Адміністративне право

Реферат

1. Учасники провадження в справах про адміністративне правопорушення.

2. Стадії провадження справ про адміністративне правопорушення.

3. Адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і

громадську безпеку.

4. Характеристика протоколу про адміністративне правопорушення.

Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює

різноманітні види адміністративного провадження, кожному з яких

притаманні специфічні особливості залежно від характеру розгляду

конкретних справ та особливостей виникнення

адміністративно-процесуальних відносин. Адже очевидно, що процедура

накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд

заяв і накладення дисциплінарного стягнення мають суттєві відмінності.

Тому й існує багато видів процесуальної діяльності та адміністративних

проваджень.

Адміністративне провадження є особливим видом урегульованої правовими

нормами процесуальної діяльності уповноважених суб’єктів із розгляду

окремих груп адміністративних справ.

Адміністративний процес має у своїй структурі різноманітні види

провадження, з-поміж яких необхідно вирізнити основні, найдетальніше

врегульовані адміністративно-процесуальними нормами: провадження з

пропозицій, заяв і скарг громадян; провадження у справах про

адміністративні правопорушення; провадження із застосування

дисциплінарних стягнень.

Крім того, адміністративний процес складається зі стадій, кожна з яких

криє в собі сукупність послідовних процесуальних дій. Такий процес

звичайно починається зі стадії порушення конкретної справи з подальшим

скеруванням її відповідному повноважному органові для розгляду. На

першому етапі виявляються підстави, встановлюється, яке відомство

розглядатиме справу, а також здійснюється низка процесуальних дій: збір

матеріалів, оформлення документа про порушення справи, виклик

зацікавлених осіб, фіксація доказів тощо.

Найважливішими процедурами у провадженні з конкретної адміністративної

справи є подання сторонами їхніх пояснень, заперечень, вимог,

дослідження органом управління доказів, що на них посилаються сторони.

Отже, можна вирізнити такі стадії провадження. Перша стадія — подання

громадянином заяви і прийняття її до розгляду відповідним органом

2 стр., 939 слов

Загальна характеристика кодексу України про адміністративне правопорушення ...

... виконанню постанови про за-стосування виправних робіт. 32. Провадження по виконанню постанови про за-стосування адміністративного арешту. 33. Провадження по виконанню постанови в час-тині відшкодування майнової шкоди. Література Кодекс України про адміністративні правопорушення. Введений дію ...

(посадовою особою), яка веде провадження; друга — розгляд справи, тобто

встановлення й дослідження фактичних обставин; третя — ухвалення

рішення; виконання рішення; його оскарження.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення найбільш повно

врегульоване нормами матеріального і процесуального адміністративного

права. Правові підстави його застосування закріплено в чинному Кодексі

про адміністративні правопорушення. Саме провадження має такі процедури:

  • адміністративне розслідування за фактом вчинення проступку; порушення

справи про адміністративне переслідування; розгляд і винесення рішення

із зазначеної справи; оскарження постанови в порядку нагляду; виконання

постанови.

Адміністративне розслідування являє собою попередню перевіркуфактів щодо

конкретного порушення норми Особливої частини Кодексу про

адміністративні правопорушення, огляд місця події, затримання

правопорушника, збір пояснень, установлення особи порушника через

перевірку документів чи адресне бюро. Адміністративне розслідування

проводять працівники міліції, члени дружини, представники державних

спеціальних інспекцій, прокурори.

Порушення справи про адміністративне правопорушення вчиняється за

наслідками адміністративного проступку. Зазначені дії закріплюються

складанням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду

адміністративної справи про будь-яке правопорушення. Інші документи не є

підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності,

але на їх основі може бути складено протокол.

Отже, можемо зазначити, що протокол є підсумком адміністративного

розслідування і початком провадження в адміністративній справі. Тому

встановлено певні вимоги до змісту протоколу. Він, зокрема, має

передбачати такі реквізити: дата і місце його складення, посада,

прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про

особу порушника; місце, час учинення і сутність адміністративного

правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке

правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

  • пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила

адміністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих

протокол може бути підписаний і цими особами. Якщо правопорушник

відмовляється від підписання протоколу, в ньому робиться про це запис.

Крім того, особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, має право

подати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також

викласти мотиви, що спонукали її до відмови підписувати протокол.

23 стр., 11403 слов

Адміністративне право як галузь права, навчальна дисципліна і ...

... суб'єкти поділяються на фізичних і юридичних осіб. Система амін. права Система адміністративного права - це його внутрішня структура. складається із Загальної та Особливої частин. ... і юридична (суб'єктивні юридичні права й обов'язки). Безпосереднім об'єктом адміністративних правовідносин є вольове поводження людини, його діяння. Нормами адміністративного права точно визначається між якими суб'єктами ...

Повноваженнями щодо складання адміністративних протоколів наділено

посадових осіб чи представників громадських організацій (наприклад,

працівників міліції, членів народних дружин, представників державних

спеціальних інспекцій, прокурорів), на яких згідно з чинним

законодавством покладено обов’язки зі здійснення контролю за дотриманням

певних правил у відповідній галузі чи сфері народного господарства.

Особа, яка складає протокол, в обов’язковому порядку роз’яснює

порушникові його права та обов’язки, про що робиться відповідна зазначка

у протоколі. Протокол надсилається органові чи посадовій особі,

уповноважених розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Якщо протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, а

складення його є обов’язковим, працівник органу внутрішніх справ може

доставити порушника в міліцію. У разі порушення окремих правил

(наприклад, користування засобами транспорту, правил пожежної безпеки,

санітарно-протиепідемічних правил на транспорті) порушник може бути

доставлений уповноваженою на те особою для складання протоколу в

міліцію, якщо в нього відсутні документи, що засвідчують його

особистість.

Для належного забезпечення провадження у справах про адміністративні

правопорушення в необхідних випадках здійснюються процесуальні заходи,

метою яких є припинення адміністративних правопорушень, установлення

особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення,

забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ. До таких заходів

належать: адміністративне затримання особи; особистий огляд; огляд речей

та вилучення речей і документів.

Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є

скоєне правопорушення, що тягне за собою адміністративне стягнення.

У законодавстві поняття “адміністративне правопорушення” сформульовано в

Кодексі про адміністративні правопорушення. Згідно з цим Кодексом

адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,

винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на

державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи

громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством

передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна

відповідальність настає лише в тому разі, коли правопорушення за його

характером не тягне за собою згідно з чинним законодавством кримінальної

відповідальності.

Отже, адміністративне правопорушення має притаманні тільки йому юридичні

ознаки. До них необхідно віднести: протиправність, винність і

відповідальність (адміністративне стягнення).

Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого

адміністративним законодавством. По-перше, це вольовий акт поведінки

певної особи; по-друге, воно має два аспекти поведінки: дію чи бездію.

Дія — активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої

7 стр., 3400 слов

Основи адміністративного права України

... джерелом адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення ( ... Провадження в справах про адміністративне правопорушення» містить завдання і принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, ... адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм. Джерела адміністративного права ... у сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітарних норм; ...

нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання,

користування без дозволу радіопередавачем тощо).

Бездія — пасивне

невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов’язків

(скажімо, порушення порядку реєстрації чи виписки іноземних громадян та

осіб без громадянства і оформлення для них документів).

Важливою ознакою адміністративного правопорушення є наявність суспільної

небезпеки. За своєю природою таке діяння є антигромадським і завдає

шкоди інтересам громадян, суспільства, держави. Слід зазначити, що

адміністративне законодавство конкретно не передбачає у своїх нормах

цієї ознаки як універсальної властивості. Водночас адміністративні

правопорушення посягають на конкретні відносини і завдають шкоди

правопорядкові, а до осіб, які їх скоїли, вживаються заходи державного

впливу. Особливістю розмежування суспільної небезпеки є той критерій, за

яким адміністративне правопорушення є на ступінь нижчим, аніж скоєння

злочину.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправним, тобто ця дія чи

бездіяльність чітко заборонена відповідною нормою адміністративного

законодавства. Доцільно зазначити, що правові норми, за порушення яких

настає адміністративна відповідальність, урегульовані не тільки нормами

адміністративного права, а й іншими галузями права, а саме: цивільного,

трудового, земельного тощо (порушення правил охорони праці — трудове

право; агрохімічних норм — земельне право).

Діяння, яке не є

протиправним, не може утворювати адміністративного правопорушення і

відповідно тягти за собою адміністративну відповідальність.

Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до її поведінки

та наслідків. Вина виступає у двох формах: у вигляді умисної та

необережної. Ступінь вини береться до уваги під час накладання

стягнення, звільнення від адміністративної відповідальності. Відсутність

вини виключає визнання діяння адміністративним порушенням.

Важливою юридичною ознакою адміністративного правопорушення є те, що за

його скоєння настає тільки адміністративна відповідальність. Тобто, якщо

за порушення норм загальнообов’язкового характеру, що діють в управлінні

та інших сферах, адміністративної відповідальності не передбачено, то

воно не визнається адміністративним правопорушенням.

Перелік літератури.

1. В.В.Копєйчиков. Правознавство . – К.:Юринком Інтер, 1999.

2. Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства:

Зб.наук.прац.- Вип.2. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України,

1997.- 320с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Академія Муніципального Управління

Економічний факультет

Кафедра правознавства

Реферат

На тему:

“Адміністративне право”

Підготував:

Студент економічного

Факультету

Групи ОА-1

Чернишов Павло

Київ – 1999План.

Учасники провадження в справах про адмінстративне правопорушення.

Стадії провадження справ про адміністративне правопорушення.

16 стр., 7588 слов

Адміністративне правопорушення — Право — и — ...

... зону"). Слід зазначити, що у вищевказаному поняття "адміністративне правопорушення" і "адміністративний проступок" ототожнюються законодавцем, тобто адміністративний проступок не є особливим різновидом адміністративних ... порушення права, його норм (не може визнаватися адміністративним протиправним дія чи бездіяльність, якщо таке не передбачено нормою). Протиправність адміністративного проступку ...

Адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і

громадську безпеку.

Характеристика протоколу про адміністративне правопорушення.

Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює

різноманітні види адміністративного провадження, кожному з яких

притаманні специфічні особливості залежно від характеру розгляду

конкретних справ та особливостей виникнення

адміністративно-процесуальних відносин. Адже очевидно, що процедура

накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд

заяв і накладення дисциплінарного стягнення мають суттєві відмінності.

Тому й існує багато видів процесуальної діяльності та адміністративних

проваджень.

Адміністративне провадження є особливим видом урегульованої правовими

нормами процесуальної діяльності уповноважених суб’єктів із розгляду

окремих груп адміністративних справ.

Адміністративний процес має у своїй структурі різноманітні види

провадження, з-поміж яких необхідно вирізнити основні, найдетальніше

врегульовані адміністративно-процесуальними нормами: провадження з

пропозицій, заяв і скарг громадян; провадження у справах про

адміністративні правопорушення; провадження із застосування

дисциплінарних стягнень.

Крім того, адміністративний процес складається зі стадій, кожна з яких

криє в собі сукупність послідовних процесуальних дій. Такий процес

звичайно починається зі стадії порушення конкретної справи з подальшим

скеруванням її відповідному повноважному органові для розгляду. На

першому етапі виявляються підстави, встановлюється, яке відомство

розглядатиме справу, а також здійснюється низка процесуальних дій: збір

матеріалів, оформлення документа про порушення справи, виклик

зацікавлених осіб, фіксація доказів тощо.

Найважливішими процедурами у провадженні з конкретної адміністративної

справи є подання сторонами їхніх пояснень, заперечень, вимог,

дослідження органом управління доказів, що на них посилаються сторони.

Отже, можна вирізнити такі стадії провадження. Перша стадія — подання

громадянином заяви і прийняття її до розгляду відповідним органом

(посадовою особою), яка веде провадження; друга — розгляд справи, тобто

встановлення й дослідження фактичних обставин; третя — ухвалення

рішення; виконання рішення; його оскарження.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення найбільш повно

врегульоване нормами матеріального і процесуального адміністративного

права. Правові підстави його застосування закріплено в чинному Кодексі

про адміністративні правопорушення. Саме провадження має такі процедури:

  • адміністративне розслідування за фактом вчинення проступку; порушення

справи про адміністративне переслідування; розгляд і винесення рішення

із зазначеної справи; оскарження постанови в порядку нагляду; виконання

постанови.

Адміністративне розслідування являє собою попередню перевірку фактів

щодо конкретного порушення норми Особливої частини Кодексу про

4 стр., 1974 слов

Порушення провадження по справі в господарському процесі

... порушення провадження по справі, в якій зазначається про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час та місце його ... в судовому процесі, - копію відзиву. Відзив підписується уповноваженою особою відповідача або його представником. ... господарських судах України; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, що вирішує господарський спір у ...

адміністративні правопорушення, огляд місця події, затримання

правопорушника, збір пояснень, установлення особи порушника через

перевірку документів чи адресне бюро. Адміністративне розслідування

проводять працівники міліції, члени дружини, представники державних

спеціальних інспекцій, прокурори.

Порушення справи про адміністративне правопорушення вчиняється за

наслідками адміністративного проступку. Зазначені дії закріплюються

складанням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду

адміністративної справи про будь-яке правопорушення. Інші документи не є

підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності,

але на їх основі може бути складено протокол.

Отже, можемо зазначити, що протокол є підсумком адміністративного

розслідування і початком провадження в адміністративній справі. Тому

встановлено певні вимоги до змісту протоколу. Він, зокрема, має

передбачати такі реквізити: дата і місце його складення, посада,

прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про

особу порушника; місце, час учинення і сутність адміністративного

правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке

правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

  • пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила

адміністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих

протокол може бути підписаний і цими особами. Якщо правопорушник

відмовляється від підписання протоколу, в ньому робиться про це запис.

Крім того, особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, має право

подати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також

викласти мотиви, що спонукали її до відмови підписувати протокол.

Повноваженнями щодо складання адміністративних протоколів наділено

посадових осіб чи представників громадських організацій (наприклад,

працівників міліції, членів народних дружин, представників державних

спеціальних інспекцій, прокурорів), на яких згідно з чинним

законодавством покладено обов’язки зі здійснення контролю за дотриманням

певних правил у відповідній галузі чи сфері народного господарства.

Особа, яка складає протокол, в обов’язковому порядку роз’яснює

порушникові його права та обов’язки, про що робиться відповідна зазначка

у протоколі. Протокол надсилається органові чи посадовій особі,

уповноважених розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Якщо протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, а

складення його є обов’язковим, працівник органу внутрішніх справ може

доставити порушника в міліцію. У разі порушення ок ремих правил

(наприклад, користування засобами транспорту, правил пожежної безпеки,

санітарно-протиепідемічних правил на транспорті) порушник може бути

доставлений уповноваженою на те особою для складання протоколу в

міліцію, якщо в нього відсутні документи, що засвідчують його

9 стр., 4168 слов

К СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

... що адміністративне право як сукупність, система – це такий розподіл нормативного матеріалу і побудова його, котра дає змогу наочно побачити різні блоки (частини) цієї галузі у їх єдності. Система адміністративного ...

особистість.

Для належного забезпечення провадження у справах про адміністративні

правопорушення в необхідних випадках здійснюються процесуальні заходи,

метою яких є припинення адміністративних правопорушень, установлення

особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення,

забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ. До таких заходів

належать: адміністративне затримання особи; особистий огляд; огляд речей

та вилучення речей і документів.

Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є

скоєне правопорушення, що тягне за собою адміністративне стягнення.

У законодавстві поняття “адміністративне правопорушення” сформульовано в

Кодексі про адміністративні правопорушення. Згідно з цим Кодексом

адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,

винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на

державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи

громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством

передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна

відповідальність настає лише в тому разі, коли правопорушення за його

характером не тягне за собою згідно з чинним законодавством кримінальної

відповідальності.

Отже, адміністративне правопорушення має притаманні тільки йому юридичні

ознаки. До них необхідно віднести: протиправність, винність і

відповідальність (адміністративне стягнення).

Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого

адміністративним законодавством. По-перше, це вольовий акт поведінки

певної особи; по-друге, воно має два аспекти поведінки: дію чи бездію.

Дія — активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої

нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання,

користування без дозволу радіопередавачем тощо).

Бездія — пасивне

невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов’язків

(скажімо, порушення порядку реєстрації чи виписки іноземних громадян та

осіб без громадянства і оформлення для них документів).

Важливою ознакою адміністративного правопорушення є наявність суспільної

небезпеки. За своєю природою таке діяння є антигромадським і завдає

шкоди інтересам громадян, суспільства, держави. Слід зазначити, що

адміністративне законодавство конкретно не передбачає у своїх нормах

цієї ознаки як універсальної властивості. Водночас адміністративні

правопорушення посягають на конкретні відносини і завдають шкоди

правопорядкові, а до осіб, які їх скоїли, вживаються заходи державного

впливу. Особливістю розмежування суспільної небезпеки є той критерій, за

яким адміністративне правопорушення є на ступінь нижчим, аніж скоєння

злочину.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправним, тобто ця дія чи

бездіяльність чітко заборонена відповідною нормою адміністративного

законодавства. Доцільно зазначити, що правові норми, за порушення яких

настає адміністративна відповідальність, урегульовані не тільки нормами

адміністративного права, а й іншими галузями права, а саме: цивільного,

трудового, земельного тощо (порушення правил охорони праці — трудове

право; агрохімічних норм — земельне право).

4 стр., 1832 слов

Склад адміністративного правопорушення

... складу адміністративного правопорушення. Щодо цього виникає питання: скільки ознак у правопорушення, які ці ознаки за своїми юридичними властивостями, які з них є обов’язковими для визнання діяння адміністративним проступком, ... бланкетних нормах і змінюються підзаконними актами, наприклад, законом установлена відповідальність за порушення правил санітарії (статті 42, 43, 107), торгівлі спиртними ...

Діяння, яке не є

протиправним, не може утворювати адміністративного правопорушення і

відповідно тягти за собою адміністративну відповідальність.

Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до її поведінки

та наслідків. Вина виступає у двох формах: у вигляді умисної та

необережної. Ступінь вини береться до уваги під час накладання

стягнення, звільнення від адміністративної відповідальності. Відсутність

вини виключає визнання діяння адміністративним порушенням.

Важливою юридичною ознакою адміністративного правопорушення є те, що за

його скоєння настає тільки адміністративна відповідальність. Тобто, якщо

за порушення норм загальнообов’язкового характеру, що діють в управлінні

та інших сферах, адміністративної відповідальності не передбачено, то

воно не визнається адміністративним правопорушенням.

Перелік літератури.

В.В.Копєйчиков. Правознавство . – К.:Юринком Інтер, 1999.

Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства:

Зб.наук.прац.- Вип.2. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України,

1997.- 320с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter