Поняття, ознаки і види цивільно-правового договору

Курсова робота

«Поняття, ознаки і види цивільно-правового договору»

Зміст

ВСТУП

Актуальність обраної для курсової роботи теми обумовлюється виключно важливим значенням правового регулювання цивільно-правового договору у сучасній економічній ситуації в Україні.

Договір — одна з найбільш стародавніх правових конструкцій. Раніше його в історії зобов’язального права виникнули тільки делікти. Будучи по своїй природі негативною реакцією з боку держави на відхилення від установлених їм же критеріїв належного поводження, делікти були прямим спадкоємцем одного з найбільше огидних пережитків родового ладу — помсти. Розвиток різноманітних форм спілкування між людьми висунув потребу в наданні їм можливості по узгодженій сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити нові правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).

Протягом визначеного часу делікти і договори були єдиними визнаними державою основами виникнення зобов’язань.

На сучасному етапі суспільного розвитку цивільні права і обов’язки виникають з дій громадян і організацій в таких випадках:

з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, та інших громадських організацій — з актів планування; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій.

Договори (угоди) є частиною зобов’язального права в розрізі цивільно-правових відносин. Зобов’язання — це різновид громадянсько-правових відносин, осіб, що виникає внаслідок того, що одна особа зобов’язана здійснити певну дію на користь іншої особи (тут слід відзначити, шо мова йде про правові, а не про фактичні відносини).

Між учасниками зобов’язань виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується заходами примусового порядку.

Об`єктом дослідження в курсовій роботі є різнобічна за своїм змістом і обсягом система суспільних відносин, що характеризує процес укладання, форму та зміст цивільного договору.

59 стр., 29386 слов

Осуществление и защита гражданских прав (2)

... 3. Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян. 70 § 4. Право на самозахист (самооборону). 83 Висновки 88 Перелік використаної літератури 91 ... Цивільного кодексу України, який створив би стабільну основу правового регулювання цивільно-правових відносин в усіх сферах громадського суспільства. Важливе значення нового Цивільного кодексу України ...

Предметом дослідження є система нормативно-правових актів, яка регулює всі взаємозв’язки і взаємозалежності, що присутні в проблемі укладання цивільно-правових договорів.

Основна мета курсової роботи полягає у комплексному вивченні як теоретичних, так і практичних організаційно-правових питань укладання цивільних договорів.

1. Поняття, сутність та особливості цивільно-правового договору

1.1. Поняття, ознаки та значення цивільно-правового договору

Ринок — складна економічна система суспільних взаємовідносин у сфері економічного відтворення. Він обумовлений декількома принципами, які обумовлюють його сутність і відрізняють від інших економічних систем. Ці принципи ґрунтуються на свободі людей, їх підприємницьких талантах і на справедливому відношенні до них держави. Дійсно, даних принципів небагато, їх можна порахувати по пальцях однієї руки, проте їх важливість для самого поняття ринкової економіки важко переоцінити. Причому ці основи, як-то: свобода індивіда і чесне змагання — дуже тісно пов’язані з поняттям правової держави. Гарантії ж свободи і чесного змагання можуть бути надані лише в умовах громадського суспільства і правової держави. Але і сама суть прав, знайдених людиною в умовах правової держави, є право свободи споживання: кожен громадянин вправі облаштовувати своє життя так, як йому здається необхідним, у рамках його фінансових можливостей. Людині необхідно, щоб права на власність були нерушимими, і в цьому захисті своїх прав основну роль грає він сам, а роль по захисту від незаконних зазіхань на власність громадянина іншими громадянами бере на себе держава.

Такий розклад сил утримує людину в рамках закону, тому що в ідеалі держава стоїть на її стороні. Закон, що починають шанувати, яким би він не був, стає справедливим хоча б для того, хто його шанує. Але, захищаючи права громадян, держава не повинна переходити кордони як тоталітаризму, так і хаосу. У першому випадку ініціатива громадян буде стримуватися або виявлятися в перекрученому вигляді, а в другому — держава та її закони можуть бути зметені насильством. Проте «дистанція» між тоталітаризмом і хаосом достатньо велика, і держава в будь-якому випадку повинна грати «свою» роль. Роль ця полягає в ефективному регулюванні господарства. Під регулюванням варто розуміти дуже широкий спектр заходів, і чим ефективніше його використання, тим вища довіра до держави [21, с. 3-4].

Сама ринкова економіка як механізм регулювання економічних відношень є лише науковою абстракцією, спрощеною моделлю для демонстрації принципу її функціонування і порівняння з існуючими формами так званої змішаної економіки. В ринковій економіці повною мірою реалізуються всі принципи, обумовлені нею. І велике значення як для побудови в Україні правової держави, так і для виходу на засади ринкової економіки набуває дотримання господарських договорів і угод, як невід’ємної частини права.

9 стр., 4278 слов

Поняття адміністративного права та його місце у правовій системі держави

... суспільстві. За допомогою адміністративного права, а точніше — адміністративно-правових норм, держава впливає на суспільні відносини і перетворює їх на відносини державно-управлінські або на адміністративно-правові. 2 ... реформи значно підвищується його роль як особливого в кардинальній перебудові всієї системи державної виконавчої влади. Адміністративне право є правом живим, глибоко вкоріненим ...

Існують специфічні проблеми в галузі переходу до ринку: дуже важко переходити до ринку в країні, яка раніше повною мірою не пробувала жити в нормальній ринковій економіці. Останні 70 років країна жила за законами тоталітарної економіки. Приватна ініціатива викорінювалася або існувала в тисках державної ідеології. Передбачалося, що це дасть можливість існуванню величезній централізованій державній машині. Будь-яка інша форма економічної діяльності, крім роботи на державному підприємстві і, почасти, у кооперативах, переслідувалася. Тому при переході до змішаної економіки, і , отже, тоді, коли достатньо велике коло людей втяглося у правовий господарський процес, відразу постали значні специфічні риси України, які заважають належному розвитку договірних відносин у сфері господарської діяльності.

На Заході навіть слово бізнесмена є украй вагомим аргументом, не говорячи вже про підписану угоду або договір. На жаль, цього не можна сказати про наших підприємців, низька юридична культура яких стала «притчею во