Податкове право реферат

Реферат

Реферат студентки 5 курсу спеціальності юриспруденція з урахуванням вищої освіти Киреевой І.Г.

Російську академію державної служби за Президента Російської Федерації

Північно-Західна академія державної служби

Карельський філія м. Петрозаводську

Петрозаводськ 2005

Запровадження.

Основні положення про податках закріплені у Конституції. Відповідно до статтею 57 Конституції Російської Федерації, «кожен зобов’язаний платити законно встановлені податки та збори. Закони, встановлюють нові податки чи що погіршують становища платників податків, зворотної дії не имеют»[1].

Поняття податку міститься й у Податковому Кодексі, де вказується що податок – це обов’язковий, індивідуально безплатний платіж, стягуваний з організацій корисною і фізичних осіб, у формі відчуження належали їм у праві власності, господарського ведення чи оперативно керувати коштів, з метою фінансового забезпечення діяльності, держави й муніципальних образований[2].

Податкове право є галузь правової системи, що регулює суспільні відносини у сфері оподаткування, тобто відносини у через відкликання збиранням податків та інших обов’язкових платежів, організацією і функціонуванням системи органів податкового регулювання і податкового контролю всіх рівнях державної влади місцевого самоуправления[3].

У цьому роботі ми розглянемо основні податкові теорії, які роз’яснюють сутність оподаткування нафтопереробки і виділяють його принципи.

Є різноманітні погляди на цю проблему періодизації розвитку наукової теорії оподаткування. Так, О.Н. Горбунова виділяє три основних періоду у розвитку оподаткування, кожен із яких характеризується своїми ознаками і особливостями.

Перший період характеризується становленням оподаткування стародавньому світі й у середньовіччі. Вона зазначає, що виникнення податків відбувається разом з появою перших держав, коли діють товарно-грошові відносини, формується державний апарат управління і примусу, утримання якого потрібні средства[4].

У середньовічній європейських державах були відсутні розвинені податкові системи, податки мали разовий характер. Розвиток державності диктувало на об’єктивній необхідності посилення державної машини, що зумовило виникнення податкових систем, котрі відвідують зміну разовим, безсистемним платежах.

4 стр., 1929 слов

Обов язки та права платників податків

... специфічної з метою оподаткування класифікацією платників податків є розподіл суб'єктів на комерційні фірми та некомерційні організації. Залежно ... платники податків зобов'язані: > сплачувати законно встановлені податки; > стати на облік органів Державної податкової ... виділити такі характерні ознаки платників податків. 1) Платники податків є суб'єктами податкового права, що потенційно можуть не ...

Наприкінці XVII на – початку XVIII століть настає другий період розвитку оподаткування, коли податки ставали провідним джерелом дохідної частини бюджету. Демократичні перетворення на європейських державах на той час наклали відбиток, і значно встановлення й стягування податків. Тоді й починає формуватися наукова теорія оподаткування, основоположником якої став ж Адам Сміт — засновник класичної школи. У своїй роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» він вперше сформулював принципи оподаткування, дав визначення податкових платежах, зазначив би їхнє місце у фінансовому системі государства[5].

Він обгрунтував висновок у тому, що для платника є показник свободи, а чи не рабства.

Нарешті, третій період, що відзначається О.Н. Горбуновой, починається початку ХХ століття разом й характеризується подальшим удосконаленням податкових систем. Тут з’являються такі наукові течії як кейнсианство, основоположником якого стала Джон Кейнс, і неокласицизм з Альфредом Маршаллом, Милтоном Фридменом та його послідовниками. Сучасні учені гадають, що досі пір досі не створено ідеальної податкової системи. Численні податкові реформи, у багатьох країнах свідчить про подальшому процесі розвитку податків і місцевих податкових систем загалом.

Автор даного реферату пропонує простежити, як розвивалася наукова теорія оподаткування. Для цього найзручнішою представляється періодизація, запропонована О.Н. Горбуновой. Для зручності викладу можна поєднати перші двоє періоду, виділені О.Н. Горбуновой першому розділі нашої роботи — Податкові теорії XVII-XIX ст. Класична школа. А третій період, відповідно, – у другому розділі – Наукові концепції оподаткування ХХ століття. Кейнсианство і неокласицизм.

З назви глав можна знайти й завдання автора – це дослідження наукових концепцій починаючи з XVII століття, докладніше зупинимося на теорії Адамом Смітом включно (класична школа), оскільки принципи виведені їм стали основою сучасного оподаткування. Однак ж розглянемо розвиток теорії оподаткування з ХХ століття – де основними школами були неокласична і кейнсианство.

Аби вирішити поставлених завдань автор користувався переважно працею М. Блауга «Економічна думку в ретроспективі», де освячені основні погляди представників різних напрямів, С.А. Бартенева «Економічні теорії та школи», Я.С. Ядгарова «Історія економічних навчань» й інші. З навчальних посібник особливо хотілося б виділити «Податки і податкове право» під редакцією А. У. Брызгалина, а як і «Основи податкового права» під редакцією З. Р. Пепеляева. У цілому нині, літератури присвяченій науковим поглядам класичної школи досить багато, тоді як пошук матеріалу про неокласичної школі викликав певні труднощі.

Глава I. Податкові теорії XVII-XIX ст. Класична теорія.

Податкові теорії розуміють певну систему наукових знання суті Доповнень і значенні податків, тобто різні варіанти моделях оподатковування у державі залежно від визнання за податками тієї чи іншої назначения[6].

Потреба встановити теоретичні основи податкових відносин обумовлена об’єктивними причинами. Це з тим, що практику нанесення оподаткування випереджала фінансову науку, яка підготувала думку щодо справедливості стягування податків, тому існувала необхідність теоретичного обгрунтування податків.

5 стр., 2448 слов

Предмет, функції та метод теорії держави і права — Теорія ...

... нової навчальної дисципліни — загальна теорія права, котра являла собою узагальнюючу галузь знань. 1.Предмет теорії держави і права Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні ...

Можна виділити декілька етапів формування поглядів на природі оподаткування. На перших етапах податок виступав у основному як економічна категорія і лише з останньому етапі податок став отримувати правове зміст.

Однією з первинних форм оподаткування виступала данина з переможеного народу. Перший прообраз податків – податку побежденных[7].

У Давньому Єгипті й інших Східних деспотіях податки стягувалася як орендної і щодо оплати користування землею, належала глави держави. У ранніх феодальних державах податок розглядався як дарів глави держави. Далі він почали розглядати як допомогу населення своєї держави.

Повноцінне теоретичне обгрунтування оподаткування немає глибоких історичного коріння. До XVII століття — усе ставлення до податках носили випадковий і безсистемний характер, яка дозволяє відносити їх до серйозних теоретичним роботам у сфері. Заміна тимчасових і надзвичайних податків на регулярні і загальні платежі викликало їх неприйняття населенням. Ця обставина зажадав від фінансової науки теоретичного обгрунтування такого явища як податки.

Основні податкові теорії стали формуватися у наукових концепцій, починаючи з XVII століття, як і звід найважливіших принципів, і положень отримали буржуазної науці найменування «загальна теорія податків». Взагалі під податковими теоріями слід розуміти той чи інший систему наукових знання суті Доповнень і значенні податків, місці, ролі значенні у економічній і соціально-політичного життя суспільства. Інакше кажучи, податкові теорії є різні моделі побудови податкової систем держави у залежність від визнання за податками тієї чи іншої назначения[8].

У більш широкому сенсі податкові теорії є будь-які научно-обобщенные розробки (загальні теорії податків), зокрема і з окремим питанням оподаткування (приватні теорії податків).

До приватним податковим теоріям ставляться вчення про співвідношенні різних видів податків, числі податків, їх якісний склад, ставки тощо.

Отже, якщо напрями загальної теорії податків визначають призначення оподаткування цілому, то приватні обгрунтовують, які види податків необхідно встановити, яким повинен бути їх якісний склад парламенту й таке інше. Ми розглянемо загальні теорії податків.

Однією із перших загальних податкових теорій є теорія обміну, що грунтується на возмездном характері налогообложения[9].

Суть теорії у тому, що за податок громадяни купують в держави послуги з охорони від нападу ззовні, підтримки порядку й таке інше. Проте ця теорія була застосовна лише за умов середньовіччя, коли, використовуючи мита збори купувалися військова і юридичний захист, начебто між королем і підданими справді полягав договір. За цих умов теорія обміну була формальним відбитком існуючих відносин.

У період освіти з’явилася різновид теорії обміну – атомістична теорія. Її представниками виступали французькі просвітителі Себастьен Ле Претр де Вобан (1633 – 1707) – теорія «громадського договору» — і Шарль Луї Монтеск’є (1689-1755) – теорія «публічного договору». Ця теорія визнавала, що податок є результатом договору між громадянами й державою, за яким підданий вносить державі плату за охорону, захист й інші услуги[10].

9 стр., 4086 слов

Основи теорії держави та права

... теорія отримала назву теорії географічного детермінізму. Військової (теорії насильства) дотримувались Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський. Вони вважали основною причиною появи держави ... поведінки та закріплює їх у нормах права. Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій ... суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади. Отож, держава - це ...

Ніхто неспроможна відмовитися з податків, як і користування послугами, наданими державою. Разом про те, зрештою, цей обмін вигідний, оскільки саме нездатний уряд дешевше і від охороняє підданих, ніж, якби кожен із новачків захищав себе самостійно. Інакше кажучи, податок виступав платою суспільства за вигоди і світ громадян. Саме таких позицій дотримувалися також англійський філософ Гоббс, французький мислитель Вольтер і Оноре Мірабо.

Швейцарський економіст Жан Симонд де Сисмонди (1773 – 1842) у роботі «Нові початку політичної економії» сформулював теорію податку як теорію насолоди, за якою податки є ціна, уплачиваема громадянином за одержувані від суспільства наслаждения[11].

З допомогою податків громадянин купує нізащо інше, як насолоду від суспільного ладу, правосуддя, забезпечення захисту особи і власності. Отже, Сисмонди в обгрунтуванні своєї теорії поклав теорію обміну в сучасному йому варіанті.

У цей самий період складається теорія податку як страхової премії, представниками якої виступали французький державної діяч Адольф Тьер (1797 – 1877) і англійська економіст Джон Рамсей Мак-Куллох (1789 – 1864).

На думку, податки – це страхової платіж, який сплачується підданими державі у разі наступу будь-якого риска[12].

Платники податків, будучи комерсантами, залежно від свої доходи страхують власність від «війни, пожежі, крадіжки тощо. Проте, на відміну істинного страхування, податки сплачуються задля здобуття права в разі настання страхового випадку отримати суму відшкодувань, а щоб профінансувати витрати уряду забезпечити оборони та правопорядку. Отже, ідея страхування, що лежить основу аналізованої теорії, може бути визнана в тому разі, коли держава перебирає зобов’язання здійснювати страхові виплати громадянам у разі наступу ризику.

Класична теорія податків (теорія податкового нейтралітету) має як високий теоретичний рівень цін та пов’язують із наукової діяльністю англійських економістів Адамом Смітом включно (1723 -1790) та Давіда Рікардо (1772 – 1823) та їхніх послідовників. Прибічники цієї теорії розглядали податки як із видів державних доходів, які мають відшкодовуватиме мінімальні витрати за змістом правительства[13].

У цьому якась інша роль (регулювання економіки, страхової платіж, плату послуги) податках не відводилася.

Ця позиція полягає в теорії ринкової економіки, яку розробив А. Сміт. У ринкових умов задоволення індивідуальних потреб досягається шляхом надання економічної свободи, свободи діяльності суб’єктів. Сміт я виступав проти централізованого управління економікою, які проголосили соціалісти. Не приділяючи уваги доказам, він вважав апріорі, що децентралізація дозволяє забезпечити максимальне задоволення.

Попри те що, що ринкової економіки заборонена управлінню будь-якої колективної волею, вона підпорядковується суворим правил поведінки в. У своїй роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» Сміт докладно аналізує цих правил, приміром, прагнення вільної конкуренції прирівняти ціну до недоліків виробництва, що оптимізує розподіл ресурсів всередині отраслей[14].

А.Сміт також вважав, що уряд повинен забезпечувати розвиток ринкової економіки, охороняючи право власності. На виконання даної функції державі необхідні відповідні кошти. Бо у умовах ринку частка прямих доходів держави істотно зменшується, є основним джерелом покриття зазначених видів вища за витрати мають стати надходжень від податків. Що ж до витрат з фінансуванню інших витрат (будівництво і змістом доріг, зміст судових закладів та інші), вони повинні покриватися з допомогою мит і зборів, сплачуваних зацікавленими особами. У цьому вважалося, що позаяк податки носять безплатний характер, мита збори нічого не винні розглядатися податками.

8 стр., 3614 слов

Акцизний збір — Бухгалтерській облік — и — ...

... По-друге, це податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні. По-третє, суми акцизного збору підлягають включенню до ціни підакцизних товарів (продукції). 2. Платники акцизного збору Платників акцизного збору ... їх вартості або з частковою оплатою. Митна вартість є базою для обчислення податків і зборів, що справляються митницею. Відомості про митну вартість товарів та інших ...

Відповідно до Адаму Сміту, родовими ознаками податкової системи виступав законний, легальний порядок платежів і господарська самостійність плательщика[15].

Ці характеристики лежать у основі визначення кола суб’єктів податкових правовідносин. Основним гарантом свободи, умовою існування податку як демократичного інституту виступає право власності. Право власності виступало умовою і особистої незалежності особи.

Принцип законності, легальності носить підпорядковану роль стосовно принципу господарської самостійності (особистої незалежності) суб’єкта. Сміт оцінює принцип законності податку (її реальний вираз – визначеність терміну сплати, способу платежу, суми ні з погляду гарантії бюджетних надходжень, і з позиції забезпечення незалежності, самостійності платника. Там, цього немає, кожне обличчя, оподатковується даним податком, віддається більшою або меншою мірою до влади збирача податків, котрі можуть обтяжувати податок будь-кого неугодного йому платника чи вимагати собі загрозою за таке поводження подарунок чи взятку[16].

Точна визначеність те, що кожне особа повинна платити, у питанні податкового оподаткування представляється справою такого важливого значення, що дуже вагома ступінь нерівномірності становить набагато менше зло, ніж мала ступінь неопределенности[17].

Цим самим правилом Сміт керується і розробки інших вимог до податкову практику: вимоги зручних і необтяжливих для платника термінів та способів сплати податків (кожен податок повинен стягуватися такої ранньої пори і в спосіб, які найбільш зручними є для платника), вимоги дешевизни стягування податків (до каси держави має надходити сума, розмірна тієї, яка вибуває з кишені платника податків), рівномірність податку (громадянин зобов’язаний брати участь у покритті витрат відповідно до своїм засобам, тим доходах, котра отримує кожен при варті государства)[18].

Виконання цих вимог уявлялося Сміту щонайменше важливим критерієм віднесення до завоювань нової доби. Наприклад, досліджуючи першу історичну форму будинкового податку – подомную подати – А. Сміт помічає: «Щоб засвідчити, скільки осередків у домі, складальникові податків треба було оглянути кімнати у ньому, це неприємне відвідання зробило податок невыносимым»[19].

Тому невдовзі після революції він скасували як «тавро рабства». Обобщенно кажучи, правила, вироблені А. Смітом, вводять податкову практику у певне русло, котре обмежує сваволю уряду, направляють створення взаємних правий і обов’язків громадян і держави.

Ще одне важливе висновок робить Сміт: «принцип господарської самостійності платника податку найкраще реалізується