«Поняття, ознаки і види цивільно-правового договору»
Зміст
ВСТУП
Актуальність обраної для курсової роботи теми обумовлюється виключно важливим значенням правового регулювання цивільно-правового договору у сучасній економічній ситуації в Україні.
Договір — одна з найбільш стародавніх правових конструкцій. Раніше його в історії зобов’язального права виникнули тільки делікти. Будучи по своїй природі негативною реакцією з боку держави на відхилення від установлених їм же критеріїв належного поводження, делікти були прямим спадкоємцем одного з найбільше огидних пережитків родового ладу — помсти. Розвиток різноманітних форм спілкування між людьми висунув потребу в наданні їм можливості по узгодженій сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити нові правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).
Протягом визначеного часу делікти і договори були єдиними визнаними державою основами виникнення зобов’язань.
На сучасному етапі суспільного розвитку цивільні права і обов’язки виникають з дій громадян і організацій в таких випадках:
з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, та інших громадських організацій — з актів планування; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій.
Договори (угоди) є частиною зобов’язального права в розрізі цивільно-правових відносин. Зобов’язання — це різновид громадянсько-правових відносин, осіб, що виникає внаслідок того, що одна особа зобов’язана здійснити певну дію на користь іншої особи (тут слід відзначити, шо мова йде про правові, а не про фактичні відносини).
Між учасниками зобов’язань виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується заходами примусового порядку.
Об`єктом дослідження в курсовій роботі є різнобічна за своїм змістом і обсягом система суспільних відносин, що характеризує процес укладання, форму та зміст цивільного договору.
Право власності юридичних осіб
... Право власності юридичних осіб 2.1. Форми власності. Загальні положення власності юридичних осіб. 2.2. Право власності господарських товариств. 2.3. Право власності господарських об’єднань. 2.4. Власність кооперативів. 2.5. Власність громадських організацій. 2.6. Власність релігійних організацій. 2.7. Право ...
Предметом дослідження є система нормативно-правових актів, яка регулює всі взаємозв’язки і взаємозалежності, що присутні в проблемі укладання цивільно-правових договорів.
Основна мета курсової роботи полягає у комплексному вивченні як теоретичних, так і практичних організаційно-правових питань укладання цивільних договорів.
1. Поняття, сутність та особливості цивільно-правового договору
1.1. Поняття, ознаки та значення цивільно-правового договору
Ринок — складна економічна система суспільних взаємовідносин у сфері економічного відтворення. Він обумовлений декількома принципами, які обумовлюють його сутність і відрізняють від інших економічних систем. Ці принципи ґрунтуються на свободі людей, їх підприємницьких талантах і на справедливому відношенні до них держави. Дійсно, даних принципів небагато, їх можна порахувати по пальцях однієї руки, проте їх важливість для самого поняття ринкової економіки важко переоцінити. Причому ці основи, як-то: свобода індивіда і чесне змагання — дуже тісно пов’язані з поняттям правової держави. Гарантії ж свободи і чесного змагання можуть бути надані лише в умовах громадського суспільства і правової держави. Але і сама суть прав, знайдених людиною в умовах правової держави, є право свободи споживання: кожен громадянин вправі облаштовувати своє життя так, як йому здається необхідним, у рамках його фінансових можливостей. Людині необхідно, щоб права на власність були нерушимими, і в цьому захисті своїх прав основну роль грає він сам, а роль по захисту від незаконних зазіхань на власність громадянина іншими громадянами бере на себе держава.
Такий розклад сил утримує людину в рамках закону, тому що в ідеалі держава стоїть на її стороні. Закон, що починають шанувати, яким би він не був, стає справедливим хоча б для того, хто його шанує. Але, захищаючи права громадян, держава не повинна переходити кордони як тоталітаризму, так і хаосу. У першому випадку ініціатива громадян буде стримуватися або виявлятися в перекрученому вигляді, а в другому — держава та її закони можуть бути зметені насильством. Проте «дистанція» між тоталітаризмом і хаосом достатньо велика, і держава в будь-якому випадку повинна грати «свою» роль. Роль ця полягає в ефективному регулюванні господарства. Під регулюванням варто розуміти дуже широкий спектр заходів, і чим ефективніше його використання, тим вища довіра до держави [21, с. 3-4].
Сама ринкова економіка як механізм регулювання економічних відношень є лише науковою абстракцією, спрощеною моделлю для демонстрації принципу її функціонування і порівняння з існуючими формами так званої змішаної економіки. В ринковій економіці повною мірою реалізуються всі принципи, обумовлені нею. І велике значення як для побудови в Україні правової держави, так і для виходу на засади ринкової економіки набуває дотримання господарських договорів і угод, як невід’ємної частини права.
Існують специфічні проблеми в галузі переходу до ринку: дуже важко переходити до ринку в країні, яка раніше повною мірою не пробувала жити в нормальній ринковій економіці. Останні 70 років країна жила за законами тоталітарної економіки. Приватна ініціатива викорінювалася або існувала в тисках державної ідеології. Передбачалося, що це дасть можливість існуванню величезній централізованій державній машині. Будь-яка інша форма економічної діяльності, крім роботи на державному підприємстві і, почасти, у кооперативах, переслідувалася. Тому при переході до змішаної економіки, і , отже, тоді, коли достатньо велике коло людей втяглося у правовий господарський процес, відразу постали значні специфічні риси України, які заважають належному розвитку договірних відносин у сфері господарської діяльності.
Співвідношення держави, права, закону і людини у філософії
... бюрократії. Таке спотворене ототожнення права й закону породило ілюзію всесилля закону, і замість очікуваного зміцнення закону виявилась його широкомасштабна девальвація, недієвість, правовий нігілізм. Нерозрізнення права і закону, переважання закону над правом стало підґрунтям політичного ...
На Заході навіть слово бізнесмена є украй вагомим аргументом, не говорячи вже про підписану угоду або договір. На жаль, цього не можна сказати про наших підприємців, низька юридична культура яких стала «притчею во
