Сучасна наука трудового права: проблеми розвитку в контексті
необхідності реформування трудового законодавства
У сучасних умовах надзвичайно актуальною є проблема з’ясування
тенденцій та закономірностей розвитку трудового права у контексті
взаємозв’язку наукових здобутків цієї галузі та розвитку трудового
законодавства України.
Свого часу проблеми становлення та розвитку науки трудового права
досліджували З.К. Симорот [1], А.Р. Мацюк [2], В.І. Прокопенко [3] та
ін. Однак немає наукових досліджень, предметом яких був би аналіз науки
трудового права у пострадянський період. Відтак головне завдання
пропонованої статті є з’ясування основних напрямів і тенденцій розвитку
науки трудового права в умовах незалежної Української держави.
Кінець XX ст. в Україні характеризуються значними як у суспільній, так і
економічній сферах. Цілком природним є зростання інтересу до питань
історії розвитку нашої держави, у тому числі і до історії економічного
розвитку України. Тільки усвідомивши сутність соціально-економічних
процесів, що відбувалися в суспільстві, можна з достатнім ступенем
ймовірності прогнозувати напрями подальшого його розвитку та обирати
адекватні і найефективніші способи, що забезпечуватимуть необхідні умови
становлення нового українського суспільства. Тим часом є всі підстави
визнати рівень як загальноісторичних досліджень розвитку Української
держави і права, так і спеціальних галузевих досліджень недостатнім.
Саме наука вітчизняного трудового права є яскравим прикладом
справедливості зазначеного твердження.
Значні науково-історичні роботи з проблематики трудового права вийшли
майже 50 років тому, і лише це дає підстави для сумніву актуальності
проведених досліджень. Практично жоден підручник радянського і
пострадянського трудового права, що видавався останніми роками, не
приділяє уваги з’ясуванню питань історії науки трудового права чи
історії правового регулювання трудових відносин в Україні. Відповідні
розділи містилися тільки у підручниках, які створювалися відомим ученим,
зокрема фахівцем у сфері трудового права професором Н.Г. Александровим
[4].
Понятие трудовое право
... норм вообще. Он связан непосредственно с историей формирования предмета трудового права в трудоправовой науке. В теории права бытует мнение, что метод отрасли предопределяется содержанием ее предмета ... 11. Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. Советское трудовое право: вопросы теории. М.: Наука, 2003. 12. Киселев И.Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда. М.: ...
Однак останній підручник, що передбачав зазначений розділ, так само
був виданий досить давно.
Необхідність дослідження розвитку науки трудового права України
зумовлюється тим, що сам по собі більш-менш послідовний виклад
історичних фактів не може дати повноти її фактичного стану: є потреба
з’ясування усіх причин об’єктивного та суб’єктивного плану наукових
поглядів у сфері трудового права.
Чинне нині трудове право склалося переважно в період, коли економічною
основою трудових відносин була державна власність. Держава виступала не
тільки як орган влади, але як власник, що зумовлювало жорстке правове
регулювання трудових відносин.
Формульовані державою норми трудового законодавства передбачали, з
одного боку, досить низький (порівняно з країнами з розвинутою ринковою
економікою) рівень оплати праці, а з іншого – надмірний рівень
соціальних гарантій для працівників. Відповідальність за дотримання цих
гарантій держава повністю покладала на організації, які приймали
працівників на роботу за трудовим договором.
Вітчизняне трудове законодавство головно розраховано на великі
промислові підприємства, хоч застосовується у повному обсязі всіма
роботодавцями, які використовують найману працю. Серед нормативних
актів, які покликані регулювати трудові відносини, закони України
посідають чималу частину. Однак нерідко ці відносини регулюються актами
УРСР, СРСР або ж підзаконними нормативно-правовими актами, які
викликають сумнів щодо їхньої відповідності Конституції України. До того
ж, у правовому регулюванні відносин у сфері праці широко практикується
застосування так званої роз’яснювальної практики, тобто листів,
інструкцій різноманітних міністерств, відомств та інших державних
органів.
З утворенням Української держави, появою та розвитком ринкової
економіки, науці трудового права довелося швидко і кардинально змінювати
свою спрямованість. Цей процес відбувається повільно і болісно. До цього
часу наука трудового права не сформувала основоположних засад своєї
галузі.
Таке гальмування розвитку пояснюється головно незацікавленістю
політичного керівництва проблемами трудових відносин. Про це свідчить
хоча б кількість законопроектів трудового кодексу, які подані на розгляд
у комітети Верховної Ради України, і яких є – аж один! [5].
На відміну від інших галузей права, які знайшли свою законодавчу базу
останнім десятиріччям, трудове право виявилось у тій групі галузей, для
яких розробка нормативної бази пов’язана з подоланням розбіжностей з
цілої низки важливих принципових питань у суспільстві і на політичній
арені.
Причин такої ситуації декілька. Перша і чи не головна з них – це стан
економіки країни з усіма метаморфозами останнього часу, які в ній
відбуваються. На все це разом взяте накладаються загальносвітові
тенденції економічного розвитку, серед яких на першому місці стоїть
глобалізація.
Особливості джерел трудового права України
... проблем на даному шляху не виникатиме. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА 1.1 Поняття джерел Трудового права України та їх класифікація Суспільні відносини, повязані з використанням праці, вимагають належного ... спричинює зміну на них трудових відносин. Метою моєї курсової роботи є вивчення і висвітлення думок науковців, що стосуються джерел трудового права України, тобто, оцінка масштабів ...
Друга причина – це сукупність соціальних і освітніх (мається на увазі
аспекти загальноосвітньої і професійної підготовки, перепідготовки)
процесів у суспільстві, які суттєво впливають на розвиток ринку робочої
сили.
Третя причина, вплив якої і значення чимраз зростає, – політизація
процесу розробки законопроектів, у тому числі проекту майбутнього
Трудового кодексу України.
Четвертою причиною можна вважати пасивну роль науки трудового права, яка
упродовж тривалого часу не була спроможна усвідомити зміни в трудових
відносинах на зовсім новій основі і запропонувати концептуальні напрями
для їх регулювання.
З огляду на вказані причини проблем трудового права, а також враховуючи
законопроекти, які перебувають на розгляді Верховної Ради України та в
процесі розробки їх комітетами, виділимо два основних підходи до
предмета науки трудового права:
внесення допустимих корективів за умови збереження найважливіших
положень (“основних цінностей”) і структури діючого трудового права;
втілення впровадження визначальних тенденцій, які склалися в трудових
відносинах під впливом формування і розвитку ринкової економіки.
У сучасній науці трудового права її проблематика, як видається,
зводиться до таких прямо протилежних підходів:
а) значне розширення сфери регулювання трудовим кодексом окремих
аспектів трудових відносин, чи звуження цієї сфери до регулювання лише
їх принципових моментів;
th
?цент у співвідношенні в системі “законодавство – колективний договір” в
процесі регулювання трудових відносин робиться або на перше, або на
друге, від чого залежить і співвідношення імперативних і диспозитивних
норм у законодавстві;
в) проголошення певної кількості далекосяжних прав працівників або ж їх
частини, в тому числі права на працю, у зв’язку з проблемністю їх
реалізації;
г) прийняття під час розробки положень законопроектів за вихідну точку
захист працівника від свавілля роботодавця або ж взяття за основу
рівність між працівником і роботодавцем в їхніх відносинах;
д) побудова відносин між роботодавцем і представниками працівників у
формі консультацій або участь представників працівників в ухвалені
рішень роботодавцем;
е) більший чи менший ступінь жосткості чи гнучкості правового
регулювання оформлення трудових відносин через трудовий договір (форма
трудового договору, строки, порядок зміни умов трудового договору,
порядок припинення трудових відносин);
є) допустимість більшої чи меншої безпосередньої участі роботодавця у
визначені умов праці (робочий час, дисципліна праці, в тому числі
питання заохочення і покарання працівників);
ж) збереження чи встановлення, стосовно низки категорій працівників
(найперше жінок, молодих працівників), пільг в умовах їх найму і праці
або відмова від них;
з) більше чи менше врахування особливостей праці окремих категорій
працівників;
і) наявність чи відсутність відповідальності за дотримання норм
Система трудового права
... эволюционные процессы, что также свидетельствует об изменениях в системе трудового права. Система трудового права проявляется в трудовом законодательстве, а трудовое законодательство выступает источником трудового права. Предмет науки далеко выходит за рамки российского законодательства о труде, ...
трудового законодавства і контролю за ним;
к) більша чи менша увага до механізму вирішення трудових спорів і
механізму відновлення порушених прав.
Цим переліком, ймовірно, не вичерпується вся проблематика науки
трудового права, однак, з нашого погляду, він є головним, хоч і не
основоположним для науки трудового права на даному етапі.
Головною ж проблемою, яка постає перед наукою трудового права, є
створення ефективних механізмів правового регулювання відносин, які
виникають у сфері найманої праці. Досягнення цієї мети може бути
реалізовано за умови продуктивної роботи у сфері правотворчості нашого
законодавця. Робота демократичного парламенту більшою мірою залежить від
стану внутрішніх взаємовідносин різноманітних політичних сил і
структурних відносин у Верховній Раді України. В таких умовах особливо
зростає роль науки трудового права, яка просто зобов’язана розробити
теоретичні основи правового регулювання трудових відносин у сучасній
Україні, на які могли б, якщо не спиратися, то хоча б орієнтуватися
державні органи. Мова йде про те, що наука трудового права повинна вийти
із стану “науки для науки” [6] і стати “корисною для суспільства”.
Відтак наука трудового права повинна відмовитися від своєї орієнтації на
соціалістичну систему господарювання, а поставити своєю метою проведення
досліджень, які б вирішили проблему забезпечення відповідного рівня
гарантій захисту трудових прав та інтересів працівників, які через
об’єктивні обставини змушені продавати свою робочу силу [7].
Слід зазначити, що останніми роками простежувалась розбіжність у
напрямах розвитку правотворчості та наукових досліджень у сфері
трудового права. Так, якщо правотворча діяльність переважно спрямована
на внесення незначних змін в нормативно-правові акти (однак це суттєво
не відбивається на реформуванні трудового законодавства), то наукова
думка поповнилась низкою досить цікавих фундаментальних досліджень, у
яких автори роблять акцент на вирішенні теоретичних питань регулювання
трудових відносин [8].
Тобто правотворчість і наукові дослідження
розвиваються у різних напрямах: держава “замість використання
результатів наукових досліджень при створенні нормативно-правових актів,
фактично усуває науку трудового права від виконання своїх основних
завдань”. А це призводить до недосконалості юридичної техніки та
неефективності законодавства.
На нашу думку, правильним видається судження про те, що ефективність
закону визначається не лише політичною доцільністю правових норм, але
також їх соціально-економічною обгрунтованістю і юридичною чіткістю, чим
і повинна займатися наука трудового права.
Отже, в розвитку науки трудового права виявляються такі основні
тенденції:
- повільність розвитку науки трудового права;
невирішеність основоположних проблем трудового права України, таких як
поняття, предмет, принципи трудового права;
полярність підходів та поглядів щодо вирішення більшості проблем
трудового права;
Метод і функції трудового права
... по трудових спорах, примирні комісії, трудові арбітражі), і може здійснюватися при безпосередній участі профспілок. 2. Функції трудового права Функції трудового права - це основні напрями правового впливу на суспільні відносини, що визначають призначення трудового права ...
відставання процесу формування трудовго законодавства від темпів
розвитку науки трудового права;
значною мірою невідповідність напрямів наукових досліджень прямованості
розвитку суспільних відносин та потребам суспільства.
Водночас, у науковій літературі прогнозуються шляхи подальшого розвитку
вітчизняного трудового права у нашій країні; по суті, йдеться про пошук
концепції нового українського трудового права, тобто засад нового
механізму правового регулювання трудових відносин, який би вимогам
ринковим відносинам, що перебувають на стадії формування, і враховував
національну специфіку України.
Отже, як висновок, можна констатувати, що проблема сучасної науки
трудового права, як видається, полягає у тому, що її становлення та
розвиток відбувається дуже повільно і характеризується незначною
кількістю фундаментальних праць, присвячених дослідженню трудових
правовідносин.
Література
Симорот З.К. Проблемы укрепления социальной справедливости в трудовых
правоотношениях. К.: Наук.думка, 1993.
Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества.
- К.: Наук.думка, 1984.
Прокопенко В.І. Трудовое право. – К.: Політвидав, 1966
Советское трудовое право: Учебник / Под. ред. Н.Г. Александрова, –
М.,1972. – С.43.
Проект Трудового кодексу Народного депутата України Коновалюка В.І. Від
21 травня 2002 року. – див. HYPERLINK “http://www.rada.kiev.ua”
www.rada.kiev.ua .
С.П. Маврин, Т.И. Штринева. Принципы трудового права. – Реформа
трудового закнодательства в России. – М., 2001. – С.9.
П.Д. Пилипенко. Проблеми теорії трудового права. – Л., 1999. – С.3.
П.Д. Пилипенко. Проблеми теорії трудового права. – Л., 1999. – С.4.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
