Міжнародне публічне і міжнародне приватне право

Реферат

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право — раздел Образование, Поняття і характерні риси Поділ Права На «Публічне» І «Приватне» Відомо Із Стародав¬Ніх Часів. Римський…

Поділ права на «публічне» і «приватне» відомо із стародав¬ніх часів. Римський юрист Ульпіан так визначив ці поняття: «Пуб¬лічне право, яке (відноситься) до становища Римської держави, приватне, яке (відноситься) до користі окремих осіб» (Д. 1. 1. 2).

Отже, на думку Ульпіана, критерієм розмежування публічного і приватного права є характер інтересів. Якщо право охороняє ін¬тереси держави, то це публічне право, а якщо воно захищає ін¬тереси приватних осіб, то це приватне право.

Стосовно співвідношення міжнародного публічного і приватно¬го права й спеціальній літературі укріпилися такі погляди.

Хоча міжнародне публічне право (або загальне міжнародне право) і є самостійною правовою системою, а міжнародне приват¬не право це складова частина внутрішньої правової системи кожної держави, між ними існує тісний взаємозв’язок. І те, і друге право регулюють міжнародні відносини, тобто відносний, які ви¬ходять за межі однієї держави. Як норми міжнародного публіч¬ного права, так і норми міжнародного приватного права прислу¬говують одній і тій же меті — створенню правових умов розвитку міжнародного співробітництва у різних сферах.

З іншого боку, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права. До того ж міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини, в багатьох випадках укла¬даються нібито як додаток до міждержавних договорів.

Звичайно ж, між міжнародним публічним правом і міжнарод¬ним приватним правом є і відмінності. Найперша відмінність од¬нієї правової системи від іншої стосується самого змісту відносин, що регулюються ним (міжнародне публічне право регулює політичні взаємини держав, у тон час, як міжнародне приватне право регулює особливу групу цивільно-правових відносин, які мають міжнародний характер: майнові і пов’язані з ними немайнові відносини).

Друга відмінність між міжнародним публічним і приватним правом стосується суб’єктів відносин. Суб’єктами міжнародного публічного права є держави, міжнародні організації та нації, які виборюють незалежність. У міжнародному ж приватному праві основними суб’єктами є фізичні та юридичні особи.

Є й інші відмінності між міжнародним публічним і приватним правом, обумовлені неоднаковим характером предмету регулю¬вання, джерел тощо.

Разом із тим міжнародне публічне право і міжнародне приват¬не право тісно пов’язані та взаємодіють особливо плідне в сфері регулювання міждержавних економічних відносин.

Все темы данного раздела:

У світовій юридичній літературі існує велика кількість різно¬манітних визначень міжнародного публічного пряна. Наприклад, американська доктрина міжнародного права в найзагальнішій формі визначає це

Із закінченням другої світової війни, утворенням Організації Об’єднаних Націй розпочався новий етап у розвитку міжнародного публічного права. Ця точка зору тепер домінує у світовій літера¬турі з мі

і внутрішньодержавного права Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержав¬ного права становить не тільки теоретичний, але Гі практичний ін¬терес. Наведемо звичайний приклад з кн

Система сучасного міжнародного публічного права — це склад¬ний конгломерат різних елементів, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Звичайно, ядро сучасного міжна¬родного права с

Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці. Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв’язків між народами в різн

Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці. Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв’язків між народами в різн

Міжнародно-правове регулювання здійснюється особливим, юридичним засобом — шляхом утворення юридичне обов’язкових правил поведінки, встановлення прав та обов’язків для суб’єктів права. Правило пове

Проблема джерел міжнародного публічного права активно ди¬скутується вченими юристами-міжнародниками, оскільки , його теоретичне розв’язання безпосередньо пов’язане із практичним втіленням у життя з

У системі міжнародного публічного права існує велика кіль¬кість не досить чітких і не завжди між собою узгоджених норм. До того ж нормативні юридичні акти видавалися в різні часи та в зв’язку з різ

Як і будь-яка інша юридична дисципліна, міжнародне публіч¬не право містить певні загальні принципи, ідо сформувалися як результат абстрагування основних елементів правових норм, які входять до скла

У загальній теорії права під юридичним тлумаченням розумі¬ють розкриття змісту закону юридичних норм1. Отже, тлумачення юридичних норм (принципів) — це діяльність по уясненню або роз’ясненню змісту

Уперше цей принцип проголошений у Статуті ООН. Згідно з п. 4 ст. 2 Статуту «всі Члени Організації О’бєднаних Націй утри¬муються в міжнародних відносинах від загрози силою або її за¬стосування як пр

Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами зафіксовано в Статуті 00Н і Декларації про принципи міжнарод¬ного права. Згідно з п. З ст. 2 Статуту 00Н «усі Члени Організа¬ції Об’єднаних Нац

Стосовно цього принципу Статут 00Н передбачає (п. З ст. 1) серед інших загальних ідей Організації здійснення міжнародного співробітництва в розв’язанні проблем економічного, соціального, культурног

Цей принцип є міжнародно-правовим відображенням народно¬го і національного суверенітету. Згідно з ним кожний народ і нація мають право власною волею визначати свою долю, розв’я¬зувати питання свого

Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Держава як суб’єкт міжнародного публічного права є носієм певної сукупності міжнародних прав і зобов’язані.. З-поміж них виділяються деякі права й обов’язки, які мають основоположне значення для її

Держава як суб’єкт міжнародного публічного права є носієм певної сукупності міжнародних прав і зобов’язані.. З-поміж них виділяються деякі права й обов’язки, які мають основоположне значення для її

Однією з дискусійних проблем міжнародного права є питання про міжнародну правосуб’єктність індивіда. В доктрині існують різні думки з цього приводу. В принципі вони залежать від по¬глядів того чи і

У міжнародно-правових відносинах найбільш важливим аспектом. інституту визнання в цілому є визнання держав, урядів і органів національного опору та визволення. Звичайно, при утворенні нової держави

Внаслідок таких політичних подій, як повне розчленування іс¬нуючої держави, відокремлення частини держави, деколонізація якоїсь частини держави, злиття існуючих держав, цесія або анексія в міжнарод