Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій

Курсова робота

«Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій»

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………… …………….3

Перелік умовних скорочень……………………………………………………. 4

Розділ 1. Право міжнародних організацій ……..…………………………..5

1.1 Поняття та види міжнародних організацій……………………………5

1.2 Членство у міжнародних організаціях………… ……………………12

Розділ 2. Поняття міжнародної правосуб’єктності ……….…………….21

2.1 Поняття та види суб’єктів міжнародного права…………………..21

2.2 Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій…………23

2.3 Правосуб’єктність Європейського Союзу та ООН………… ………26

Висновки…………………………………………………… …………………….33

Список використаних джерел та літератури…………………………….…..34

ВСТУП

Актуальність теми. Питання про міжнародну правосуб’єктність міжнародних організацій актуалізується в зв’язку з постійним зростанням їхньої кількості і посиленням їхньої ролі у вирішенні міжнародних проблем. Практично міжнародні організації стають універсальними структурами, у рамках яких держави в колективному порядку вирішують найбільш важливі питання міжнародного життя.

Проте міжнародна організація не може розглядатися як проста сума держав-членів або як їх колективний уповноважений, виступаючий від імені усіх. Для того, щоб виконати свою статутну роль, організація повинна мати особливу правосуб’єктність, що відрізняється від простого підсумовування правосуб’єктності її членів. Тільки при такій передумові проблема впливу міжнародної організації на її сферу має який-небудь сенс.

Особливе значення діяльності міжнародних організацій, їхня роль в обговоренні і вирішенні найбільшої складних питань міжнародних відносин викликали необхідність виникнення в міжнародному праві окремої галузі – права міжнародних організацій. Й норми є переважно нормами договірного характеру, а саме право організацій – однією з найбільш кодифікованих галузей міжнародного права.

Об’єктом дослідження є правосуб’єктність міжнародних організацій.

Метою курсової роботи є всебічне дослідження міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій. Для виконання зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • дослідити поняття та види міжнародних організацій;
  • розглянути членство у міжнародних організаціях;
  • розібрати поняття та види суб’єктів міжнародного права;
  • визначити міжнародну правосуб’єктність міжнародних організацій;
  • дослідити правосуб’єктність Європейського Союзу та ООН;
  • зробити висновки.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

15 стр., 7432 слов

Поняття господарського договору

Відповідно до поставленої мети визначені такі основні завдання: ·визначити поняття та ознаки господарського договору; ·проаналізувати існуючі класифікації господарських договорів; ·проаналізувати загальний порядок укладання господарських договорів та значення його істотних умов; ·дослідити особливості виконання ...

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ЄАВТ – Європейська асоціація вільної торгівлі

ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку

Євроатом – Європейське співтовариство з атомної енергії

ЄЕС – Європейське економічне співтовариство

ЄОВС – Європейське об’єднання вугілля і сталі

ЄС – Європейський Союз

ІНТЕРПОЛ – Міжнародна організація кримінальної поліції

ЛАД – Ліга арабських держав

МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії

МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку

МВФ – Міжнародний валютний фонд

ММУО – Міжнародна міжурядова організація

МНУО – Міжнародні неурядові організації

МО – Міжнародна організація

МОП – Міжнародна організація праці

НАТО – Організація Північноатлантичного договору

ОАД – Організація американських держав

ОАЄ – Організація африканської єдності

ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ОЄЕС – Організація європейського економічного співробітництва

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ОПЕК – Організація країн-експортерів нафти

ОЧЕС – Організація Чорноморського економічного співробітництва

ОЦАД – Організація центральноамериканських держав

СЕАТО – Союз Таїланду, Філіппін і Пакистану

ФАО – Продовольча і сільськогосподарська організація

ЦАСР – Центральноамериканський спільний ринок

ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

РОЗДІЛ 1

ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

1.1 Поняття та види міжнародних організацій

Міжнародна організація – це об’єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обов’язки, похідні від прав і обов’язків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів [5; 308 c].

Виділяють такі ознаки будь-якої міжнародної організації:

  • членство трьох і більше держав. При наявності меншої кількості держав виникає їх спілка, але не міжнародна організація, що створюється з метою колективного вирішення певних задач;
  • повага суверенітету держав-членів організації і невтручання у внутрішні справи.

Ця ознака є основною функціональною ознакою міжнародної організації, тому що в процесі її діяльності всі держави, що є членами організації, мають рівні права і несуть рівні обов’язки в якості суб’єктів міжнародного права незалежно від розміру своєї території, кількості населення, рівня економічного розвитку й інших ознак, що характеризують державу. Втручання у внутрішні справи держави-члена організації ніяким чином не допускається, за винятком випадків, коли такою державою порушені міжнародні зобов’язання, узяті в рамках цієї організації відповідно до її статутних положень;

2 стр., 943 слов

Держави як суб’єкти міжнародного економічного права

... діє абсолютний імунітет. Економічні права і обов'язки держав Держави як первинні суб'єкти міжнародного економічного права володіють певними економічними правами і несуть економічні обов'язки. ... права та обов'язки держав, як вони випливають із Хартії економічних прав і обов'язків держав 1974 року, то вийде наступна картина. Держави мають право: • вибирати свою економічну систему, форми організації ...

  • створення відповідно до міжнародного права. Ця ознака має конституюче значення, тому що будь-яка міжнародна організація повинна бути створена на правомірній основі. А це означає, насамперед, що установчий документ організації повинен відповідати загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, і насамперед принципам juscogens. Якщо міжнародна організація створена неправомірно або її діяльність суперечить міжнародному праву, то установчий акт такої організації повинен бути визнаний неістотним і дія його припинена в найкоротший термін;
  • заснування на основі міжнародного договору.

Зазвичай, міжнародні організації створюються на основі міжнародного договору (конвенції, угоди, протоколу і т.д.).

Об’єктом такого договору є поведінка як суб’єктів договору, так і самої міжнародної організації. Сторонами установчого акта є суверенні держави. Проте в останні роки повноправними учасниками міжнародних організацій є також і міжурядові організації. Наприклад, Європейський Союз є повноправним членом багатьох міжнародних рибальських організацій;

  • здійснення співробітництва в конкретних галузях діяльності. Міжнародні організації створюються для координації зусиль держав у тій або іншій профільній галузі, наприклад у політичній (ОБСЄ), військовій (НАТО), науково-технічній (Європейська організація ядерних досліджень), економічній (ЄС), валютно-фінансовій (МБРР, МВФ), соціальній (МОП), у сфері медицини (ВООЗ) і в багатьох інших галузях. Водночас на міжнародній арені є організації, що уповноважені координувати діяльність держав практично в усіх галузях, наприклад ООН та ін. Таким чином, міжнародні організації поряд з іншими формами міжнародного спілкування (багатосторонні консультації, конференції, наради, семінари і т.д.) виступають у якості органу співробітництва зі специфічних проблем міжнародних відносин;
  • [6;
  • 672 c]
  • наявність відповідної організаційної структури (постійні органи і штаб-квартира).

    Ця ознака, що характеризує інституціональну будову міжнародної організації, є однією із найважливіших. Вона ніби демонструє та підтверджує постійний характер організації і тим самим відрізняє її від численних інших форм міжнародного співробітництва. На практиці ця ознака виявляється в тому, що міжурядові організації мають штаб-квартири, членів в особі суверенних держав і необхідну систему головних (основних) і допоміжних органів. Зазвичай вищим органом організації є сесія (асамблея, конгрес), що скликається один раз у рік (іноді один раз у два роки).

    У якості виконавчих органів виступають ради. Адміністративний апарат очолюється виконавчим секретарем (генеральним директором) організації. Всі організації мають постійні або тимчасові виконавчі органи з різноманітним правовим статусом і компетенцією;

  • наявність прав і обов’язків організацій Особливістю компетенції міжнародної організації є те, що її права й обов’язки похідні від прав і обов’язків держав-членів.

Таким чином, жодна організація без згоди держав-членів не може почати дій, що торкаються інтересів своїх членів. Права й обов’язки будь-якої організації в загальній формі закріплюються в її установчому акті, резолюціях вищих і виконавчих органів, в угодах між організаціями. Ці документи встановлюють і закріплюють наміри держав-членів і їх волю щодо меж і сфер діяльності міжнародної організації, що далі повинні бути нею реалізовані. Держави також вправі заборонити організації почати ті або інші дії, і організація не може перевищити свої повноваження;

13 стр., 6067 слов

Походження й розвиток держави і права

... - аналіз походження права, фактори, поняття права та його ознаки; - визначити роль держави і права в організації суспільства. Теорія держави й права вивчає розмаїтість першопричин утворення й розвитку держави й права. При цьому ... Поняття про такі норми стало позначатися з певних причин терміном право. Держава відрізняється від інших організацій за такими ознаками: - у кожній країні із соціальне ...

  • самостійні міжнародні права й обов’язки організації. Незважаючи на те, що міжнародна організація наділяється державами-членами правами й обов’язками, у процесі її діяльності вона починає набувати свої, відмінні від початкових, права й обов’язки. Таким чином, мова йде про виникнення в міжнародній організації автономної волі, відмінної від воль держав-членів. Ця ознака означає, що в межах своєї компетенції будь-яка організація вправі самостійно обирати засоби і способи виконання прав і обов’язків, покладених на неї державами-членами;
  • [6;
  • 672 c]

— установлення порядку прийняття рішень і їхньої юридичної чинності. Ця ознака свідчить про те, що в рамках міжнародної організації характерним є прийняття рішень у спеціально розробленій процедурі. Кожна з міжнародних міжурядових організацій має свої правила процедури. Крім того, юридичну чинність рішень, прийнятих у рамках міжнародної організації, установлюють самі держави-члени міжнародної організації. Вже відзначалося, що в міжнародному праві існує два види міжнародних організацій:

1. міжнародні міжурядові організації (ММУО) – організації, створені на основі міжнародної угоди. Саме їм держави делегують певну частину своїх суверенних прав. Проте міжнародна правосуб’єктність цих організацій залишається обмеженою, тому що вони діють у рамках тільки тих повноважень, що передали їм держави; [10; 336 c]

2. міжнародні неурядові організації (МНУО) – організації, утворювані міжнародною громадськістю з метою встановлення міжнародного співробітництва з актуальних питань міжнародного життя.

У свою чергу, ММУО можна класифікувати на декількох підставах:

1. За предметом діяльності – політичні, економічні, кредитно-фінансові, військово-політичні, із питань охорони здоров’я, культури, торгівлі та ін.

2. За колом учасників:

  • універсальні – їхніми членами є практично всі держави світу (ООН);
  • регіональні – їхніми членами є держави певного географічного регіону світу (ОАД).

Регіональні ММУО, серед яких:

  • Регіональні економічні ММУО: ОЄЕС, ЄОВС, ЄЕС, ЄАВТ та ін.;
  • Регіональні військово-політичні ММУО: НАТО, СЕАТО та ін.;
  • Регіональні економічно-політичні ММУО: ОАД, ЛАД, ОАЄ, ОЦАД, ЦАСР).

  • субрегіональні – їхніми членами є групи держав усередині географічного регіону (ОЧЕС);
  • міжрегіональні – у їхній роботі беруть участь держави різних географічних регіонів світу (ОБСЄ, членами якої є як європейські держави, так і держави Середньої Азії).

3. За порядком приймання нових членів:

  • відкриті – відповідно до статутних документів їхнім членом може бути будь-яка держава;
  • закриті – конкретні учасники цих організацій і їхня кількість заздалегідь обумовлюються в статутних документах таких міжнародних організацій.

4. За сферами діяльності:

11 стр., 5273 слов

Пострадянський період як перехідний етап розвитку держави та права в Україні

... колоніальної системи і появи держав соціалістичної і комуністичної орієнтації [1, с. 4-11]. Теперішній період розвитку держав Східної Європи, Росії та України зокрема складає четвертий етап дослідження питання перехідної держави і дає нам ... прав та функцій Рад і залученні широких мас трудящих у радянське будівництво. В той же час, у радянській державі не можна було бути членом уряду і не бути в ...

  • організації з загальною компетенцією – вони вправі розглядати будь-яке питання міжнародного життя (ООН, ОБСЄ);
  • організації зі спеціальною компетенцією – коло аналізованих ними питань заздалегідь обговорене у їхніх статутних документах і стосується певної сфери міжнародного життя (ВООЗ, МОП).

5. За цілям і принципам діяльності:

  • правомірні – вони створюються відповідно до міжнародного права;
  • протиправні – вони створюються з порушенням загальновизнаних норм міжнародного права з цілями, що суперечать інтересам міжнародного миру і міжнародної безпеки. [10; 336 c]