Курсовая работа нотариат в украине

РОЛЬ І ЗАВДАННЯНОТАРИАТА У УКРАЇНІ

Однією форму захисту суб’єктивних цивільних правий і охоронюваних законом інтересів є нотаріальна форма захисту.

1. Завдання нотаріату

Завданнями нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, правий і законних інтересів фізичних юридичних осіб, сприяння зміцненні законності та правопорядку, попередження правопорушень.

Три основних завдання, що виконує нотаріат.

Перше завдання — захист і охорона власності, правий і законних інтересів фізичних юридичних осіб.Нотариальние органи переважно виконують правоохоронну функцію, але нотаріальна діяльність то, можливо засобом захисту прав, наприклад, у разі вчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення несплати чеків. Виконання це завдання буде ефективний, якщо буде реалізуватися відповідно процесуальним нормам, встановленим Закон України «Про нотаріат», що гарантує захист правий і охоронюваних законом інтересів громадян і організації під час проведення нотаріальних дій. Порушення цих процесуальних норм веде до недійсності нотаріального акта.

Друге завдання — дії, що завдають нотаріальні органи, забезпечують захист та охороні важливих правий і інтересів громадян і організації, пов’язані зі своїми буттям, існуванням, діяльністю, оскільки стосуються їх майнові права та ґарантування подальшої реалізації інших істотних прав громадян.

Отож, підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріус виконує та третій завдання — запобігає можливі правопорушення.

Третє завдання — запобігання правопорушень виконується також через правові консультації, роз’яснення наслідків скоєння нотаріальної дії.

З завдань, які виконують нотаріальні органи, можна дійти невтішного висновку, що сутність нотаріальної діяльності залежить від посвідченні і підтвердженні певних правий і фактів, в юридичному закріпленні цивільних прав для запобігання можливих порушень або сам є засобом захисту вже порушених прав.

Законодавство про нотаріат регулює громадське відносини, що виникали між нотаріальними органами та посадовцями, які звертаються за скоєнням нотаріальних дій. Отже, нотаріальне процесуальне право — це система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникли у процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та посадовцями, які звертаються за скоєнням цих дій.

12 стр., 5560 слов

Понятие, сутність, функції та принципи права

... до ліквідації інституту рабства, хоча фактичне нерівність не зникло. Проте Природа і сутність права, його основні засади і призначення залишилися незмінними протягом усього його существования. ГЛАВА ... рода. На зміну інститутам і нормам родової влади приходять право і держава, як загальна і необхідна форма захисту свободи індивідів — суб'єктів правничий та держави й регулятора ...

Предметом нотаріального процесуального права є відносини, які регулювалися цими правами.

>Нотариальное процесуальне право перестав бути самостійної областю права України. Питання його місце у системі права України є спірним в юридичної літературі. Існує думку, що нотаріальна процесуальне право входить у предмет регулювання громадянського процесуального права. Це тим, як і суд, і нотаріат здійснюють те саме функцію захисту правий і законних інтересів.Возражая проти, можна вказати, що нотаріат функцію захисту правий і законних інтересів здійснює, виняток, лише під час трьох нотаріальних дій: вчинення виконавчих написів, протестів векселів і посвідчення несплати чеків.

Здійснюючи нотаріальні дії, нотаріуси здійснюють охорону правий і інтересів. У цьому захист прав нотаріальними органами немає остаточного характеру. Акти нотаріальних органів можуть бути оскаржені у суді чи арбітражний суд. З іншого боку, захист права нотаріальним органом стоїть, якщо вимога заперечується другий стороною.

>Нотариальное процесуальне право є самостійним щодо громадянського процесуального права, оскільки діяльність нотаріальних органів має явний характер, під час нотаріальних дій немаєсостязательная форма процесу, нотаріус встановлює юридичні факти здебільшого підставі документів. З іншого боку, нотаріальні органи є органами управління, та його діяльність має адміністративний характер. Тому є підстави вважати, що нотаріальна процесуальне право входить у предмет регулювання адміністративного процесуального права.

Питання місці нотаріального процесу у правову систему носить теоретичний характер, і щодо вирішення цього питання на юридичної літературі немає єдиної думки. Так, більшість учених відносять нотаріальний процес донесудебним формам захисту цивільних правий і охоронюваних законом інтересів, іноді вважають самостійним, але об’єднують його із громадянським процесом.

Про схожості нотаріального процесу з адміністративним процесом свідчить і трохи інших ознак:

  • в нотаріальному процесі хто не наважується спірні питання;
  • нотаріальні акти відбуваються виходячи з фактів, у наявності яких нотаріуси можуть переконати безпосередньо виходячи з наданих документів;
  • нотаріус діє одноособово, і має власну специфічну компетенцію;
  • у разі неможливості встановити певні обставини з допомогою доказів, якими володіє обличчя, нотаріус неспроможна здійснювати нотаріальне проведення і роз’яснює особі її можливість звернення до суду за встановленням відповідного обставини чи факту; нотаріальна структура керується і контролюється Міністерством юстиції.

Такі ознаки дозволяють порівняти нотаріусів з органами реєстрації актів громадського стану, ознаки яких схожі, хоча у нотаріальному процесі завдання й кошти мають значно ширші кордону. Якщо ж порівнювати далі, відповідальність нотаріусів цій підставі істотно відрізняється від відповідальності органів реєстрації актів громадського стану та його посадових і службових осіб. На відміну з інших органів управління органи нотаріату характеризуються особливим становищем посадових осіб, і навіть їх компетенцією. Нотаріус — ця посадова особа, що у своєї діяльності під час здійснення нотаріальних функцій незалежна. Він підкоряє лише закону, тоді як інші посадові особи органів управління під час здійснення своїх зобов’язань мають виконувати вказівки вищих керівників.

4 стр., 1810 слов

Господарське процесуальне право

... право і деяких інші питання. Слід також сказати розмежовувати поняття науки господарського процесу господарський процес як навчальну дисципліну. Господарський процес як навчальна дисципліна вивчає, передусім, чинне господарське процесуальне право, ...

Предметом нотаріальної діяльності безперечні справи, яке зумовило специфічний метод рішення нотаріальними органами віднесених їх компетенції питань. Органи нотаріату не застосовуютьсостязательную форму процесу, а встановлюють юридичні факти, зазвичай, виходячи з наданих їм письмових документів. У нотаріальному процесі відсутні публічні початку. На відміну від суду, який у більшості випадків розглядає справи в самісінький відкритих судові засідання, нотаріуси повинні зберігати таємницю скоєних нотаріальних дій. Це збільшує довіру до нотаріусів, попереджає виникнення сімейних конфліктам та інших небажаних результатів. Посада нотаріуса справді є про публічної, що визначається доступністю нотаріальної діяльності, слід зазначити, що сам високий вміст нотаріальної діяльності позбавлений характеру публічності. Це забезпечується таємницею скоєних нотаріальних дій.

Нотаріуси та інші посадові особи, що завдають нотаріальні дії, відповідають за розголошення таємниці скоєних нотаріальних дій.

>Специфичность положення у системі органів управління, спеціальні дії, врегульовані законом проведення, що забезпечують правильне та чітке виконання нотаріальних функцій і гарантують права клієнтів, зумовлені завданнями і принципами діяльності нотаріату. Суть нотаріальної діяльності у тому, що вона не має котра засвідчує, підтверджує характер, юридичне закріплює цивільні права з метою запобігти від можливого подальшого їх порушення. За своєї функціональної природою нотаріальні органи найближчі в суд, оскільки ті, та інші ведуть у інтересах громадян, і юридичних єдину функцію контролю цивільних правовідносин. Цей контроль має попередній характер під час проведення нотаріальних дій, коли відсутній суперечка про право і немає правопорушення, на відміну судового наступного контролю, з допомогою що його процесі вирішення спору визначається правопорушник, якого вживаються заходи впливу.

Місце нотаріального процесу у правовій системі України визначається законодавством України. Цивільним кодексом та інші нормативними актами визначається обов’язковий порядок нотаріального посвідчення угод випадках, вказаних у законі (ст. 47 ЦК), та інші випадки обов’язкового скоєння нотаріального проведення. Недотримання у випадках нотаріальної форми тягне у себе недійсність угоди з деякими юридичними наслідками, і навіть неприйняття до розгляду документів без відповідного нотаріального оформлення тощо.. Так, статтею 227 ЦК передбачається, що формою договору продажу-купівлі житловий будинок мали бути зацікавленими нотаріально посвідчений договір, якщо хоча б однієї зі сторін є громадянин. У цьому та інші угоди, Не тільки певні у законі, їхнього більшої юридичної достовірності може бути нотаріально засвідчені.

Про зв’язок нотаріального процесу з областями матеріального права слід поставити на цей вид щодо недоцільність у тих нормативні акти викладати механізм скоєння нотаріального проведення. На погляд автора, доцільно докладно викладати механізм здійснення нотаріального проведення Законі «Про нотаріат», оскільки це дасть можливість розробляти комплексний підхід запровадження певних законодавчими нормами матеріальних прав фізичних чи юридичних осіб у практику діяльності нотаріату, узгодити його з нормами нотаріального процесу. Тож є зробити і зворотної висновок, що у випадках, коли нотаріальний процес над можливості забезпечити охорону чи захист прав громадян або юридичних через недосконалість (невизначеність) норм матеріального права, то такому разі слід вносити відповідні доповнення у норми матеріального права з єдиною метою конкретизації правовідносин, зміни, якщо норми права у цій галузі суперечать загальним правових норм тощо.

11 стр., 5057 слов

Співвідношення держави, права, закону і людини у філософії

... права й закону породило ілюзію всесилля закону, і замість очіку­ваного зміцнення закону виявилась його широкомасштаб­на девальвація, недієвість, правовий нігілізм. Нерозрізнення права і закону, переважання закону над правом ... сповідувати ніякої. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та ...

Після винесення постанови про накладення арешту на нерухомого майна органи Міністерства внутрішніх справ, суди звертаються державних нотаріальним конторах про внесення відомостей в Базовий реєстр певного реєстраційного округу. Отже, нотаріальний процес сприяє як громадянам та юридичним особам в охороні й захисті їх прав, чи державних органів у тому діяльності щодо захисту правий і інтересів громадян, організацій корисною і держави. Отже, нотаріуси як особисто мають виконувати правоохоронну і правоохоронну функцію, так І ними покладаються обов’язки щодо сприяння здійсненні іншим правоохоронних органів їхніх повноважень.

>Нотариальний процес має тісний зв’язку з цивільним судочинством, оскільки особам, хто вважає своїх прав збудженими неправильнимсовершениям чи неправомірним відмовою у вчиненні нотаріального проведення, законодавством надане право звернення до суду для захисту порушених правий і охоронюваних законом інтересів. До суду звертаються у разі виникнення спору на право щодо розподілу спадкового майна, продовження термінів бути прийнятим спадщини, оскарження виконавчого напису та інших випадках.

Але зв’язок між нотаріальним процесом і громадянським судочинством повинні прагнути бути більш певним. Так було в Інструкції про порядок скоєння нотаріальних дій нотаріусами України у год. 4 п. 114 передбачається, що нотаріуси у випадках можуть скласти довідки, видані підприємствами, установами i організаціями з місцеві роботи, чи проживання, якщо вони коїться з іншими документами підтверджують споріднені й інші відносини спадкоємців з спадкодавцем. На думку, Інструкція має встановлювати, що не даному випадку їх беруть. Одразу виникає запитання: надане чи законодавством право нотаріусу аналізувати докази або докази, що він враховували, повинні прагнути бути безперечними, однозначними.

У цивільному судочинстві передбачені встановлення фактів, які мають юридичне значення, які є явними і потребують судовому підтвердженні шляхом дослідження та аналізу доказів, що саме це у порядку окремого проведення цивільному судочинстві встановлюється факт родинних взаємин громадян із з метою отримання спадщини. Звідси випливає неврегульованість питання, якщо нотаріус у тому даному випадку прийняв вищезгадану довідку, куди особі треба звертатися й — до проведення із оскарження нотаріальних дій чи встановленням юридичного факту родинних взаємин? Як у цьому випадку має діяти суддя? На думку, положення Закону і Інструкції повинні викладатися в такий спосіб, щоб правовідносини, що вони регулюють, набували однозначність. І тут визначити приналежність юридичних обставин до повноважень нотаріату чи суду буде неважко.

З вищенаведеного можна говорити, завдяки специфічним методам нотаріальний процес характеризується як явний, що безпосередньо пов’язані з такими областями права як громадянське, сімейне, фінансове, земельне, житлове, міжнародне, громадянське процесуальне право.

17 стр., 8141 слов

Право приватної власності за законодавством України

... України у ст.316 визначає право власності, як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону ... відношення між людьми з приводу матеріальної основи господарської діяльності, тобто засобів виробництва. В цьому, ... приватна власність. Це свідчить про необхідність удосконалення регулювання інституту права приватної власності у законодавстві України. 1. Поняття власності та права ...

Джерела нотаріального процесуального права — це нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів прокуратури та процесуальний порядок скоєння ними нотаріальних дій.

Джерелом нотаріального процесуального права насамперед слід назвати Конституцію України, що закріпила низку дуже важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів.

Основні становища діяльності нотаріальних органів прокуратури та посадових осіб, що завдають нотаріальні дії, врегульовано Закон України «Про нотаріат», який ухвалений Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. і почав силу 1 січня 1994 р.

Закон України «Про нотаріат» детально регламентований питання діяльності нотаріальних органів. З метою вдосконалення діяльності нотаріат врегульоване створення приватної нотаріальної діяльності, що дає змогу розвантажити систему державних нотаріальних контор, підвищити якість скоєння нотаріальних дій, і навіть піднесення престижу професії нотаріуса.

Новим законом підвищення фаховий рівень нотаріуси встановлено вищі вимоги до заняття посади нотаріуса (обов’язкова стажування, складання кваліфікаційного випробування, одержання свідоцтва на заняття нотаріальної діяльністю).

Посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса.Урегулировано підстави для анулювання свідоцтва навчання нотаріальної діяльністю, чітко визначено правничий та обов’язки нотаріуса. Разом про те встановлено правові гарантії захисту правий і інтересів нотаріуса.

Джерелами нотаріального процесуального права є й окремі закони. Це — Закон УРСР «Про власність» від 7 лютого 1991 р., закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 22 червня 1993 р., закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 р. з цим і доповненнями на 12 березня 1994 р., закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. з цим і доповненнями на 22 лютого 1994 р., закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р., закон України «Про внесенні змін у закон України «Про заставу» від 21 жовтня 1997 р., закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р. зі змінами на 19 вересня 1997 р. та інших.

Значну роль регулюванні нотаріального законодавства зіграють постанови Верховної Ради України, саме: «Про порядок набрання чинності закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р., «Про тлумаченні закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 24 грудня 1993 р., «Про ратифікації Угоди про про порядок розв’язання суперечок, що з здійсненням господарську діяльність» від 19 грудня 1992 р., тощо. буд.

Важливим джерелом нотаріального процесуального права є постанови і розпорядження Кабінету міністрів України. Йдеться про затвердження Положення про Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від22февраля 1994 р., про декреті «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 р., про декреті «Про державне мито» від 21 січня 1993 р., про порядок посвідчення

6 стр., 2725 слов

Аграрне право України

... аграрного права Аграрне право України характеризується своєрідним предметом правового регулювання. Це є аграрні правовідносини, які, по-перше, випливають із спеціальної правосуб'єктності суб'єктів аграрного права, із специфіки їхніх завдань та предмета діяльності; ... у відповідні правові інститути аграрного права. Ці норми в процесі виконання вимог закону і правозастосування зумовлюють виникнення, ...