5. Правовий статус селянських (фермерських) та приватно-орендних пiдприємств
Аграрне право України — одна з найважливiших галузей нацiонального права. Вона певною мiрою є правонаступником як колишнього колгоспного, так i сiльськогосподарського права. Однак на вiдмiну вiд останнього (комплексної, iнтегрованої галузi) аграрне право України перебуває в станi становлення як самостiйної та iнтегрованої галузi нацiонального права, котрiй притаманнi власний предмет, власнi й частково iнтегрованi об’єкти, власнi суб’єкти, методи, система.
Кожна галузь права характеризується властивим їй предметом правового регулювання. Таким своєрiдним предметом є аграрнi правовiдносини, якi, по-перше, випливають iз спецiальної правосуб’єктностi суб’єктiв аграрного права, iз специфiки їхнiх завдань та предмета дiяльностi, по-друге, складаються в сферi виробництва продуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i тваринного походження, переробки i реалiзацiї останньої суб’єктами аграрної пiдприємницької дiяльностi. Аграрнi правовiдносини як предмет аграрного права являють собою взаємопов’язанi iнтегрованi правовiдносини майнового, земельного, членського, засновницького (учасницького), управлiнського й трудового характеру в усiй багатогранностi їх прояву в процесi здiйснення завдань дiяльностi суб’єктiв аграрного пiдприємництва.
походження. Тому особливiстю характеру та змiсту дiяльностi суб’єктiв аграрного пiдприємництва, особливiстю об’єктiв аграрного права визначається своєрiднiсть предмета аграрного права як галузi нацiонального права.
1. Поняття суб’єктiв аграрного права та їх класифiкацiя.
та колективної власностi, розвитку пiдприємництва, рiвноправнiстю рiзних форм ведення сiльськогосподарського виробництва. Здiйснення цих перетворень, а також у цiлому аграрної реформи викликає необхiднiсть формування вiдповiдних виробникiв сiльськогосподарської продукцiї (продуктiв харчування, сировини, рослинного i тваринного продовольства).
Такими виробниками є аграрнi пiдприємцi, в основному новi їх види i типи, якi ранiше практицi господарювання в аграрному секторi були невiдомi. Це — приватнi виробничi формування, селянськi (фермерськi) господарства, оренднi пiдприємства, сiльськогосподарськi кооперативи, спiлки селян, сiльськогосподарськi товариства i спiльнi пiдприємства, мiжгосподарськi товариства i об’єднання та iн. Вони виступають носiями суб’єктивних прав та обов’язкiв i надiленi спецiальною правосуб’єктнiстю. Право-суб’єктнiсть надає правову можливiсть виробникам аграрного сектора брати участь в агарних правовiдносинах, тобто бути їх суб’єктами. Аналiз основних ознак правосуб’єктностi пiдприємцiв АПК дозволяє дати таке визначення поняття учасникiв аграрних правовiдносин — суб’єктiв аграрного права. Суб’єкти аграрного права — це виробники сiльськогосподарської продукцiї, що володiють вiдособленим майном, надiленi спецiальною правоздатнiстю i дiєздатнiстю (правосуб’єктнiстю), господарська дiяльнiсть яких здiйснюється при використаннi землi як основного засобу виробництва для забезпечення населення мiста i села необхiдними продуктами харчування, сировиною i продовольством рослинного i тваринного походження. Виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, як правило, законодавство називає «пiдприємствами» i «пiдприємцями». В умовах ринкової економiки вони можуть бути заснованi на будь-якiй формi власностi i самостiйно вибирати органiзацiйно-правову форму (Закони України «Про власнiсть», «Про пiдприємства в Українi»).
Договори на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
... також немає одностайностi з приводу розумiння права iнтелектуальної власностi. Так, однi українськi науковцi розглядають права на результати iнтелектуальної дiяльностi як право власностi, а iншi вважають, що термiн ... є не бiльш як логiчна абстракцiя стосовно сукупностi виняткових прав на результати iнтелектуальної i, передусiм, творчої дiяльностi, а також прирiвнянi до них за правовим режимом ...
При цьому аграрному пiдприємству (пiдприємцю) притаманнi такi основi риси i принципи дiяльностi:
- основним предметом їх дiяльностi є виробництво сiльськогосподарської продукцiї;
- усi iншi види сiльськогосподарської дiяльностi (в тому числi переробки i реалiзацiї продукцiї) мають допомiжний характер;
- — основним засобом виробництва є, передусiм, земля, а також iншi природнi ресурси. Виробництво сiльскогосподарської продукцiї (крiм тваринництва) має сезонний характер. З урахуванням цих та iнших ознак можна дати таке його визначення.
— це суб’єкт аграрних правовiдносин, що самостiйно володiє i розпоряджається вiдособленим майном, у комплексi якого основним засобом виробництва є природне тiло — земля, що використовується ним для виробництва сiльськогосподарської продукцiї (предмета його дiяльностi), а також переробки сировини рослинного i тваринного походження, виконання iнших робiт i надання послуг для задоволення потреб побутового i соцiально-культурного характеру як безпосередньо своїх працiвникiв, так i працiвникiв сфери обслуговування. Основна ознака суб’єктiв аграрного права, як i суб’єктiв iнших галузей права (господарського, цивiльного та iн.) — наявнiсть вiдособленого майна. Правовою формою такого вiдособлення є самостiйний баланс, наявнiсть якого дає власнику можливiсть займатися безпосередньо пiдприємницькою дiяльнiстю. Оскiльки суб’єкти (пiдприємцi) аграрних правовiдносин засновуються на рiзних формах власностi, класифiкувати їх слiд саме за критерiєм форм власностi, що лягли в основу ‘їх створення. Звичайно, це не єдиний критерiй класифiкацiї, її можна проводити за iншими ознаками, наприклад, за сферою i предметом, а також залежно вiд того, як визначається їх правовий статус, на базi якого закону. За формами власностi суб’єкти аграрного права подiляються на чотири взаємопов’язанi групи. До першої групи слiд вiднести суб’єктiв, заснованих на приватнiй власностi (селянськi (фермерськi) господарства тощо).
Другу становлять суб’єкти, заснованi на колективнiй формi власностi, тобто спiлки селян, сiльськогосподарськi виробничi кооперативи тощо, а також виробники (пiдприємцi) корпоративного типу: акцiонернi товариства, асоцiацiї, концерни, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, оренднi формування та iн. До третьої групи належать заснованi на державнiй формi власностi i такi суб’єкти, як державнi пiдприємства (науково-дослiднi органiзацiї, сiльськогосподарськi радгоспи-технiкуми i т. iн.).
Типы уроков в правовом курсе
... Изучить теоретический аспект классификации типов уроков; Выявить особенность основных типов урока права; Подвергнуть анализу типы урока в зависимости от изучаемой темы. Методобучения праву рассматриваются как способ взаимосвязанной ... В правовом обучении необходимо обратить внимание на один очень важный принцип методики: изучение нового правового материала должно сочетаться с закреплением того, что ...
Четверту групу суб’єктiв аграрного права становлять формування, заснованi на змiшанiй формi власностi, тобто на декiлькох формах власностi в їх поєднаннi: приватної i державної, державної i колективної, приватної, державної i колективної, в тому числi з iноземним iнвестором тощо. До останнiх можна вiднести, зокрема, суб’єктiв сфери сервiсу, якi можуть бути заснованi на будь-якiй формi власностi (аграрнi пiдприємства агротехнологiчного та iншого сервiсу, а також фiнансово-кредитного, комерцiйного i страхового сервiсу).
Наприклад, сервiснi пiдприємства по технологiчному обслуговуванню i виконанню ремонтних робiт можуть засновуватись на приватнiй, державнiй або змiшанiй формах власностi.
2. Правосуб’єктнiсть аграрних пiдприємств кооперативного та корпоративного типiв
типу мають як спiльнi риси, так i вiдмiннi. Спiльними їхнiми рисами є те, що це — юридичнi особи, якi мають спецiальну правоздатнiсть i Дiєздатнiсть, можуть набувати прав та юридичних обов’язкiв, бути позивачами i вiдповiдачами в судi. Особливiсть аграрних пiдприємств кооперативного типу полягає в тому, що вони, передусiм, об’єднують трудову дiяльнiсть, тобто кожен член такого пiдприємства повинен особисто в ньому працювати. Всi члени такого пiдприємства мають право брати участь в управлiннi дiяльнiстю пiдприємства (за принципом: один член кооперативу — один голос).
Вiд кожного працiвника такого пiдприємства залежить застосування заходiв заохочення i стягнення. Це i вiдрiзняє риси пiдприємства кооперативного типу вiд пiдприємств корпоративного типу. Фiзичнi та юридичнi особи, якi беруть участь у дiяльностi сiльськогосподарського товариства, повиннi обов’язково зробити особистий майновий внесок у статутний фонд товариства. Внесками учасникiв можуть бути не тiльки грошовi кошти, а й будинки, обладнання, цiннi папери, право на користування природними ресурсами, а також право на iнтелектуальну власнiсть людини. Цим аграрнi пiдприємства корпоративного типу вiдрiзняються вiд пiдприємств кооперативного типу. Суттєвою особливiстю правосуб’єктностi пiдприємств корпоративного типу є те, що вони насамперед об’єднують капiтал, а не свою трудову участь. Господарськi товариства створюються на основi укладення установчого договору, який має вирiшальне значення для учасникiв такого пiдприємства у зв’язку з тим, що установчий договiр регламентує вiдносини мiж учасниками господарського товариства залежно вiд їх частки у статутному фондi пiдприємства. Згiдно зi ст. 12 Закону України «Про господарськi товариства» вони виступають власниками переданого їм майна, учасниками виробленої продукцiї, отриманих прибуткiв.
3. Правовий статус державних сiльськогосподарських пiдприємств
або оперативного управлiння не тiльки для виробництва найважливiших видiв сiльськогосподарської продукцiї, а й спецiальних видiв рослин, наприклад для потреб медичної, парфумної та iнших галузей народного господарства. Основна частина державних пiдприємств — це пiдприємства, якi в першу чергу забезпечують науково-технiчний прогрес у сiльському господарствi i обслуговують пiдприємцiв — виробникiв сiльськогосподарської продукцiї. Державними є рiзноманiтної спецiалiзацiї племiннi заводи, дослiдно-селекцiйнi станцiї, звiрорадгоспи, тваринницькi комплекси, пiдприємства по вiдтворенню цiнних видiв риб та тварин, радгоспи-технiкуми та коледжi, рiзноманiтнi навчально-дослiднi чи навчально-виробничi господарства i т. iн. Держава, як власник майна, зберiгає за собою право вирiшення таких питань, як: право створення, реорганiзацiї та лiквiдацiї пiдприємств, визначення їх спецiалiзацiї, здiйснення контролю за цiльовим використанням майна, одержанням частки прибутку тощо. Водночас, маючи такi повноваження щодо державних пiдприємств, держава, ЇЇ органи не вправi втручатись у господарську дiяльнiсть, яка не суперечить чинному законодавству, предмету та цiлям дiяльностi цих пiдприємств.
Исторические типы права
... мире. Правовая система Италии, Германии, Франции и т.д. имеют общий источник, структуру права и исторический путь его формирования, по этому все эти страны объединяют в романо ... свободу и личные интересы каждого. Полибий говорил, что развитие государства, смена его типов (разновидностей) - естественный процесс, определяемый природой. Государство развивается по бесконечному кругу, который включает ...
З урахуванням спецiалiзацiї, природно-клiматичних та iнших умов вони самостiйно визначають i встановлюють внутрiшньогосподарську виробничу структуру. За узгодженням з координацiйними та регулюючими галузевими органами державнi пiдприємства мають право брати участь у рiзноманiтних науково-виробничих об’єднаннях, акцiонерних та iнших господарських товариствах, а також рiзного виду кооперативах. Пiдприємства, заснованi на правi повного господарського вiдання, мають право самостiйно регулювати режим працi i вiдпочинку, встановлювати їх тривалiсть у напруженi перiоди, зверх обсягiв, передбачених трудовим законодавством, але вiдповiдно до його конституцiйних принципiв, розробляти i застосовувати форми i системи оплати працi вiдповiдно до конкретних видiв та дiлянок виробництва. Проте це не виключає необхiдностi здiйснення контролю за правильною витратою коштiв на оплату працi та iншi Цiлi споживчого характеру. Для трудових вiдносин на цих пiдприємствах характернi певнi особливостi. Особи, якi працюють у державних сiльськогосподарських пiдприємствах, за соцiальним станом є робiтниками та службовцями, їх правовий статус визначається такими нормативними актами: Кодексом законiв про працю, а також законами України «Про пiдприємства в Українi», «Про пiдприємництво», «Про оплату працi», «Про вiдпустки», «Про страхування».
Юридичнi права, обов’язки та законнi iнтереси працiвникiв становлять основу правового статусу працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства. За обсягом основних прав i обов’язкiв правовий статус працiвникiв державних сiльськогосподарських пiдприємств не вiдрiзняється вiд правового статусу працiвникiв i службовцiв пiдприємств iнших галузей народного господарства. Тобто вони володiють всiм обсягом трудових прав i обов’язкiв, передбачених Конституцiєю України для громадян нашої країни. Але праця в цiй галузi має певну специфiку. Сезонний характер багатьох робiт у рослинництвi i тваринництвi обґрунтовує в рiзнi перiоди господарського року рiзну потребу в сiльськогосподарських кадрах. Саме тому в державних сiльськогосподарських пiдприємствах розрiзняють постiйних, сезонних i тимчасових працiвникiв. Обсяг їх трудових прав i обов’язкiв рiзний. У перiод напружених польових робiт потреба сiльськогосподарських пiдприємств у трудових ресурсах значно збiльшується, в iншi перiоди — скорочується. Ця закономiрнiсть визначає особливостi правового регулювання режиму робочого часу i часу вiдпочинку працiвникiв сiльського господарства. Загальнi результати роботи трудового колективу сiльськогосподарського пiдприємства визначають пiдсумки господарського року, коли зiбрано врожай i завершено природно-бiологiчний цикл виробництва продукцiї рослинництва i тваринництва. Така закономiрнiсть передбачає застосування своєрiдних видiв, систем i форм оплати сiльськогосподарської працi i заохочення трудiвникiв у досягненнi кiнцевих результатiв.
Право водокористування та його види
... сiльськогосподарських пiдприємств, селянських (фермерських) господарств (ст. 4 Земельного кодексу України). Положення про те, що український народ здiйснює право ... сiльськогосподарських, транспортних та iнших державних i громадських потреб. Водокористувачами в Українi можуть бути пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни України, ... населення в Українi формується водне законодавство, яке в ...
Нинi в сiльськогосподарських пiдприємствах застосовується пiдрядно-премiальна, акордно-премiальна системи оплати працi, додаткова оплата та рiзнi форми премiювання (грошима i натуральною продукцiєю), якi вiдповiдають специфiцi сiльськогосподарської дiяльностi. Застосування сiльськогосподарських машин та обладнання, мiнеральних добрив, пестицидiв, використання тварин, iнших живих органiзмiв у процесi суспiльного виробництва визначає особливi правила охорони здоров’я працiвникiв сiльського господарства, правила iнструктування щодо безпечних методiв працi, встановлення своєрiдних правил контролю за дотриманням вимог технiки безпеки та виробничої санiтарiї. Ураховуючи особливостi функцiонування сiльськогосподарського виробництва, законодавство надає працiвникам державних сiльськогосподарських пiдприємств додатковi права i покладає на них обов’язки, що характеризують професiйно-галузевi умови їх працi. Тим самим їх правовий статус набуває рис, якi вiдрiзняють його вiд статусу працiвникiв iнших галузей народного господарства. Разом з тим обсяг статутних прав i обов’язкiв працiвникiв сiльського господарства досить широкий. Працiвники державних господарств мають право ведення особистого пiдсобного господарства, певнi пiльги i переваги в переселеннi, користуваннi громадським житловим фондом, комунально-побутовими установами сiльськогосподарського пiдприємства. Наявнiсть прав i обов’язкiв, пов’язаних з їх участю у сiльськогосподарському виробництвi i проживанням у сiльськiй мiсцевостi, визначають тi особливостi, якi надають правовому статусу працiвникiв державних сiльськогосподарських пiдприємств рис особливої правової категорiї.
трудовiй участi членiв у господарськiй Дiяльностi виробничих кооперативiв, демократичному характерi управлiння, розподiлу прибуткiв мiж членами кооперативу вiдповiдно до їх участi в дiяльностi пiдприємства. Сiльськогосподарськi пiдприємства кооперативного типу вважаються створеними i набувають прав юридичної особи з дня державної реєстрацiї, вони мають самостiйний баланс, рахунки в банкiвських установах, печатку з ‘їх найменуванням, дiють на основi статуту, який приймається на загальних зборах членiв пiдприємства. Згiдно зi ст. 4 Закону України «Про господарськi товариства» в основi порядку створення та дiї пiдприємств кооперативного типу, крiм статуту, лежить установчий договiр. Цим вони вiдрiзняються вiд пiдприємств корпоративного типу. Державнi сiльськогосподарськi пiдприємства створюються вiдповiдно до ст. 5 Закону «Про пiдприємства в Українi» за рiшенням власника майна або уповноваженого ним органу. Всi сiльськогосподарськi пiдприємства припиняють свою дiяльнiсть шляхом реорганiзацiї або лiквiдацiї. Реорганiзацiя або лiквiдацiя пiдприємства проводяться за рiшенням власника iз дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Реорганiзацiя пiдприємства вiдбувається шляхом злиття з iншим пiдприємством, приєднання одного пiдприємства до iншого, подiлу пiдприємства, у разi виокремлення з пiдприємства одного або кiлькох нових пiдприємств, перетворення одного пiдприємства на iнше.
Поняття зобов’язального права України та його система — ...
... головної підстави виникнення зобов'язань. Це визначення поняття договору і принципів договірного права, змісту договору, порядку його укладання, зміни, виконання і припинення, тлумачення договору і ін. Слід ... звернувся в суд із позовом про ви-знання за ним права власності на автомобіль і витребування його від Гриценко. У судовому засіданні Уніговський не заперечував факту ...
При реорганiзацiї пiдприємства всi його права та обов’язки переходять до його правонаступникiв. Пiдприємство лiквiдується у разi: 1) закiнчення термiну, на який воно створювалось, або досягнення мети, що ставилася при його створеннi; 2) за рiшенням власника або вищого органу управлiння пiдприємства; 3) на пiдставi рiшення суду або господарського суду; 4) на iнших пiдставах, передбачених законодавством України. Лiквiдацiя пiдприємства здiйснюється лiквiдацiйною комiсiєю. Ця комiсiя вмiщує в офiцiйнiй пресi публiкацiю про його лiквiдацiю, оцiнює наявне майно, розраховується з кредиторами, складає лiквiдацiйний баланс. Якщо лiквiдується недержавне сiльськогосподарське пiдприємство, то його грошовi кошти розподiляються мiж членами цього пiдприємства пiсля розрахункiв з найманими працiвниками, бюджетом, банкiвськими установами, власниками облiгацiй.
маючи вiдповiднi документи, якi пiдтверджують його здатнiсть займатися сiльським господарством. Селянське господарство є сiмейним господарством, його членами можуть бути подружжя, ‘їхнi батьки, дiти по досягненнi 16 рокiв та iншi родичi. Громадяни отримують для ведення селянського (фермерського) господарства земельну дiлянку. Вони вирощують на нiй сiльськогосподарську продукцiю, якою самостiйно розпоряджаються, сплачують податки згiдно з чинним законодавством України. Дiяльнiсть селянського (фермерського) господарства може бути припинена в разi: 1) рiшення членiв господарства про припинення його дiяльностi; 2) визнання господарства банкрутом; 3) якщо не залишилося жодного члена господарства або спадкоємця, який бажав би продовжувати дiяльнiсть господарства; 4) припинення права власностi на землю чи права користування земельною дiлянкою. У сiльському господарствi можуть утворюватися також приватнооренднi пiдприємства. Такi пiдприємства засновуються i дiють на базi як власних, так i орендованих майна та землi з метою отримання прибутку. Установчими документами такого пiдприємства є засновницький договiр мiж учасниками i схвалений ними статут пiдприємства.
Це пiдприємство вважається створеним i набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрацiї, яка здiйснюється за явочним принципом.
6. Агробiржа як суб’єкт аграрного права
сiльськогосподарського виробництва, забезпечення товаровиробникiв матерiально-технiчними ресурсами. Мiнiстерством сiльського господарства та продовольства, Мiнiстерством економiки, Мiнiстерством фiнансiв України затвердженi Типовi правила бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю. Цi правила визначають порядок проведення бiржових торгiв сiльгосппродукцiєю. До торгiв допускається сiльгосппродукцiя вiдповiдної якостi. Замовлення на купiвлю-продаж продукцiї подають на бiржу брокери. На основi замовлення формується бюлетень купiвлi-продажу продукцiї. Коли покупцiв буде декiлька, то брокери проводять конкурентний торг на збiльшення цiни товару.
Аграрне право України
... України. Наведені відносини регулюються як загальними нормами традиційних галузей права (цивільного і трудового), так і нормами виключно або переважно аграрного права. Це, зокрема, норми законів „Про селянське (фермерське) господарство ... кооперативного типу між цією юридичною особою (кооперативом) та його членами виникають складні, засновані на праві членства, внутрішньогосподарські трудові, ...
в установленому бiржовим комiтетом розмiрi на користь бiржи та потерпiлої сторони. Спори, якi виникають у процесi виконання Правил бiржової торгiвлi, вирiшуються залежно вiд компетенцiї — дирекцiєю, бiржовим комiтетом, бiржовим арбiтражем, загальними зборами членiв бiржi.
