має і розпоряджається майном закріпленим його власником (уповноваженим їм органом) обмеженням правомочності щодо окремих видів майна з дозволу власника у разі, передбачених господарським кодексом та інші законами.

2. Власник майна, закріпленого на правах повного господарського ведення за суб’єктом підприємництва, здійснює над використанням і збереженням належного їй майна безпосередньо, чи через уповноважений їм орган, не втручаючись воперативно-хозяйственную діяльність підприємства.

Дії керівника «Люкс» не правомірні, оскільки вона є власником майна (основних фондів), отже, неспроможна приймати таких рішень без дозволу власника. Стаття 141 п.5 Х. До. У — Види майна, що можеперебивать тільки у державної власності, відчуження недержавним суб’єктом господарювання заборонена, а як і додаткових обмежень щодо розпорядження окремими видами майна, що належить до основних фондів державних підприємств, організацій, встановлюються законом.

>2.Правовой статус майна – це встановлена чинним законодавством структура майна, порядок її використання, відчуження.

Якщо майно є власністю і закріплено за державним підприємством, може мати:

А. Правовий статус повного господарського ведення державним коштом підприємства

Б. Оперативне управління державним майном.

>Своеродность права державної власності лежать у тому, що:

1. Функції власника щодо об’єктів державної власності здійснюється вищими органами структурі державної влади: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Президент України і реалізовується через їх повноваження щодо позначення складу, структури, динаміки розвитку єдиного фонду державної власності.Нормативно- правовим регулюванням відносин державної власності, а як і щодо передачі окремих частин єдиного фонду державної власності в господарське управління певних центральних органів виконавчої влади і встановлення порядку управління зазначеними частинами.

>2.Субъект права власності (держава) сам встановлює правові норми, регулюючі відносини державної власності.

3. Реалізація права державної власності здійснюється з допомогою створених державою підприємств і закупівельних організацій які у певних правових формах.

Список використаної літератури:

1. Господарський кодекс України – «Одіссей» Харків 2003 р.

2. Щербина «>Хозяйственное право»- Київ 2005 р.