Кримінальний кодекс

Курсовая работа

Розділ 1. Закон про кримінальну відповідальність

  • 1.1 Поняття закону про кримінальну відповідальність
  • 1.2 Структура Кримінального кодексу
  • 1.3 Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
  • Розділ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
  • 2.1 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • 2.2 Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • кримінальний кодекс закон відповідальність

    Закон про кримінальну відповідальність, на відміну від законів інших галузей законодавства, має певні специфічні риси. Він є і нормативним вираженням, і основним джерелом кримінального права. Згідно з ч.3 ст.3 КК злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові на слідки визначаються тільки Кримінальним кодексом. Вироки, ухвали і постанови судів не створюють норм закону про кримінальну відповідальність. Вони мають обов’язкову силу тільки щодо конкретної кримінальної справи. Те саме стосується роз’яснень Пленуму Верховного Суду України. Вони лише розкривають смисл, дійсний зміст відповідної кримінально-правової норми, націлюють судову практику на правильне її застосування. Не створюють законів про кримінальну відповідальність і акти офіційного тлумачення, що їх дає Конституційний Суд України. Незважаючи на загальну обов’язковість, акти Конституційного Суду приймаються з метою точного визначення смислу юридичної норми, а також правильного та єдиного її застосування до правових ситуацій, що виникають.

    Тільки закон про кримінальну відповідальність має значення нормативно-правового акта, що визначає, яке суспільна небезпечне діяння визнається злочином і які покарання може бути застосовано за його вчинення. У нормах інших галузей законодавства можуть міститися принципові положення або окремі визначення, що мають безпосереднє значення для формування норми закону про кримінальну відповідальність (наприклад, визначення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, що дано в ч.2 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р.).

    3 стр., 1129 слов

    Матеріальна відповідальність сторін трудового договору

    ... відрізняти від майнової відповідальності, передбаченої цивільним правом. Так, матеріальна відповідальність сторін трудового договору настає тільки в разі заподіяння шкоди внаслідок порушення покладених на них трудових ... D Література Кодекс законів про працю України, затверджений Законом № 322-VIII від 10 грудня 1971 р. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, ...

    Однак такі положення або визначення можуть бути тільки нормативною базою для прийняття відповідного закону про кримінальну відповідальність (Законом України від 16 січня 2003 р. визначення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, було відтворене у п.1 Примітки до ст. 209 КК).

    Згідно з ч.1 ст.3 КК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України, яка має вищу юридичну силу. Зі ст.8 Конституції випливає, що закони, в тому числі кримінальні, повинні відповідати їй. Також законодавство України про кримінальну відповідальність має засновуватися на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч.1 ст.3 КК).

    Такі принципи і норми містяться, зокрема, у Загальній декларації прав людини 1948 р. [13], Міжнародному пакті про цивільні і політичні права 1966 р. [14], Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. [14] За ч.5 ст. З КК закони України про кримінальну відповідальність мають відповідати положенням, які містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

    КК і окремі закони про кримінальну відповідальність приймаються Верховною Радою України, що випливає зі ст.85 Конституції України. Відповідно до Закону України «Про всеукраїнські і місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. прийняття законів можливо також шляхом всенародного голосування (референдумом).

    Незалежно від процедури прийняття, закон про кримінальну відповідальність — завжди письмовий документ, який опублікований у встановленому законодавством України порядку і має вищу юридичну силу.

    Викладене дозволяє зробити висновок про те, що закон про кримінальну відповідальність — це письмовий нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом і містить правові приписи, які встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільна небезпечні діяння є злочинами, які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину. Законом про кримінальну відповідальність називають і Кримінальний кодекс України в цілому, і окремі його правові приписи, викладені у вигляді кримінально-правової норми. Закон про кримінальну відповідальність має відповідати Конституції України і загальновизнаним принципам та нормам міжнародного права.

    Всі кримінальні закони України, як уже було зазначено, сконцентровано в Кримінальному кодексі.

    У період становлення незалежності України було прийнято кілька законів тимчасової дії, що містили кримінально-правові норми, які не були включені до Кримінального кодексу 1960 р. Наприклад, Указ Президії Верховної Ради України «Про відповідальність за виготовлення з метою збуту або збут підроблених купонів багаторазового використання» від 21 січня 1992 р. Нині немає умов, на які були розраховані ці закони, і тому згідно зі ст.2 розділу 1 Прикінцевих та перехідних положень КК України 2001 р. дію їх припинено.

    20 стр., 9859 слов

    Особливості джерел трудового права України

    ... СУТНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА 1.1 Поняття джерел Трудового права України та їх класифікація Суспільні ... Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Оскільки трудове право - це система правових норм, то для кращого їх засвоєння потрібно класифікувати джерела трудового права. Класифікація джерел трудового права ... було створено проект нового Кодексу України ...

    Новий КК України прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001р. і набрав чинності з 1 вересня 2001 р. До цього діяв КК, прийнятий 28 грудня 1960 р., який за більше ніж сорокарічний період зазнав істотних змін.

    До нього було включено понад 100 нових статей, значну його частину було піддано різним корегуванням і доповненням. Особливо інтенсивно доповнювався і змінювався цей КК після 1991 р., що було зумовлено, головним чином, радикальними перетвореннями в житті суспільства Однак це не привело КК в повну відповідність із реаліями, що склалися. Виходячи з цього, Верховна Рада України прийняла в 1992 р. рішення підготувати проект нового КК України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України було створено робочу групу з провідних учених і практиків України. До грудня 1993 р. було підготовлено перший варіант проекту КК. У подальшому проект КК неодноразово обговорювався на конференціях і семінарах юристів, у пресі, на телебаченні. Постійно надходили пропозиції від наукових і навчальних юридичних установ України, правоохоронних і правозастосовних органів України, окремих юристів. Проект пройшов термінологічні експертизи Інституту української мови НАН України. У 1996 р. у Києві він був обговорений на робочій нараді експертів Ради Європи, де дістав позитивну оцінку. В зв’язку з прийняттям Конституції України, а також необхідністю врахування зауважень і пропозицій, що надходили від практичних працівників, проект КК був обговорений з представниками Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, СБУ, Міністерства внутрішніх справ України, а у 1997 р. повторно вивчений експертами Ради Європи. На нараді, яка відбулася в Гаазі (Нідерланди), проект був обговорений з представниками Нідерландів, Італії, Швеції, Португалії та інших країн; потім, за участю тих самих експертів і представників судів і правоохоронних органів України — на науково-практичних конференціях і семінарах, що відбулися в Харкові. Все це дозволило розробникам проекту надати в 1998 р. до Верховної Ради України досить обґрунтований, такий, що відповідав рівневі юридичної науки і вимогам часу, проект нового КК України.

    При першому читанні проекту КК, що відбулося 8 вересня 1998 р., Верховна Рада розглянула також альтернативні проекти КК. Зі значною перевагою голосів було прийнято проект, розроблений робочою групою Кабінету Міністрів України. Потім проект було прийнято у другому читанні та остаточно — 5 квітня, 2001 р.