Закон як джерело права

Курсова робота

Глава 1. Поняття, ознаки й ті види законів

1.1 Поняття законом і його ознаки

1.2 Види законів

1.3 Юридична сила закону

Глава 2. Законодавчий процес

2.1 Стадії законодавчого процесу у РФ

2.2 Суб’єкти законодавчої ініціативи

Глава 3. Співвідношення законом і законодавства

3.1 Поняття законодавства надають у широкому значенні

3.2 Поняття і різноманітні види підзаконних актів

3.3 Співвідношення законом і підзаконного акта

Укладання

Список використаної літератури

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

>Испокон століть у будь-якій державі виникала необхідність регулювання громадських відносин, у зв’язку з ніж приймалися відповідні правові рішення. Найважливіші і стійкі суспільні відносини регулювалися законами, які займають чільне місце у правовий системі.

Історично закон прийшов у зміну правовому звичаєм (закони Хаммурапі у старовинному Вавилоні, закони XII таблиць у старовинному Римі, Російська Щоправда на Русі та інших.).

Кожне держава встановлює у суспільних стосунках певний порядок, який формулюється в правових нормах, їхнім виокремленням правового поля, що охоплює більшість сфер людської діяльності. Людина постійно зтикається з зафіксованими у тих нормах (правилах) вимогами, заборонами ідозволениями. Закон, виступаючи гарантом права і свободи людини, примушує його до дотриманню, виконанню й застосуванню встановлених у ньому положень.

Принаймні стрімкого розвитку та ускладнення соціальних відносин держава розсуває межі свого регулюючого впливу.

Актуальність обраної теми у тому, що на даний час суспільні відносини, швидко мінливі у суспільстві, вимагають інтенсивного законотворчості. У разі політичні й економічні реформ, які у Росії, виявляються як проблеми відновлення, поліпшення законодавства, а й виникає широке коло питань, неврегульованих правом, без яких не можна реалізувати нові економічні та соціальних програм. У нашій країні взятий курс — на формування правової держави, тож треба формування принципово нових правових інститутів, відповідальних його критеріям. У зв’язку з цим підвищується роль державної влади і життя основне джерело права – закону, який встановлює легальні рамки діяльності всіх цих державних і громадських інститутів.

10 стр., 4984 слов

Поняття та види об єктів авторського права

ПРАВО, ЗАКОН, АВТОРСЬКЕ ПРАВО, ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА, ТВІР, ТВОРЧІСТЬ, ВЛАСНІСТЬ, ОХОРОНА. Зміст Реферат................................................................................................. 2 Вступ.................................................................................................... 4 Глава І. Авторське право: поняття та його об’єкти........................... 6 І.1 ...

Існує безліч видів форм (джерел права), але упродовж століть закон є найважливішим підставою, де містяться правові норми і звідки беруться інформацію про змісті цих правових норм.Многозначность цього поняття (форма права, джерело права) в тому, що прийнято виділяти джерело:

1) У матеріальному сенсі (суспільні відносини, форми власності, спосіб виробництва матеріальної життя)

2) У сенсі (матеріали звідки ми пізнаємо право)

3) Уформально-юридическом сенсі (причини юридичної обов’язковості норми)

Самеформально-юридическом сенсі ми можемо вживати поняття «форма» і «джерело» разом.

Проблема закону як джерела права за умов сучасної Росії як теоретичну, а й практично багато важать. Порушення законності, права і свободи громадян, які були не настільки далеке минуле, з’явилися, зокрема, і відступу від принципу верховенства закону. Створюючи закони, нездатні прижитися у суспільстві, суперечать одне одному і громадської системі загалом, державна влада послаблює свій авторитет, знижує ступінь громадського довіри.

Важливим кроком є процес законотворчості, починаючи з вироблення початкової концепції правового акта, розробки проекту й обговорення з урахуванням думок та інтересів різних соціальних груп, адаптації існуючу правову систему, до практичного застосування правового акта.

Через війнуправотворческой діяльності держави воля законодавця знаходить своє вираження в правовому акті і ГЗК стає обов’язкової виспівати. З кожним роком кількість ухвалених законів Російській Федерації збільшується, але з забезпечується необхідним якістю (лише 10 років (1994–2002) почали працювати понад 1200 федеральних законів, прийнятих Державної Думою. У числі – 13 кодексів РФ: Податковий Бюджетного кодексу, частини перша й інша Цивільного кодексу, Сімейний кодекс, Кримінальний,Уголовно-исполнительний, частини перша й інша таки Податкового кодексу, Кримінальний, Арбітражний процесуальний кодекс, Водний кодекс, Повітряний кодекс, Містобудівна кодекс, Кодекс торгового мореплавання, Кодекс внутрішнього водного транспорту, і Лісовим кодексом (Додаток 1).

Ця значна цифра – головне свідчить про те, що закладена у Конституції схема законотворчості цілком працездатна. Але зберігається практика «>заплатного законодавства», залишається дуже багато посилання законів. На цей час гостра питання, наскільки широкий потреби, неврегульованих правом, без яких не можна здійснити регулювання нових стосунків, висунутих життям. Щоб вірно знайти і оцінити ці проблеми варто звернутися, передусім, до розгляду основних питань теорії закону, чого і присвячена дана робота.

Мета цієї роботи — висвітлити що у юриспруденції підходи до розуміння закону як джерела права. У першій главі розглядаються поняття, ознаки і різноманітні види законів, їх юридична сила і у система нормативних актів. У другій главі піддається аналізу законодавчий процес: здійснення законодавчої ініціативи, розгляд законопроектів, особливості затвердження ФІФА й проходження законів та інших нормативно-правових актів до запровадження мит на дію. У третій розбираються співвідношення законом і законодавства: поняття законодавства надають у широкому значенні, поняття, види й ознаки підзаконного акту й його співвідношення до закону. Наприкінці підбиваються підсумки зробленого.

5 стр., 2099 слов

Реферат право власності на землю

... регулюванням право власності на грішну землю. Досягнення мети було поставлено такі: розкрити поняття, ознаки і об'єкти права приватної власності; показати підстави виникнення і припинення права приватної власності на грішну землю. Питання правовим регулюванням права власності на грішну землю розглянуті ...

ГЛАВА 1.ПОНЯТИЕ, ОЗНАКИ І ПЛАНИ ЗАКОНІВ

1.1 Поняття законом і його ознаки

Щоб успішно виконувати своїх функцій, право повинен мати зовнішнє вираз. Такий формою, з допомогою якої воля стає правової нормою, позначають терміном «джерело права». Закон як джерело права відома з найдавніших часів. У у Стародавньому Римі вже у 5 столітті е. існував «Закон 12 таблиць», що був кодифікацією римського національного права.

І на цього часу, протягом багато часу закон ніж формою (джерело) права привертає до собі увагу багатьох правознавців. Траплялися величезних зусиль вивчення його природи, ознак, видів, характеру, соціальної ролі й призначення. Разом з поява держави з’являлася потреба у законах, які регулювали найважливіші суспільні відносини і підкріплювалися силою державного примусу.

Закон разом із суспільством, і державою перебуває у постійному її формуванні та розвитку, доповнюється змінюється.Вирабативаются і формуються погляди про неї, про його окремих характеристиках і рисах. Через це вносять зміни й у поглядах нею, існують дуже суперечливі визначення законом і неоднозначні про неї судження. За багато століть виробилося визначене уявлення про про даному явище. Але з тим, але це означає, що розповіді про законі відомо усе й сучасним дослідникам і вченим у сфері не залишилося полі для діяльності.

У вузькому значенні слова «закон – це нормативно-правової акт, який приймає вищим представницьким органом держави у особливому законодавчому порядку, у якого вищою юридичною чинністю і регулюючі найважливіших суспільні відносини з погляду інтересів та потреб населеннястрани»[1].

Або: «в сенсі закон – це нормативний акт, який приймає в особливому порядку, у якого після Конституції найбільшої юридичну чинність і направлений замінити регулювання найважливіших громадськихотношений»[2]Г.Ф.Шершеневич писав, що довгоочікуваний Закон – це «норма права, що виходить безпосередньо від структурі державної влади у встановленому заздалегідьпорядке»[3].

На етапі закон представляють такі дефініції: закон — це «прийнятий у особливому порядку первинний правової акт» по з основних питань держави, «безпосередньо виражає спільний державний волю і у якого найвищою юридичноюсилой»[4].

Іноді закон у ширшому значенні — як синонім поняття законодавства. І тут під законом розуміють всю сукупність беруть основу потім від держави від імені усіх її законодавчих органів нормативно-правових актів,.

Ознаки закону:

1) Приймається лише органом законодавчої влади –парламентом (ФедеральнимСобранием — у Росії, Конгресом — США, Вибраною Радою в Україні ), які представляють вформально-юридическом сенсі весь народ, або ж безпосередньо самим народом шляхом референдуму суворо установленому порядку;

2)Регулирует основні, найважливіші суспільні відносини;

3)Включает максимально загальні, узагальнюючі норми, які потім розвиваються, конкретизуються, доповнюються підзаконними нормативно-правовими актами;

4) Має особливі процедура прийняття, доповнення, зміни і скасування особливому законодавчому порядку

5) У ідеалі повинен висловлювати волю й інтереси всього суспільства, чи народу

6) Володіє верховенством вромано-германских правових системах

3 стр., 1032 слов

Право державної власності

... означає приналежність майна народу в особі обраних ним представницьких органів державної влади. З цієї точки зору право державної власності в об'єктивному розумінні являє собою сукупність правових норм, що закріплюють ...

(є основним, базової формою правничий та має вищою юридичною чинністю серед інших джерел права).

Решта підзаконні акти повинні відповідати йому нічого не суперечити)

Саме це характеристики виділяють закон з інших нормативно-правових актів, надаючи їй якість верховенства.

Верховенство закону, у своє чергу означає:

  • >
  • у разі якихось розбіжностей між нормативними актами діє закон, як акт більшої юридичної сили;
  • > хто б вправі скасувати або змінити закон крім самого органу, його який видав.

> й інші правові акти мали бути зацікавленими засновані на законах, відповідати їм, не суперечити;

  • >
  • закони не підлягають утвердженню (схвалення,санкционированию) із боку будь-якого виконавчого, судового чи іншого органу;

1.2 Види законів

Хоча закони схожі між собою за місцем і у системі права, способу прийняття, юридичної силі, тим щонайменше, вони значно різняться друг від друга. Що дає нам класифікувати їх за певних видах. Є кілька критеріїв класифікації законів.

Залежно від значимості які у них норм Російській Федерації розрізняють конституційні і звичайні закони, чи поточні. До перших зараховують, передусім, самі Конституції і закони, внаслідок чого можуть вноситися доповнення та зміни у зміст конституцій, або ті закони, необхідність видання яких передбачені самою конституцією.

Конституція – «це основний закон держави (Республіки на складі федерації), основний установчий політико-правової акт, що закріплює конституційний устрій, правничий та свободи людини і громадянина, визначальний форму правління і державної устрою, що засновує федеральні органи структурі державної влади. Конституція є юридичної базою всього поточногозаконодательства[5]« Центральне місце Конституції РФ у правовий системі у тому, що вона:

  • > Приймається народом (чи то з імені народу)

12 грудня 1993 р. провели всенародне голосування, у результаті якого було ухвалено проект нової редакції Конституції.

> Має установчий характер

У Конституції РФ втілена установча влада народу, який джерелом влади й носієм суверенітету. Сенс установчої влади полягає вправі стверджувати основи суспільного телебачення і державного будівництва.

> Володіє вищою юридичною чинністю

Про це просто у ст. 15 Конституції Росії. З іншого боку, у ній підтверджується те що, що кримська Конституція РФ застосовується по всій території Російської Федерації і прямо дію. Решта закони та інші правові акти, які мають менше юридичноїсило, які у Російської Федерації, нічого не винні суперечити Конституції.

> Є основний всім інших джерел права

Особливістю Конституції РФ, на відміну інших нормативно-правових актів, є його поширеність попри всі царини життя суспільства — політичну, економічну, соціальну, духовну та інших., у межах яких вона регулює базові, фундаментальні основи громадських відносин.

> Має пряму дію і всеохоплюючий характер

Це тим, що принципи й положення Конституції РФ граютьнаставляющую роль для всієї системи законодавства і системи права. Конституція встановлює і регулює, які основні акти сприймають різні органи, їх найменування, режим і процедуру прийняття законів, їх юридичної чинності.

> Відрізняється особливим порядком охорони, ухвалення, й перегляду її положень, і навіть спеціально процедурою внесення поправок

Конституції Російської Федерації задіяно всю система органів структурі державної влади. «Конституційний суд Російської Федерації — судовий орган конституційного контролю, самостійно й більше незалежно здійснює судову владу у вигляді конституційногосудопроизводства»[6].

5 стр., 2083 слов

Конституція України

... (ст. 8 Конституції України). Конституція України складається з преамбули та 15 розділів (161 статті). Конституція розпочинається з вступної ... цілісною, себто такою, що поєднана спільною системою державної влади законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів. ... сила Конституції. Згідно з цим принципом, закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції та ...

Він розбирає справи. Якщо є розбіжність у Конституції РФ законах та інших нормативних актів як федеральних органів структурі державної влади, і органів влади суб’єктів Федерації. Визнані які відповідають конституції, акти чи його положення, втрачають силу, а міжнародний договір РФ заборонена запровадження на дію й застосування.

> Конституцію РФ вирізняє та спеціальний, ускладнений порядок внесення поправок перегляду її змісту.

Як випливає з Конституції РФ, може бути зазнала перегляду, соціальній та неї можуть бути внесено окремі поправки.Пересмотру підлягають лише становища 1, 2-ї і 9-ї глав конституції Росії, але вони можуть бути переглянуті ФедеральнимСобранием Російської Федерації. Внесення ж поправок спрямоване зміну гол. 3-8 Конституції РФ, що входить до компетенції російського парламенту.

Право внесення пропозицій перегляді і поправках положень Конституції РФ є:

  • Президент РФ
  • Уряд РФ;
  • Раду Федерації
  • Державна Дума;
  • Законодавчі (представницькі) органи суб’єктів РФ
  • Група чисельністю щонайменше ‘/ 5 членів Ради Федерації чи депутатів Державної Думи.

Тільки, якщо йдеться про перегляд положень глав 1, 2 і 9-те Конституції підтримає 3 /5 голосів від загальної кількості членів Федеральних зборів (Ради Федерації і селянських депутатів Державної Думи) Те Конституційне Збори, своєю чергою, або підтверджуєНизменность Конституції, або пропонує і розробляє проект нової редакції Конституції. Який ухвалюється КонституційнимСобранием 2 /3 голосів чи виноситься на всенародне голосування. У разі Конституція приймається, якщо на неї проголосуй понад половина виборців, які взяли участь у голосуванні притому, що він взяли участь понад половини виборців

Такий порядок перегляду гол. 1, 2 і 9-те Конституції РФ покликаний забезпечити стабільність конституційного ладу синапси і захист права і свободи громадян Росії.

Пропозиція щодо поправки до Конституції повинна утримувати або текст нової статті (частини, або пункту статті) Конституції РФ, або текст новій редакції статті, або становище про виключення статті з Конституції РФ. Цю пропозицію вносять у Державну Думу.

Розгляд Державної Думою проекту закону щодо поправки до Конституції ввозяться трьох читаннях. За його прийняття має проголосувати щонайменше 2 /3 від загальної кількості депутатів Державної Думи і 3 /4 від України всього числа членів Ради Федерації. Після цього закон публікується для загального відома і іде Головою Ради Федерації в законопроектний суб’єктів Федерації до розгляду. Вони мають розглянути закону про поправкою до Конституції РФ впродовж року із дні його прийняття.

Коли законопроектний щонайменше ніж 2 /3 суб’єктів Російської Федерації схвалять даний закон, він іде Президенту РФ для підписання й офіційної опублікування.

По структурі Конституція РФ і двох розділів преамбули.

Перший розділ конституції